Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/1145/2018
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
17 серпня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю захисника особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, представника іншого учасника ДТП ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року,
Відповідно до постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року провадження у справі про притягнення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Як встановлено постановою судді, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 24.01.2016 року приблизно о 14 год. 05 хв. в м. Києві по вул. Дегтярівській, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перед початком обгону не переконалась, що водій автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4, яка рухалась по переду по тій самій смузі подавала сигнал про намір повороту ліворуч, що призвело до зіткнення автомобілів, чим порушила вимоги п. 14.2 б ПД. Внаслідок ДТП пошкоджено транспортні засоби.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням клопотання про уточнення вимог апеляційної скарги, просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.2018 та прийняти нову постанову в справі № 761/29062/17, якою ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування поданої скарги, адвокат ОСОБА_5 посилається на те, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.2018 у справі № 761/29062/17, відповідно до якої провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрите у зв'язку з відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, винесеніа незаконно, з порушенням судом норм процесуального права.
Як зазначає апелянт у поданій скарзі, Шевченківським районним судом м. Києва не було належним чином досліджено наявні в матеріалах справи докази та не надано їм оцінку, що потягло за собою ухвалення передчасного рішення про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2
На думку апелянта, порушення ОСОБА_2 пунктів 14.2 (б), 14.6 (в) та (е) ПДР України стали причиною ДТП, яка мала місце 24.01.2016 о 14:05 год. неподалік пішохідного переходу та заїзду до буд. 21 по вул. Дегтярівська у м. Києві.
Зокрема, як вважає адвокат ОСОБА_5 судом взагалі не досліджувались причини виїзду автомобіля НОМЕР_3 на смугу зустрічного руху та не враховано, що ОСОБА_2, керуючи вказаним автомобілем порушила п. 14.2 (б) ПДР України, оскільки при здійсненні обгону автомобіля марки «Тоyоtа RAV 4» під керуванням ОСОБА_4, не переконалася в тому, що водій автомобіля марки «Тоyоtа RAV 4», рухаючись попереду по тій самій смузі, подала сигнал про намір повороту (перестроювання) ліворуч, що підтверджується висновком експерта від 21.11.2016 № 783ат.
Також, як зазначається в апеляційній скарзі, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що ОСОБА_2 здійснювала заборонений обгін на дорозі, що має дві смуги для руху в одному напрямку, чим порушила п. 14.6 (е) ПДР України, при цьому обгін здійснювався ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом, що свідчить про порушення останньою п. 14.6 (в) ПДР України.
Виходячи з викладеного вбачається, що недотримання ОСОБА_2 вказаних вище вимог ПДР перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, тим самим водій автомобіля марки «ВMW 116i» є винним у вказаній ДТП.
Окрім цього, в апеляційній скарзі звертається увага на те, що з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона, керуючи автомобілем марки «ВMW 116i» рухалась по вул. Дегтярівській в м. Києві з боку вул. О.Теліги в напрямку вул. Зоологічної зі швидкістю 50-60 км/год. При цьому видимість була необмежена, у зв'язку з чим остання завчасно (за 30-40 м) помітила автомобіль марки «Тоyоtа RAV 4». Враховуючи вказані обставини, водій ОСОБА_2, на думку апелянта, спроможна була виявити небезпеку для руху, а тому повинна була негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, як цього вимагає п. 12.3 ПДР України, однак не здійснила вказаних дій.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; пояснення захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити постанову судді - без змін; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, в тому числі матеріали справи щодо ОСОБА_2 № 761/3998/16-п (провадження № 3/761/6126/2016) та доводи апеляційної скарги вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, оскаржуване рішення судді про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю, в розумінні положень ст. 251 цього Кодексу, достатніх доказів порушення останньою Правил дорожнього руху, а отже і відсутністю можливості зробити достовірний висновок, що саме її дії спричинили пошкодження транспортних засобів, не може бути визнане незаконним, в тому числі через порушення судом норм матеріального права, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 119471 від 09 серпня 2017 року, стосувався події дорожньо-транспортної пригоди, за її участю та участю водія ОСОБА_4, яка мала місце 24 січня 2016 року о 14 год. 05 хв. на вул. Дегтярівській, 21 в м. Києві.
Підставою для складання цього протоколу став висновок від 10.08.2017 року щодо розгляду матеріалів цієї дорожньо-транспортної пригоди, зроблений за результатами перевірки звернення адвоката ОСОБА_5 (в інтересах ОСОБА_4.) щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП з висновком № 783ат від 21.11.2016 Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, в п. 7 (Варіант 1.) якого експерт зазначає про те, що причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_4 вимогам пункту 10.7. (ґ) Правил дорожнього руху України та невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2 вимогам пункту 14.2. (б) Правил дорожнього руху України.
Разом з тим, як обґрунтовано зазначено в постанові судді від 29 січня 2018 року, під час розгляду справи, за результатами дослідження зібраних матеріалів, пояснень учасників пригоди, не було достовірно встановлено невиконання ОСОБА_2 п. 14.2 (б), що б давало підстави вважати, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зокрема, як вбачається з досліджених судом апеляційної інстанції матеріалів справи щодо ОСОБА_2 № 761/3998/16-п (провадження № 3/761/6126/2016) під час розгляду якої проводилась згадана вище експертиза (висновок № 783ат від 21.11.2016), за результатами розгляду цієї справи було встановлено, що в діях водія ОСОБА_2 відсутні ознаки порушення пунктів 12.1, 13.3 та 14.6 (а) Правил дорожнього руху, через відсутність в матеріалах справи відповідних доказів, у тому числі про те, що остання здійснювала обгін автомобіля «Тоyоtа RAW 4» на перехресті, що виключає наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У зв'язку з цим, згідно з постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП було закрито, через відсутність в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу.
Дана постанова набрала законної сили, оскільки за результатами апеляційного розгляду за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, судом апеляційної інстанції було прийняте рішення (постанова судді Апеляційного суду міста Києва від 22 травня 2017 року), згідно яким апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року стосовно ОСОБА_2 - без змін.
З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що новий протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 від 09 серпня 2017 року було складено на підставі матеріалів, які вже були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій, він не може служити безспірним доказом того, що саме порушення нею вимог пункту 14.2 (б) Правил дорожнього руху стало безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24 січня 2016 року.
Як прямо передбачено підпунктом (б) пункту 14.2 Правил дорожнього руху, порушення якого, згідно згаданому вище протоколу, допустила ОСОБА_2, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.
Однак, згідно вказаного пункту, це не єдина обставина, яку водій повинен враховувати перед початком здійснення такого маневру, як обгін, а у разі, якщо ОСОБА_2 дійсно здійснювала обгін транспортного засобу, який рухався попереду, то, відповідно до вимог п. 14.3. Правил дорожнього руху, водієві транспортного засобу, якого обганяють, в даному випадку ОСОБА_4 було заборонено перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями.
Крім того, водій транспортного засобу, який рухався попереду, а саме ОСОБА_4, перед початком перестроювання або будь-якою зміною напрямку руху повинна була не лише подати сигнал про намір повороту (перестроювання) ліворуч, в даному випадку розвороту, а й переконатися в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, зокрема транспортним засобам, які рухаються позаду.
Більш того, як зазначається у згаданому вище висновку експерта № 783ат від 21.11.2016, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_4 вимогам пункту 10.7. (ґ) Правил дорожнього руху України, яким зокрема передбачено, що розворот забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з боків, крім випадку дозволеного розвороту на перехресті, а як встановлено наявними у справі доказами, в тому числі вказаним висновком експерта місце де відбулася ДТП не є перехрестям.
Таким чином, доводи наведені в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_5 не тільки не підтверджуються наявними у справі доказами, а й спростовуються судовими рішеннями, що набрали законної сили, які були прийняті за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2
Окрім цього, всупереч доводам апеляційної скарги, суддя надав оцінку зібраним по справі доказам у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, яка грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Що ж стосується висновку № 3-04/18 експертного транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження по факту ДТП за участю автомобілів НОМЕР_5 та «Тоyоtа RAV4» НОМЕР_4 від 16 квітня 2018 року, який було надано під час розгляду апеляційної скарги в Апеляційному суді м. Києва, то він не може братися до уваги як доказ, оскільки вказаний висновок спеціаліста не був предметом дослідження в суді першої інстанції та його було отримано без дотримання вимог ст. 294 КУпАП, які стосуються порядку дослідження апеляційним судом нових доказів, які не досліджувалися раніше.
За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції вважає необхідним, за наслідками її розгляду, прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 з підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року, відповідно до якої провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрите на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Юзькова О.Л.