21 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/346/18
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Потапчук В.О.
суддів: Шляхтицького О.І. , Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Аутстаффер" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року прийнятого у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аутстаффер" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дій протиправними
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аутстаффер" (далі - позивач, скаржник, ТОВ "Аутстаффер") звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області) про:
- визнання протиправними дії відповідача по складанню інформаційної довідки №124/21-22-13-06 від 14 серпня 2017 року;
- визнання протиправними дії відповідача по фальсифікації матеріалів перевірки від 14 листопада 2017 року акт №44/21-22-13-06/38044531.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 20 жовтня 2017 року по 03 листопада 2017 року співробітниками ГУ ДФС у Херсонській області проведено документальну невиїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності оформлення трудових відносин з працівниками, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 27 січня 2012 року по 12 жовтня 2017 року. За результатами перевірки складено акт від 14 листопада 2017 року №44/21-22-13-06/38044531. Перевірці передувала інформаційна довідка управління податків і зборів з фізичних осіб стосовно ТОВ "Аутстаффер" від 14 серпня 2017 року №124/21-22-13-06, в якій встановлено, що відповідно до поданої звітності сума доходу підприємства за 2016 рік становить 641 293,40 грн. Перевірка проведена на підставі ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження №32017230000000076. Довідка від 14 серпня 2017 року є завідомо неправдивим офіційним документом, який умисно складено та введено в обіг посадовими особами відповідача. Позивач вважає, що наявні правові підстави для постановлення судового рішення про визнання дій протиправними.
При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Управління позовні вимоги не визнає, оскільки перевірка позивача відбулась на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 12 жовтня 2017 року у справі №766/14014/17 (н/п 1-кс/766/10405/17), якою посадовим особам відповідача надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки товариства. Результати проведеної перевірки оформлено актом перевірки від 14 листопада 2017 року №44/21-22-13-06/38044531, які стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 01 грудня 2017 року №№ 0003491422, 0003481422, 0003471422, 0003461422, 0003451422, 0003441422, рішення від 01 грудня 2017 року №0001891305, рішення від 04 грудня 20017 року №0001881305, вимоги про сплату боргу від 04 грудня 2017 року №0000731305, якими визначено грошові зобов'язання позивача та які можуть бути належним предметом спору при захисті позивачем своїх порушених прав. Все це, на думку відповідача, є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, ТОВ "Аутстаффер" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року залишено без руху апеляційну скаргу, та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі.
21 серпня 2018 року до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Головного управління ДФС у Херсонській області згідно вимог якого відповідач просить розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Згідно вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Обставини справи.
ТОВ "Аутстаффер" є юридичною особою, зареєстроване 19 січня 2012 року Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні за №149910200000014368.
На підставі наказів від 19 жовтня 2017 року №921, від 20 жовтня 2017 року №933, від 20 жовтня 2017 року №934, від 27 жовтня 2017 року №967, від 03 листопада 2017 року №1006, від 03 листопада 2017 року №1005 та повідомлення від 19 жовтня 20017 року №315/21-22-13-06, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідно до ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області Радченко Г.А. від 12 жовтня 2017 року в рамках кримінального провадження №32017230000000076 про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та слати податків і зборів за період з 27 січня 2012 року по 12 жовтня 2017 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства ТОВ "Аутстаффер" за період з 27 січня 2012 року по 12 жовтня 2017 року посадовими особами відповідача проведено відповідну перевірку.
За результатами перевірки складено акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Аутстаффер" код за ЄДР 38044531, з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, оформлення трудових відносин з працівниками, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27 січня 2012 року по 12 жовтня 2017 року" №44/21-22-13-06/38044531 від 14 листопада 2017 року.
Висновками акту перевірки є встановлення 12 випадків порушення податкового, валютного та іншого законодавства з боку позивача.
Висновки акту перевірки №44/21-22-13-06/38044531 від 14 листопада 2017 року стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 01 грудня 2017 року №№ 0003491422, 0003481422, 0003471422, 0003461422, 0003451422, 0003441422, рішення від 01 грудня 2017 року №0001891305, рішення від 04 грудня 20017 року №0001881305, вимоги про сплату боргу від 04 грудня 2017 року №0000731305, якими визначено грошові зобов'язання позивача.
Не погоджуючись із діями представників відповідача по відображенню інформації в акті перевірки, які, на думку представника позивача, спрямовані на фальсифікацію матеріалів перевірки та є протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Окремо представник позивача оскаржує інформаційну довідку щодо господарської діяльності ТОВ "Аутстаффер", задіяного в ухиленні від сплати податків і зборів з використанням так званого "аутстафінгу", складену управлінням податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Херсонській області №124/21-22-13-06 від 14 серпня 2017 року.
Зазначена інформаційна довідка направлена на ім'я першого заступника начальника ОСОБА_2 з проханням повідомити про прийняте рішення, але доказів прийняття будь-якого рішення на підставі даної довідки сторони суду не надали.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність об'єкту судового захисту в межах спірних правовідносин, оскільки податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, що підтверджується наданими копіями актів індивідуальної дії прийнятих на підставі висновків акту перевірки, спірні дії щодо викладення посадовими особами своїх доводів в акті перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, визнання незаконними завершених та реалізованих дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки оскаржувані дії відповідача не є юридично значимими для позивача.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України.
Джерела права й акти їх застосування.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Згідно п. 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України, способом здійснення податкового контролю є, зокрема, проведення перевірок, в тому числі документальних.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п.78.8 ст.78 ПК України).
Пунктом 86.7 ст.86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
Пунктом 86.8 ст.86 ПК України встановлено, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Тобто, за наслідками проведення перевірки та складеного акту перевірки, податковим органом формується податкове повідомлення-рішення, а також акти індивідуальної дії, передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Оцінка суду.
Частиною другою статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Таким чином, судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права.
В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту &?м;...&?г;.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, що підтверджується наданими копіями актів індивідуальної дії прийнятих на підставі висновків акту перевірки, спірні дії щодо викладення посадовими особами своїх доводів в акті перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, визнання незаконними завершених та реалізованих дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки оскаржувані дії відповідача не є юридично значимими для позивача.
В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом не оскаржує рішення Головного управління, винесенні ним за результатом перевірки, чи податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу, натомість оскаржує дії представників відповідача по відображенню інформації в акті перевірки, які, як зазначає позивач в позові, спрямовані на фальсифікацію матеріалів перевірки та є протиправними.
При цьому, сторони ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій не надали доказів того, що інформаційна довідка від 14 серпня 2017 року №124/21-22-13-06, протиправність складання якої просить визнати в позовній заяві позивач, була реалізована та призвела до певних наслідків для позивача.
Таким чином, товариство належними доказами не підтвердило правомірність своїх вимог згідно приписів ст.90 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність об'єкту судового захисту в межах спірних правовідносин.
До такого ж висновку дійшов Верховного Суд в постановах від 30 березня 2018 року №К/9901/27004/18, від 26 березня 2018 року №К/9001/3448/18, на які Херсонський окружний адміністративний суд посилався в оскаржуваному рішенні від 16 квітня 2018 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що текст апеляційної скарги не містить суттєвих доводів, які б ставили під сумнів правильність винесення оскаржуваного рішення судом першої інстанції.
Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Частиною першою ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
При цьому, відповідно до п. 2 частини 5 ст. 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.ст. 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аутстаффер" - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аутстаффер" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дій протиправними - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 21 серпня 2018 року.
Головуючий суддя Потапчук В.О.
Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.