21 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/3030/17
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Потапчук В.О.
суддів: Семенюка Г.В. , Шляхтицького О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року прийнятого у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_3) звернувся до суду із адміністративним позовом до Миколаївської міської ради, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради (надалі - Рада або відповідач) при розгляді заяви ОСОБА_3;
- зобов'язати Раду винести на засідання чергової сесії та розглянути клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку у межах норм безоплатної приватизації, орієнтовною площею 1000 кв.м, яка розташована в м. Миколаїв по вул. В.Морська, 102/4, у відповідності і в строки, встановлені законодавством.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 вказав, що, в порушення статті 123 Земельного кодексу України, відповідач протиправно не прийняв рішення за його заявою від 22 березня 2017 року.
При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Рада підтверджує факт неприйняття нею рішення за заявою позивача, але зазначає, що ОСОБА_3 міг скористатися правом замовити розроблення проекту землеустрою за відсутності відповідного рішення. Крім того, відповідач, з посиланням на Регламент Миколаївської міської ради VII скликання, повідомив, що "… на теперішній час питання щодо надання Позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою … буде розглядатись Миколаївською міською радою за відповідним проектом рішення, який імперативно відповідатиме вимогам Регламенту … в тому числі із забезпеченням його обговорення із зацікавленими органами та посадовими особами з метою пошуку взаємоприйнятного рішення, здійснення узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення та визначення остаточного його варіанту …".
Відповідач також зазначив, що задоволення вимог ОСОБА_3 (у тому вигляді, як вони викладені в позовній заяві) буде втручанням суду у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Миколаївська міська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2018 року залишено без руху вищевказану апеляційну скаргу, та надано скаржнику строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року відстрочено Миколаївській міській раді сплату судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою до винесенні рішення у справі, відкрито апеляційне провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Обставини справи.
22 березня 2017 року позивач (через Центр надання адміністративних послуг) подав на ім'я Миколаївського міського голови заяву з проханням оформити правові документи на земельну ділянку орієнтовною площею 1000 м2 за адресою: м. Миколаїв, вул. В.Морська, 102/4, що знаходиться в моєму користуванні для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, які належать мені на праві приватної власності і передати земельну ділянку у власність.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідача створила перешкоди у реалізації позивачем права на приватизацію земельної ділянки.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Земельного кодексу України.
Джерела права й акти їх застосування.
Частиною 1 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - у розмірі не більше 0,10 гектара.
Згідно з частинами першою та другою статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Абзацом першим частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Абзацом третім частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Оцінка суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення за результатами розгляду заяви позивача відповідач у встановлений законодавством строк не прийняв, що є підтвердженням його бездіяльності, що правильно було встановлено судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 12 березня 2018 року.
Більш того, згідно матеріалів справи вбачається, що з моменту звернення позивача з відповідною заявою минув майже рік.
Тобто, орган місцевого самоврядування, в порушення повноважень чинного законодавства, не розглянув у місячний строк заяву позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні.
При цьому, доводи відповідача - скаржника зазначені в апеляційній скарзі про те, що відповідне питання неодноразово розглядалось на пленарних засіданнях Ради, що нібито спростовує твердження позивача про бездіяльність суб'єкта владних повноважень, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки визначальним в даному випадку є своєчасне виконання відповідачем встановленого законом обов'язку, а не дотримання регламентних процедур.
Окрім того, колегія суддів, не приймає до уваги доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі про те, що позивач, відповідно до вимог абзацу 3 частини 7 ст.118 Земельного кодексу України, міг замовити розроблення проекту землеустрою за відсутності відповідного дозволу Ради, однак цим правом не скористався, оскільки на вказаний довід суд першої інстанції надав вмотивовану відповідь з якою погоджується колегія суддів.
Так судом попередньої інстанції правильно зазначено, що замовлення розроблення проекту землеустрою за відсутності дозволу є правом особи, яким вона користується на власний розсуд, і наявність у Земельному кодексі України такого положення не звільняє орган місцевого самоврядування від виконання його функцій.
До того ж, з матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2017 року позивач, згідно копії листа від № 317, звертався до КП "Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро" з проханням укласти договір на виготовлення землеустрою щодо відведення із земель комунальної власності земельної ділянки орієнтовною площею 816 кв.м., з метою передачі у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул.Великій Морській, 102/4. Однак, вказаним листом позивачу було повідомлено у задоволенні вказаних вимог у зв'язку з відсутністю підстав для укладання договору на розробку проекту землеустрою. (ст.21)
З викладеного вбачається, що бездіяльність відповідача створила перешкоди у реалізації позивачем права на вирішення питання щодо приватизацію земельної ділянки.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради при розгляді заяви ОСОБА_3 від 22 березня 2017 року.
Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, пункту 34 частини 1 статті 26, частин 1 та 2 статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування", заяву позивача відповідач має розглянути на пленарному засіданні, таким чином позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_3 також підлягають задоволенню.
При цьому, доводи скаржника щодо втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки суд першої інстанції на них надав вмотивовану відповідь про те, що відповідно статті 118 Земельного кодексу України передбачено лише два варіанти розгляду заяви, а саме: рішення Ради - про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про мотивовану відмову у наданні такого дозволу. При цьому, вказівок, яке саме рішення має прийняти відповідач, в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не міститься.
В свою чергу колегія суддів зазначає про те, що доводи скаржника про поважність порушення передбаченого чинним законодавством строку розгляду заяви на підставі того, що Миколаївською міською радою при вирішенні даного питання необхідно було врахувати думку зацікавлених сторін, з врахуванням заяв та скарг, що надійшли від мешканців по вул. Великій Морській, 102/4, про вчинення громадянином ОСОБА_3 неправомірних дій, а також вимоги не надавати йому у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказані доводи не є поважними згідно вимог чинного законодавства України.
Інші доводи апеляційної скарги залишаються поза увагою, оскільки не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення від 21 березня 2018 року.
Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат передбачений ст.139 КАС України здійсненню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції залишено судом апеляційної інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Стягнути із Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.) судовий збір у розмірі 2 114,40 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текс судового рішення складений та підписаний 21 серпня 2018 року.
Головуючий суддя-доповідач Потапчук В.О.
Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.