21 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/3631/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І,
з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Сад-40" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі № 819/1059/17 (час прийняття 10:57 год., м. Тернопіль, головуючий суддя Шульгач М.П., повний текст складений 20 березня 2018 року) у справі за адміністративним позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Сад-40" до Тернопільської районної державної адміністрації, головного архітектора Тернопільського району Савки Ю.В., треті особи: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Мрія-Д", обслуговуючий кооператив ,,Житлово-будівельний кооператив ,,Надія-2017", обслуговуючий кооператив ,,ЖБК ,,Збудуй своє житло", управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, про скасування містобудівних умов та обмежень,-
27 червня 2017 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) ,,Сад-40" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03 січня 2018 року (а.с. 42) просило скасувати містобудівні умови та обмеження від 26.12.2016 р. № 52-3-15/16 на об'єкт будівництва ,,Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соцкультпобуту на вул. Микулинецька, 30А у селищі В.Березовиця Тернопільського району", видані відділом містобудування та архітектури Тернопільської районної державної адміністрації.
Рішенням від 15 березня 2018 року Тернопільський окружний адміністративний суд в задоволені позовних вимог відмовив в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСББ ,,Сад-40" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що головуючий суддя Шульгач М.П. в судовому засіданні, яке відбулось 06.09.2017, на порушення вимог статей 180,181,205 КАС України почав розглядати письмові клопотання до залучення до справи у якості третіх осіб, які не заявляють своїх вимог на предмет спору - ОК ЖБК ,,Збудуй своє житло", управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області та залучив їх до справи в якості третіх осіб.
При цьому суд перевищив свої повноваження, оскільки своєю ухвалою позбавив позивача можливості залучити працівника управління ДАБІ в якості спеціаліста.
Також головуючий суддя не задовольнив жодного поданого ОСББ ,,Сад-40" клопотання щодо витребування матеріалів у Тернопільської РДА , на підставі яких були видані оскаржені містобудівні умови та обмеження.
Головуючий суддя Шульгач М.П. безпідставно відмовив у задоволенні заяв про його відвід, відмовив у задоволенні ряду клопотань позивача про виклик у якості спеціаліста представника управління містобудування та архітектури Тернопільської ОДА з метою з'ясування чи відповідає містобудівний розрахунок та інші документи, які подані для отримання містобудівних умов та обмежень Конституції та Законам України.
Ухвалюючи оскаржене рішення, суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що відділ містобудування та архітектури Тернопільської РДА, надаючи містобудівні умови та обмеження, допустив помилку та не врахував вимоги статтей 16, 19, 21, 24, 25 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності", внаслідок чого видав містобудівні умови та обмеження на землю з невизначеним розташуванням та з невстановленими межами і формою.
За таких обставин позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Тернопільська районна державна адміністрація подала відзив на апеляційну скаргу, в якому в якому обґрунтовує правомірність оскарженого позивачем рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України дана обставина не перешкоджає розгляду справи.
При цьому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотань представників позивача адвоката Кожевнікової О.В. та третьої особи ОСББ ,,Мрія -Д"- адвоката Пномаренко І.А. про відкладення розгляду справи, оскільки апеляційне провадження у справі відкрите 07 червня 2018 року, а 10 липня 2018 року розгляд справи був відкладений на 21 серпня 2018 року за клопотанням адвоката Кожевнікової О.В..
Таким чином, у представників позивача та третьої особи було вдосталь часу для ознайомлення з матеріалами справи, підготовки для розгляду справи та узгодження відповідних позицій довірителів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 07.10.2016 року між Великоберезовицькою селищною радою та ОК ЖБК ,,Збудуй своє житло" укладені договори оренди на земельні ділянки площею 0,1264 га кадастровий номер 6125255200:02:002:3229 та 0,3218 кадастровий номер 6125255200:02:002:2837, які розташовані за адресою: вулиця Микулинецька,30А, селище Велика Березовиця Тернопільського району, з цільовим призначенням - будівництво багатоквартирного житлового будинку.
26 грудня 2016 року відділ містобудування та архітектури Тернопільської районної державної адміністрації видав ОК ЖБК ,,Збудуй своє житло" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за № 52-3-15-/16.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що містобудівні умови на земельну ділянку по вул. Микулинецька, 30А у селищі Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщення соцкультпобутового призначення видані відповідно до норм ст. 29 Закону України ,,Про регулювання містобудівної діяльності", а права та інтереси ОСББ ,,Сад-40" та громади селища Велика Березовиця не порушені.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.
Так, відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI ,,Про регулювання містобудівної діяльності" (далі-Закон № 3038-VI).
Частиною 1 статті 1 Закону № 3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2);
містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 8);
містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8).
Відповідно до статті 5 цього ж Закону програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Згідно з частинами першою-другою статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Частиною четвертою цієї статті передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
За змістом 29 Закону № 3038-VI ( в редакції, чинній на час видання містобудівних умов та обмежень) основними складовими вихідних даних є:1) містобудівні умови та обмеження;2) технічні умови;3) завдання на проектування (частина 1).
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (частина 2).
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (частина 3).
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина 4).
Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина 5).
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника (частина 8).
10.06.2017 року набрали чинності зміни, внесенні Закону України від 17.01.2017 р. № 1817-VIII, згідно яких частина 8 ст. 29 Закону № 3038-VI викладена в наступній редакції :
,,8. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.
У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом".
Відповідно до пункту 2.1. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 109 (далі - Порядок № 109), містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України ,,Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно з пунктом 2.4. цього Порядку підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів та їх буквального тлумачення, апеляційний суд дійшов висновку, що єдиною підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Також колегія суддів вважає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є підставою для проектування об'єкта будівництва. Тому на даному етапі учасниками правовідносин є виключно забудовник та відповідний уповноважений орган містобудування і архітектури. Відповідно права інших осіб, крім зазначених, на час надання містобудівних умов та обмежень не порушуються, а тому не підлягають поновленню.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ЖБК ,,Збудуй своє житло" для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки подало до уповноваженого органу такі документи: архітектурно-планувальне рішення, аналіз містобудівної ситуації, яка склалась та характеристика земельної ділянки, основні техніко-економічні показники об'єкта містобудування, які характеризують намір забудови, Договір оренди землі від 07 жовтня 2016 року, ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); фотофіксацію земельної ділянки (з оточенням), містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва, викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 (В.Березовиця Тернопільського району Тернопільської області).
Цільовим призначенням земельної ділянки, яка перебуває в оренді ОК ЖБК ,,Збудуй своє житло", є будівництво багатоквартирного житлового будинку, що відповідає Генеральному плану селища Велика Березовиця Тернопільського району, розробленого Тернопільською філією проектного інституту ,,Діпроцивільпромбуд" у 1975 році та актуалізованого рішенням сесії Великоберезовицькою селищної ради від 11.08.2011 року №135, оскільки зазначена територія визначена для багатоповерхового житлового будівництва та розміщення громадського центру.
Суд першої інстанції також встановив, що у 2004 році проектною організацією МПВП ,,Вектор" розроблено ПДП центральної частини селища Велика Березовиця, який охоплює, в тому числі територію житлового мікрорайону Енергетичний та земельну ділянку, яка перебуває в оренді ОК ЖБК ,,Збудуй своє житло", як житлово-громадського призначення. Розроблена на місцевому рівні, зазначена містобудівна документація була погоджена управлінням містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації 07.12.2004 року та погоджена рішенням сесії Великоберезовицької селищної ради від 26.04.2005 року №261.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що надаючи ОК ЖБК ,,Збудуй своє житло" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, відповідач діяв в межах своєї компетенції та у відповідності до вимог законодавства, оскільки наміри забудови земельної ділянки, а саме: будівництво багатоквартирного житлового будинку відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови.
Крім того, згідно з частиною першою статті 2 КАС України ( в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України і конкретизоване в інших законах, передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Тобто, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.
Таким чином, підставами для визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов'язковою умовою визнання протиправними рішення є наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі та якщо таке порушення відбулось у сфері публічно-правових відносин.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Позивачі та треті особи не навели належних аргументів на підтвердження факту порушення їх прав внаслідок видачі містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки ОК ЖБК ,,Збудуй своє житло", що є також окремою підставою для відмови у позові.
Так, позивач мотивував позовні вимоги тим, що порушення прав окремих членів ОСББ ,,Сад-40" та громади селища Велика Березовиця можливо настане внаслідок будівництва 160-ти квартирного житлового будинку та неправомірного використання побутових мереж.
Однак, захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає порушене право, а не гіпотетична можливість такого порушення в майбутньому.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального права.
Що стосується процесуальних порушень, то колегія суддів зазначає наступне.
В силу приписів ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо:1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Оскільки справа вирішена судом правильно, а підстави для відводу головуючого судді колегія суддів визнає необґрунтованими, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, 313, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Сад-40" залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі № 819/1059/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
Т.І. Шинкар
Постанова в повному обсязі складена 27 серпня 2018 року.