АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 33/796/1812/2018 Суддя у першій інстанції: Васалатій К.А.
Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В.
03 серпня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва ФричТ.В., за участю захисника ОСОБА_8., який діє в інтересах ОСОБА_5, іншого учасника ДТП ОСОБА_6, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2.
за ст. 124 КУпАП, -
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень. ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення керування транспортними засобами на строк 6 місяців.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з кожного з них, на користь держави судовий збір, що на день винесення постанови становить 352 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19.04.2018 року у справі про адміністративне правопорушення № 756/2898/18 в частині накладення на нього адміністративне стягнення, та винести іншу постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судове рішення винесено з грубим порушенням норм процесуального права та невірно застосовано матеріальні норми, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки, при цьому суд лише формально підійшов до встановлення обставин справи, що є наслідком необґрунтованого накладення адміністративного стягнення.
Тому постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року у справі щодо ОСОБА_5 в частині накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 4 ст. 122 КУпАП необхідно змінити, застосувавши до порушника більш м'яке та менш суворе адміністративне стягнення за вчинення правопорушення.
Також апелянт зазначає, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на наявність ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП. Дійшовши до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції безпідставно та незаконно не закрив провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Крім того, встановивши протиріччя у змісті протоколу про адміністративне правопорушення, та вбачаючи у діях ОСОБА_5 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, суд першої інстанції не направив матеріали до Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції для належного оформлення.
Також апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши його тим, що він не брав участі у розгляді справи та не знав про прийняття оскаржуваної постанови, про що зазначено в самій постанові. Про постанову дізнався 01.06.2018 року, тобто уже після спливу строку на апеляційне оскарження постанови, прийнятої за результатами справи по суті. Крім того дізнався, що строк на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою, поданою адвокатом, поновлений не був у зв'язку з відсутністю його підпису на апеляційній скарзі.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року необхідно задовольнити, оскільки він пропущений з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_8., в інтересах ОСОБА_5, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, іншого учасника ДТП ОСОБА_6, який частково заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи на обґрунтування апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП України, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд першої інстанції встановив, що згідно до протоколу про адміністративні правопорушення серії БД № 432451 від 18.02.2018 р. ОСОБА_6 18.02.2018 р. о 10 год. 45 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. С. Скляренка 13 в м. Києві, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної швидкості та дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який стояв попереду, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим ОСОБА_6 порушив п.п. 2.3 (б); 12.1; 13.1 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Згідно до протоколу про адміністративні правопорушення серії БД № 104513 від 18.02.2018 р. ОСОБА_5 18.02.2018 р. о 10 год. 45 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_3по вул. С. Скляренка, 13 в м. Києві, перед зміною напрямку руху, не переконався в безпечності руху та створив аварійну ситуацію водію автомобіля НОМЕР_4, який рухався в попутному напрямку, який різко змінив напрям руху та скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим ОСОБА_5 порушив п. п. 2.3.( б); 10.1ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та переглянувши відеозапис з камери спостереження з місця події, вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_5, до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_5, вбачається правопорушення, передбаченне ч. 4 ст. 122 КУпАП, а не ст. 124 КУпАП, так як у протоколі серії БД № 104513 від 18.02.2018 р., складеного ІПП роти № 2 батальйону № 1 УПП в м. Києві ОСОБА_7 вбачається посилання саме на об&quро;єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, а не ст. 124 КУпАП, як вказано у самому протоколі. Тому суд вважав, що своїми діями ОСОБА_5 скоїв правопорушення передбачене ст. 122 ч. 4 КУпАП, і його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами та долученим ОСОБА_6 відеодоказом, а тому перекваліфікував дії ОСОБА_5 з ст. 124 КУпАП на ч. 4 ст. 122 КУпАП.
З такими висновками суду першої інстанції, погоджується і суд апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції, в частині визнання винним ОСОБА_6, за вчинення правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП, ніким з учасників не оскаржується, тому апеляційним судом не перевіряється.
Під час апеляційного розгляду, ОСОБА_6 надав аналогічні пояснення, наданим в суді першої інстанції, з яких вбачається, що він рухався без порушення ПДР України, і саме дії ОСОБА_5 - водія «Skoda Octavia» д/н НОМЕР_6 спричинили зіткнення з іншим автомобілем.
Також надав відеозапис з місця події, який був досліджений під час апеляційного розгляду, з якого вбачається, що водій автомобіля «SkodaOctavia» - ОСОБА_5, спричинив аварійну обстановку, для водія автомобіля НОМЕР_1, який рухався в попутному напрямку і різко змінив напрям руху та скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_7.
З письмових пояснень водія ОСОБА_5, вбачається, що він 18 лютого 2018 року рухався по вулиці Скляренка на світлофорі коло салону «Хонда» вирішив перестроїтися з третьої смуги на другу смугу. З переду автомобіль повертав на ліво. Він при повороті подивився в дзеркало автомобілів не було. Після чого почув свист тормозів та побачив, як Ланос на великій швидкості влетів в автомобіль Хонда, який був припаркований на тротуарі. При цьому перша смуга руху була вільна.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вислухавши пояснення ОСОБА_6 дослідивши письмові пояснення ОСОБА_5, дослідивши письмові матеріали справи, схему ДТП, з якої убачається, що учасники пригоди погодилися з місцем зіткнення та розташуванням автомобілів без будь-яких зауважень підписавши її на місці події, оцінивши характер та локалізацію механічних ушкоджень, переглянувши відеозапис з місця події, який також був досліджений судом першої інстанції, з якого вбачається, що водій автомобіля «Skoda Octavia» - ОСОБА_5, спричинив аварійну обстановку, для водія автомобіля НОМЕР_1, вважає рішення суду першої інстанції в частині визнання винуватості ОСОБА_5 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП законним та належним чином мотивованим.
Вірною є перекваліфікація судом першої інстанції дій водій автомобіля «SkodaOctavia» - ОСОБА_5 з ст. 124 КУпАП на ч. 4 ст. 122 КУпАП, що й відповідає суті адміністративного правопорушення, викладеному в протоколі № 104513 щодо ОСОБА_5
Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Згідно до протоколу про адміністративні правопорушення серії БД № 104513 від 18.02.2018 р. ОСОБА_5 18.02.2018 р. о 10 год. 45 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_3по вул. С. Скляренка, 13 в м. Києві, перед зміною напрямку руху, не переконався в безпечності руху та створив аварійну ситуацію водію автомобіля НОМЕР_4, який рухався в попутному напрямку і різко змінив напрям руху та скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим ОСОБА_5 порушив п. п. 2.3.( б); 10.1ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Отже, в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5, зазначено саме об'єктивну сторону ч. 4 ст. 122 КУпАП, а саме створення аварійної обстановки, яка примусила іншого учасника дорожнього руху різко змінити напрямок руху.
Так, під час розгляду справи судом першої інстанції всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені судом та доводитись сукупністю належних і допустимих доказів.
Слід зазначити, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою, має доводитись в суді; суд також немає права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Оскільки діючи таким чином, суд перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачено, що &quti;кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення&q?ля;.
У оскаржуваній постанові суд першої інстанції, як на підтвердження факту вчинення ОСОБА_5, правопорушення, передбачено ч. 4 ст. 122 КУпАП дослідив надані докази, вислухав пояснення ОСОБА_6 та надав їм вірну правову оцінку.
Крім того змінивши кваліфікацію дій ОСОБА_5 з ст. 124 КУпАП на ч. 4 ст. 122 КУпАП, суд першої інстанції не погіршив становище особи, оскільки, максимальний вид покарання за даними статтями, передбачений у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести до одного року, та не змінив фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.
Тому доводи апеляційної скарги про те, що судове рішення винесено з грубим порушенням норм процесуального права та невірно застосовано матеріальні норми, що потягло за собою однобічне та неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Доводи про те, що суд першої інстанції дійшовши до висновку про відсутність у діях ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та наявність ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, не закрив провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю не обгрунтованими з наведених вище підстав.
Доводи про те, що встановивши протиріччя у змісті протоколу про адміністративне правопорушення, та вбачаючи у діях ОСОБА_5 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, суд першої інстанції не направив матеріали до Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції для належного оформлення, є слушними, про те, це не обов'язок суду а право. Крім того дана обставина була належним чином вмотивована в судовому рішенні в частині перекваліфікації дій ОСОБА_5 з ст. 124 КУпАП на ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи суд при накладенні адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на шість місяців, яке застосовується до правопорушника за грубе порушення порядку користування цим правом, порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_5, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
В зв'язку з викладеним вище, враховуючи те, що ОСОБА_5, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався та відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, вважаю можливим змінити вид адміністративного стягнення, накладений районним судом, на штраф.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Клопотання ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 19.04.2018 року, - задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, - задовольнити частково.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року, якою ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, та ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст. 122 КУпАП - змінити.
Накласти на ОСОБА_5 за ч.4 ст.122 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 / шістсот вісімдесят / грн., а в решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.В.Фрич