ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6185/18
провадження № 4-с/753/149/18
"02" липня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р. за участі представника стягувача Лутицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу стягувача товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Інвест Груп», заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, боржник ОСОБА_4, на дії та бездіяльність державного виконавця,
05.04.2018 товариство з обмеженою відповідальністю «Міт Інвест Груп» (далі по тексту - ТОВ «Міт Інвест Груп», стягувач) звернулося до суду зі скаргоюна дії та бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області) у виконавчому провадженні № 48897707.
Скарга обґрунтована такими обставинами. На виконанні у ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області перебувало виконавче провадження № 48897707 з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23.04.2013, частково зміненого рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19.06.2013, про стягнення з ОСОБА_4 та з ТОВ «Агрікон-Київ» солідарно на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором в сумі 4 410 347,33 грн. На підставі ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 05.10.2017 та постанови державного виконавця від 20.11.2017 відбулася заміна стягувача у цьому виконавчому провадженні з ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «Міт Інвест Груп». В рахунок задоволення вимог кредитора іпотекодавці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали у власність ТОВ «Міт-Інвест Груп» усі предмети іпотеки на загальну суму 576 985,33 грн. 01.12.2017 між ТОВ «Міт Інвест Груп» та ТОВ «Агрікон-Київ» було укладено договір про прощення залишку заборгованості в сумі 3 133 362 грн. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києві від 26.01.2018 виконавчий лист з виконання вищевказаного рішення суду визнано таким, що не підлягає виконанню. 14.02.2018 ТОВ «Міт-Інвест Груп» звернулося до ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області із заявою про зняття арешту з майна боржника, припинення розшуку майна боржника та скасування інших заходів, вжитих в рамках виконавчого провадження. Листом від 16.03.2018 ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області повідомило, що 22.11.2017 виконавче провадження № 48897707 було завершено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а виконавчий документ повернуто стягувачеві. У знятті арешту з майна орган виконавчої служби відмовив пославшись на невиконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
Посилаючись на те, що відмова державного виконавця у знятті арешту з майна боржника, припинення його розшуку та скасування інших заходів, вжитих в рамках виконавчого провадження, суперечить приписам ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», а обов'язок сплати виконавчого збору у боржника відсутній, стягувач просив: визнати незаконною відмову ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області у винесенні постанови про зняття арешту з майна боржника, припиненні чинності розшуку та скасуванні інших, вжитих виконавцем, заходів щодо виконання рішення; зобов'язати державного виконавця винести постанову про зняття арешту з усього майна боржника ОСОБА_4, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.10.2015; винести постанову про припинення чинності розшуку майна боржника ОСОБА_4, винести постанову про скасування постанови від 23.11.2015 про стягнення з боржника ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 441 034,73 грн.
В судовому засіданні представник стягувача Лутицька О.О. скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Державний виконавець ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області до суду не з'явився, письмового відзиву на скаргу не подав.
Боржник ОСОБА_4 до суду також не з'явився, однак його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши представника стягувача та дослідивши матеріали скарги, суд встановив такі обставини.
На виконанні у ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області перебувало виконавче провадження № 48897707, відкрите за виконавчим листом Дарницького районного суду м. Києва від 12.07.2013 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ТОВ «Агрікон-Київ» на користь ПАТ «Банк Форум» коштів в розмірі 4 410 347,33 грн.
В рамках вказаного виконавчого провадження державними виконавцями вживалися передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо примусового виконання рішення суду.
Так, 05.10.2015 державний виконавець Сладь Т.П. винесла постанову про арешт майна боржника ОСОБА_4 та оголошення заборони на його відчуження.
23.11.2015 державний виконавець Луцюк А.В. винесла постанову про стягнення з боржника ОСОБА_4 виконавчого збору в сумі 441 034,73 грн.
14.07.2016 державний виконавець Луцюк А.В. винесла постанову про розшук майна боржника ОСОБА_4, а саме: транспортного засобу ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1.
05.10.2017 Дарницький районний суд м. Києва постановив ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої замінив первісного стягувача ПАТ «Банк Форум» його правонаступником - ТОВ «Міт Інвест Груп».
На підставі вищевказаної ухвали 20.11.2017 державний виконавець Луцюк А.В. винесла відповідну постанову.
22.11.2017 заступник начальника відділу ОСОБА_6 винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
14.02.2018 стягувач звернувся до ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області із заявою, у якій просив винести постанови про зняття арешту з майна боржника ОСОБА_4, припинення чинності розшуку його майна, скасування постанови про стягнення з нього виконавчого збору та скасування інших вжитих державним виконавцем заходів в рамках виконавчого провадження.
На обґрунтування вищевказаної заяви стягувач зазначив, що в рахунок задоволення вимог кредитора іпотекодавці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали у власність ТОВ «Міт Інвест Груп» усі предмети договорів іпотеки, укладених на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором на загальну суму 576 985,33 грн. 01.12.2017 між ТОВ «Міт Інвест Груп» та ТОВ «Агрікон-Київ» було укладено договір про припинення зобов'язань шляхом прощення боргу, згідно з яким залишок заборгованості останнього у розмірі 3 133 362 грн. прощено, а ухвалою Дарницького районного суду м. Києві від 26.01.2018 виконавчий лист з виконання вищевказаного рішення суду визнано таким, що не підлягає виконанню.
Листом від 16.03.2018 ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області відмовило у знятті арешту з майна боржника ОСОБА_4 та скасування інших заходів щодо виконання рішення пославшись на те, що виконавчий збір не стягнуто, а виконавче провадження було завершене ще до постановлення судом ухвали про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Даючи оцінку доводам скарги про неправомірність дій та бездіяльності державного виконавця суд керується відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон № 1404-VIII).
Так, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписом ст. 2 цього Закону засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов'язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об'єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ст. 18 Закону № 1404-VIII зобов'язує виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом.
Ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII містить вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.
Так, відповідно до п. 7 зазначеної норми виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 5 ст. 37 Закону № 1404-VIII).
Водночас ст. 39 Закону № 1404-VIII визначає обставини, наявність яких є підставою для закінчення виконавчого провадження. Серед таких обставин законодавець, зокрема, вказав визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення, затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення, скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим законом (абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
За приписом ст. 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Аналізуючи наведені законодавчі норми суд дійшов висновку, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, визначених ст. 37 Закону № 1404-VIII, виконавець не вправі знімати арешт, накладений на майно (кошти) боржника, виключати відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників, скасовувати інші вжиті заходи щодо виконання рішення, а також скасовувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.
Та обставина, що внаслідок укладення сторонами виконавчого провадження низки угод зобов'язання боржника фактично припинилося, а судом постановлена ухвала про визнання виконавчого листа визнаний таким, що не підлягає виконанню, не впливає на вирішення цієї скарги, оскільки в даному випадку стягувач та боржник діяли в обхід визначеної Законом № 1404-VIII процедури, і такі їх дії розцінюються судом як зловживання правом, оскільки ці дії були спрямовані на ухилення від сплати боржником виконавчого збору.
Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що відмовляючи у знятті арешту, накладеного на майно боржника ОСОБА_4, та скасуванні інших вжитих заходів щодо виконання рішення, державний виконавець діяв правомірно, у відповідності з вимогами Закону № 1404-VIII.
Більш того при розгляді цієї скарги суд виходить з того, що за загальним принципом цивільного судочинства по відношенню до оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця, захисту підлягає лише порушене право чи законний інтерес (ст. 16, 16 ЦК України, ст. 2, 4, 447 ЦПК України).
Оскільки скарга не містить жодних посилань та те, яке ж право чи цивільний інтерес стягувача порушені постановами державного виконавця про розшук майна боржника та про стягнення з нього виконавчого збору, і за результатами розгляду справи в судовому засіданні представник також не обґрунтував і не довів факт порушення суб'єктивних прав стягувача, суд дійшов до переконання, що оскаржуваними діями та бездіяльністю права та законні інтереси ТОВ «Міт Інвест Груп» не порушені.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 450, 451 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги стягувача товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Інвест Груп» на дії та бездіяльність державного виконавця відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Повна ухвала складена 12.07.2018.