27 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4239/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,
з участю позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 20 квітня 2018 року (суддя- Жовнір Г.Б., ухвалене в м. Львові о 16:41) у справі № 463/1959/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-
В квітні 2018р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БР № 487461 від 02 квітня 2018 року.
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 20 квітня 2018 року скасовано постанову серії БР № 487461 від 02 квітня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 510, 00 грн. та закрито справу про адміністративне правопорушення.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції оскаржило таке в апеляційному порядку, вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Як на доводи апеляційної скарги посилається на ту обставину, що судом першої інстанції не взято до уваги пояснення свідків, фото та відеозапис з місця події, якими доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, однак явки представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 02 квітня 2018 року о 09 год. 50 хв. на вул. Гнатюка-Коновальця у м. Львові, здійснив зупинку на перехресті, а також транспортний засіб робить неможливим рух інших транспортних засобів та створює перешкоду руху пішоходів, порушив розділ п.15.9г, 9г, 10д Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Відтак постановою серії БР № 487461 від 02 квітня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Не погодившись з даною постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що в матеріалах справи, на час прийняття рішення відсутні докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та відповідач такі суду не представив, відтак постанова в справі про адміністративне правопорушення серії БР № 487461 від 12 квітня 2018 року винесена неправомірно.
Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке.
Частиною 3 ст.122 КУпАП передбачено, відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем до моменту розгляду справи в суді першої інстанції та прийняття ним рішення, не було надано до суду, жодних доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не взято до уваги пояснення свідків, фото та відеозапис з місця події, яким доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності судом апеляційної інстанції до уваги не береться, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, повістку про виклик до Личаківського районного суду м.Львова Управління патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції отримало 12.04.2018р., що підтверджується відміткою установи на повістці (а.с.9). Проте відеозапис з місця події відповідач долучив до апеляційної скарги, тобто вже після прийняття рішення судом першої інстанції.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Личаківського районного суду м.Львова від 20 квітня 2018 року у справі №463/1959/18 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
В. П. Сапіга