Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/1145/2018
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
17 серпня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, її захисника - адвоката Шила Є.П., іншого учасника ДТП ОСОБА_4 та її представника - адвоката ОСОБА_5, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - адвоката Шило Євгенія Павловича на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року,
Відповідно до постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року провадження по справі про притягнення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності закрито.
При цьому, посилаючись на протокол про адміністративне правопорушення, суддя встановив, що 24.01.2016 року приблизно о 14 год. 05 хв. в м. Києві по вул. Дегтярівській, 21 водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1, здійснила розворот на пішохідному переході, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, чим порушила вимоги п. 10.7 (ґ) ПДР. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_2 - адвокат Шило Є.П. подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням клопотання про уточнення вимог апеляційної скарги, просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.2018 у справі № 761/29062/17 про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП; прийняти нову постанову, якою провадження у справі № 761/29062/17 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, встановивши відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування вимог поданої скарги, захисник посилається на те, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.2018 у справі № 761/29062/17, відповідно до якої провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрите, винесена незаконно, з порушенням судом норм процесуального права.
Як зазначає апелянт у поданій скарзі, зі змісту мотивувальної частини постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 29.01.2018 вбачається, що провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи передбачених ст. 38 КУпАП строків притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Крім цього, у постанові зазначено про недотримання водієм п. 10.7 (ґ) ПДР України, а також, що в діях останньої вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Розкриваючи зміст вимог ст. 280 КУпАП, апелянт звертає увагу на те, що встановлюючи вину кожного із водіїв у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд повинен з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також причини порушення зазначених правил, можливості уникнення дорожньо-транспортної пригоди та їх наслідків. Крім цього, суд зобов'язаний визначити чи існує причинно-наслідковий зв'язок між порушенням особою ПДР України та ДТП.
Водночас, апелянт звертає увагу на те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_3, здійснювала маневр розвороту неподалік пішохідного переходу та заїзду до буд. 21 по вул. Дегтярівській в м. Києві у повній відповідності з вимогами Правил дорожнього руху, оскільки здійснювала розворот не ближче 10 м від пішохідного переходу, завчасно зайнявши крайнє ліве положення автомобіля на проїзній частині із включеним сигналом повороту ліворуч та за відсутності забороняючого знаку для розвороту.
Навіть у випадку, якщо водій автомобіля марки «Тоyоtа RAV 4» не дотримався п. 10.7 (ґ) ПДР України, апелянт вважає, що таке порушення правил не могло бути в причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, оскільки не було створено будь-якої небезпеки зустрічним транспортним засобам. При цьому, відповідальність за порушення п. 10.7 (ґ) ПДР України, яка передбачена ч. 1 ст. 125 КУпАП, тягне за собою лише попередження.
На думку апелянта, порушення ОСОБА_6 пунктів 14.2 (б), 14.6 (в) та (е) ПДР України стали причиною ДТП, яка мала місце 24.01.2016 о 14:05 год. неподалік пішохідного переходу та заїзду до буд. 21 по вул. Дегтярівська у м. Києві.
Як вважає адвокат Шило Є.П. судом взагалі не досліджувались причини виїзду автомобіля НОМЕР_4 на смугу зустрічного руху та не враховано, що ОСОБА_6, керуючи вказаним автомобілем, здійснювала заборонений обгін на дорозі, що має дві смуги для руху в одному напрямку, чим порушила п. 14.6 (е) ПДР України, при цьому обгін здійснювався ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом, що свідчить про порушення нею п. 14.6 (в) ПДР України.
Також ОСОБА_6, як зазначається у скарзі, при здійсненні обгону автомобіля марки «Тоyоtа RAV 4» під керуванням ОСОБА_2, не переконалася в тому, що водій автомобіля марки «Тоyоtа RAV 4», рухаючись попереду по тій самій смузі, подала сигнал про намір повороту (перестроювання) ліворуч, що підтверджується висновком експерта від 21.11.2016 № 783ат.
Також, як зазначається в апеляційній скарзі, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що ОСОБА_6 здійснювала заборонений обгін на дорозі, що має дві смуги для руху в одному напрямку, чим порушила п. 14.6 (е) ПДР України, при цьому обгін здійснювався ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом, що свідчить про порушення останньою п. 14.6 (в) ПДР України.
Виходячи з викладеного вбачається, що недотримання ОСОБА_6 вказаних вище вимог ПДР перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, тим самим водій автомобіля марки «ВMW 116i» є винним у вказаній ДТП.
Окрім цього, в апеляційній скарзі звертається увага на те, що з пояснень ОСОБА_6 вбачається, що вона, керуючи автомобілем марки «ВMW 116i» рухалась по вул. Дегтярівській в м. Києві з боку вул. О.Теліги в напрямку вул. Зоологічної зі швидкістю 50-60 км/год. При цьому видимість була необмежена, у зв'язку з чим остання завчасно (за 30-40 м) помітила автомобіль марки «Тоyоtа RAV 4». Враховуючи вказані обставини, водій ОСОБА_6, на думку апелянта, спроможна була виявити небезпеку для руху, а тому повинна була негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, як цього вимагає п. 12.3 ПДР України, однак не здійснила вказаних дій.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та її захисника - адвоката Шило Є.П., які підтримали подану останнім апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_6 та її представника - адвоката ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити постанову судді - без змін; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, в тому числі матеріали справи щодо ОСОБА_6 № 761/3998/16-п(провадження № 3/761/6126/2016) та доводи апеляційної скарги вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 - адвоката Шило Є.П., висновки судді, наведені в оскаржуваному судовому рішенні про те, що зібрані по справі матеріали, пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди та дії водія автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2, свідчать про недотримання останньою ПДР України, зокрема п. 10.7 (ґ) цих Правил та наявність в її діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не можуть бути визнані незаконними та необґрунтованими, в тому числі через порушення судом норм матеріального права, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 119472 від 09 серпня 2017 року, стосувався події дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24 січня 2016 року о 14 год. 05 хв. на вул. Дегтярівській, 21 в м. Києві за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_6
Підставою для складання цього протоколу став висновок інспектора відділу розшуку та ОМ ДТП УПП у м. Києві від 10.08.2017 року щодо розгляду матеріалів цієї дорожньо-транспортної пригоди, зроблений за результатами перевірки звернення адвоката ОСОБА_5 (в інтересах ОСОБА_6.) щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП з висновком № 783ат від 21.11.2016 Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, в п. 7 (Варіант 1) якого експерт зазначає про те, що причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_2 вимогам пункту 10.7. (ґ) Правил дорожнього руху України та невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_6 вимогам пункту 14.2. (б) Правил дорожнього руху України.
При цьому, надаючи оцінку висновку експерта № 783ат від 21.11.2016 суддя виходив із версій події обох водіїв, які досліджувались експертом, в тому числі, як ОСОБА_2 (Варіант 1), так і ОСОБА_6 (Варіант 2), визнавши більш достовірною версію останньої, згідно якою, як зазначено у висновку експерта, в даній дорожній ситуації водій ОСОБА_6, з моменту виникнення небезпеки для її руху, не мала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1, шляхом застосування екстреного гальмування.
Окрім зазначених вище доказів та документів, суддя, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, обґрунтовано послався також на матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_6, в яких міститься постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року.
Вивченням судом апеляційної інстанції матеріалів справи щодо ОСОБА_6 № 761/3998/16-п (провадження № 3/761/6126/2016) під час розгляду якої проводилась згадана вище експертиза (висновок № 783ат від 21.11.2016), було встановлено, що за результатами розгляду цієї справи суддею було зроблено висновок про те, що в діях водія ОСОБА_6 відсутні ознаки порушення пунктів 12.1, 13.3 та 14.6 (а) Правил дорожнього руху, через відсутність в матеріалах справи відповідних доказів, у тому числі про те, що остання здійснювала обгін автомобіля «Тоyоtа RAW 4» на перехресті, що виключає наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У зв'язку з цим, згідно з постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП було закрито, через відсутність в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу.
Дана постанова набрала законної сили, оскільки за результатами апеляційного розгляду за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, судом апеляційної інстанції було прийняте рішення (постанова судді Апеляційного суду міста Києва від 22 травня 2017 року), згідно з яким апеляційну скаргу адвоката Шило Є.П. в інтересах ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року стосовно ОСОБА_6 - без змін.
Таким чином, доводи наведені в апеляційній скарзі адвоката Шило Є.П. не тільки не підтверджуються наявними у справі доказами, а й спростовуються судовими рішеннями, що набрали законної сили, які були прийняті за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_6
Окрім цього, всупереч доводам апеляційної скарги, суддя надав оцінку зібраним по справі доказам у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, яка ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Що ж стосується висновку № 3-04/18 експертного транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження по факту ДТП за участю автомобілів НОМЕР_6 та «Тоyоtа RAV4» НОМЕР_1 від 16 квітня 2018 року, який було надано під час розгляду апеляційної скарги в Апеляційному суді м. Києва, та пояснень спеціаліста, який проводив зазначене дослідження, то вони не можуть братися до уваги як докази, оскільки вказаний висновок спеціаліста не спростовує тих доказів, на яких ґрунтується оскаржуване судове рішення.
Крім того, вказаний висновок не тільки не був предметом дослідження в суді першої інстанції, а й взагалі був отриманий після розгляду судом цієї справи, без дотримання вимог ст. 294 КУпАП, які стосуються порядку дослідження апеляційним судом нових доказів, які не досліджувалися раніше.
За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної скаргизахисника ОСОБА_2 - адвоката Шило Є.П., суд апеляційної інстанції вважає необхідним, за наслідками її розгляду, прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 з підстав, передбачених п. 7 ст. 247 КУпАП - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Шило Є.П. залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року, відповідно до якої провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрите на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Юзькова О.Л.