Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.
23 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3889/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Курило Л.В.,
суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Патової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року (повний текст рішення складено 25.06.2018 року) по справі № 820/3889/18
за позовом ОСОБА_1
до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, яке не провело перерахунок пенсії, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 року "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату належної пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- відповідно до п.п. 1 п.1 статті 371 КАС України звернути до негайного виконання виплату пенсій у межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду - без змін.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялися належним чином. Відповідач надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та віднесений до категорії 1, як учасник ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджено посвідченням серії А, НОМЕР_2, вкладкою № НОМЕР_1 с від 31.08.2011 року (а.с. 12)
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лозівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України №796-ХІІ в розмірі фактичних збитків.
Позивач 20.03.2018 року звернувся до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про здійснення перерахунку його пенсії.
Листом від 02.04.2018 р. № 170/Т-6 Лозівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області відмовило ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перерахунок пенсії.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку його пенсії, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 796-XII ( в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017р. - застосовується з 1 жовтня 2017 року) пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. (ч.2 ст. 59 Закону № 796-XII)
За приписами ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок № 1210).
Відповідно до п. 9 -1 Порядку № 1210 (який доповнено Постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 року та застосовується з 1 жовтня 2017 року) за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою .
Відповідно до п. 1 Порядку № 1210 ( в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 року) цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 12.12.1987 р. по 07.05.1988 р., про що свідчить копія архівної довідки, виданої Міністерством оборони України від 16.06.2008 р. № 32848 (а.с. 21)
Доказів проходження дійсної строкової служби у період прийняття участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності у позивача права на обчислення його пенсії на підставі п. 9-1 Порядку № 1210 з 01 жовтня 2017 року є помилковими, оскільки зазначеною нормою визначено механізм обчислення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Судом першої інстанції здійснено порівняльний аналіз законодавства, а саме ч.3 ст.59 Закону № 796-XII та вірно встановлено, що в редакції до 01.10.2017р. зазначеною нормою права було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії к п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме - особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної стокової служби.
Внаслідок внесених змін, з 01.10.2017р. ч.3 ст.59 Закону № 796 викладена в новій редакції, якою, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Отже зазначеними змінами було розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме на осіб, які брали участь в інших ядерних аваріях та випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї .
Проте незмінною залишилася умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Статтею 10 Закону № 796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до примітки до ст. 10 Закону № 796-XII до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Разом з тим, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений Верховним Судом в ухвалі від 08.05.2018 року у справі № 820/1148/18.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів зазначає, що статтею 59 Закону № 796-XII не врегульовані питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначено право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.
Пунктом 9-1 Порядку № 1210, який узгоджується зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі ст. 59 Закону № 796-XII, тобто, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби.
При цьому, механізм виплати пенсії, право на яку встановлено ст. 54 Закону № 796-XII, визначено п. 9 Порядку № 1210.
Таким чином, доводи позивача, що він має право на обчислення пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на підставі п. 9-1 Порядку № 1210 є безпідставними.
Що стосується доводів апелянта про відсутність підстав виділяти військовослужбовців строкової служби, які приймали участь в ліквідації Чорнобильської катастрофи в зоні відчуження ЧАЕС, від інших ліквідаторів, оскільки всі ліквідатори знаходилися в однакових умовах понаднормового рівня радіації в зоні відчуження, смертельного ризику і всі працювали всупереч як нормам радіаційної безпеки НРБ-76, так і Статуту внутрішньої служби, тобто всі виконували аварійні роботи, а не обов'язки військової служби, колегія суддів зазначає, що ст. 59 Закону № 796-XII прямо вказує на те, що норма поширюється на військовослужбовців строкової служби.
Таким чином, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не має права на перерахунок пенсії на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Щодо інших доводів, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Відповідно до п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 820/3889/18 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді Я.М. Макаренко Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 27.08.2018 року.