22 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1170/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Жигилія С.П.
суддів: Перцової Т.С. , Курило Л.В.
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача (1) - Брижка О.В.
представника відповідача (2) - Єрьоменка Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2018р. (суддя Кравченко Є.Д.; м. Суми; повний текст рішення складено 26.04.2018) по справі № 818/1170/18
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної Прикордонної служби України, Сумського прикордонного загону
про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач 1), Сумського прикордонного загону (далі - відповідач 2), в якій просить:
- зобов'язати Адміністрацію Держприкордонслужби України здійснити перерахунок недоотриманих коштів;
- зобов'язати Адміністрацію Держприкордонслужби України здійснити перерахунок (враховуючи щомісячну грошову винагороду за 24 останні місяці служби позивача одноразову грошову винагороду при звільненні та грошову допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 роки, відповідно до вищезазначених розрахунків) та направити його встановленим порядком до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для перерахування пенсійного забезпечення позивача;
- стягнути з Адміністрації Держприкордонслужби України на користь позивача кошти в розмірі 65850,75 грн. та перерахувати їх на карту для виплат за № 5168757272106073, яку видано ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує, що щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу в розмірі 60% його місячного грошового забезпечення, тому вихідна допомога при звільненні мала бути виплачена з урахуванням щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою № 889. Також, на думку позивача, невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, призвело до недоотримання позивачем суми такої допомоги.
Відповідачами подано відзиви на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників відповідачів, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 до 02.08.2017 проходив службу в Сумському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Листом Сумського прикордонного загону від 09.01.2018 № 11/2-ш/пз (а.с. 15) позивачу було надано витяг розрахунково-платіжної відомості за період з серпня 2015 року по липень 2017 року, з якого вбачається, що на час звільнення ОСОБА_1 з військової служби розмір його грошового забезпечення включав щомісячну додаткову грошову винагороду, яка становила 60 % місячного грошового забезпечення в сумі 4390,05 гривень. (а.с. 16-21).
Листом Сумського прикордонного загону від 02 лютого 2018 року № 13/ш-8 (а.с. 22) позивача проінформовано, що одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби була виплачена у місяці звільнення та є соціально гарантованою виплатою, яка регламентована Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно наданих Пенсійним фондом України роз'яснень, не відноситься до грошового забезпечення військовослужбовців, а так і нарахування єдиного соціального внеску на зазначену суму вихідної допомоги, при звільненні військовослужбовців, не проводиться. Також, надано витяг з розрахунково-платіжної відомості про отримані суми при розрахунку за серпень 2017 року, в якому зазначено розрахунок одноразової грошової винагороди після звільнення, а саме: 7316,75 грн. х 26 календарних років х 50% = 95117,75 гривень (а.с. 23).
Із вищевказаних розрахунково-платіжних відомостей вбачається, що під час звільнення ОСОБА_1 було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу (за 26 повних календарних років) та допомогу на оздоровлення без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся х даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та до складу грошової допомоги на оздоровлення.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з не включенням відповідачем щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні та допомоги на оздоровлення.
Частиною 3 статті 25 Закону України від 03.04.2003 р. № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
У свою чергу, у відповідності до приписів частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання вищевказаної Постанови, Адміністрацією Державної прикордонної служби України 20.05.2008 р. видано наказ № 425 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425), відповідно до пункту 1.1. розділу I якої передбачено, що ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).
Підпунктом 4.10.1. п. 4.10 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом адміністрацією Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425, встановлено, що військовослужбовцям, які звільняються зі служби у зв'язку закінченням строку контракту виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.
Пунктом 1.2 Інструкції № 425 встановлено, щомісячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).
Відповідно до частинидругої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Постановою від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Постановою від 22 вересня 2010 року № 889 передбачено, що військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення. (пункт 2 зазначеної постанови).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 та з метою впорядкування виплати щомісячної грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 02.06.2016 № 73 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (далі - Інструкція № 73).
Згідно п. 1 Інструкції № 73, ця Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці) та займають посади в Держприкордонслужбі, регіональних управліннях Держприкордонслужби, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Держприкордонслужби, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).
Пунктом 2 даної Інструкції передбачено, що військовослужбовцям ця винагорода буде виплачуватись в таких розмірах: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення. Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.
Розміри винагороди для органів Держприкордонслужби з урахуванням виконання покладених завдань, особливостей умов проходження служби військовослужбовцями встановлюються наказами Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Держприкордонслужби у Державному бюджеті України на відповідний рік.
Пунктом 8 Інструкції № 73 передбачено, що ця щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Таким чином, законодавець обмежив перелік випадків застосування, коли дана допомога враховується.
Слід зазначити, що наказ МВС № 73 затверджено відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». Тобто військовослужбовцям Державної прикордонної служби України відповідний розмір щомісячної додаткової грошової винагороди встановлено ще з 2010 року.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України № 73, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу Адміністрації Держприкордонслужби залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду України від 15.10.2013. у справі № 21-368а13, від 04.11.2014 у справі № 21-473а та від 03.03.2015 № 21-32а15, а також Верховним Судом, зокрема, в ухвалі від 23.01.2018 по справі № 522/15648/16-а та постанові від 01.03.2018 по справі № 761/17387/17.
Виплата військовослужбовцям Державної прикордонної служби щорічної допомоги на оздоровлення передбачена п. 3.7 Інструкції № 425 згідно з яким, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникові (командирові) - на підставі наказу вищого начальника (командира) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Особам офіцерського складу, прийнятим на військову службу із запасу, та військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом, допомога для оздоровлення перший раз надається в календарному році, у якому вони стали до виконання обов'язків за посадами, на які призначені.
Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Отже, зі змісту зазначених норм слідує, що при визначенні розміру допомоги на оздоровлення суми винагород до складу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення не враховуються.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що "щомісячна додаткова грошова винагорода", передбачена Постановою № 889 не входить до складу грошового забезпечення з якого обчислюється грошова допомога при звільненні з військової служби та грошова допомога на оздоровлення, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі № 818/1170/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Л.В. Курило
Повний текст постанови складено 27.08.2018.