Ухвала
14 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 215/1646/16-ц
провадження № 61-41479ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргупублічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 січня 2006 року у сумі 60 332 грн 82 коп.
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року у складі судді Демиденка Ю. Ю. у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2018 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року змінено, виключено з його мотивувальної частини посилання на відмову у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк», у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заявник зазначає, що справа є малозначною, але має для банку виняткове значення, оскільки невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором перешкоджає стабільній роботі ПАТ КБ «ПриватБанк», обмежує права та порушує майнові інтереси позивача. Крім того, на думку представника банку, розгляд цієї касаційної скарги має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. Тому скарга подана до Верховного Суду на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
За правилом пункту 1 частини другої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості у розмірі 60 332 грн 82 коп., що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176 200 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийняті у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Посилання касаційної скарги на виняткове значення для нього даної справи у зв'язку з тим, що невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором у сумі 20 362 грн 60 коп. перешкоджає стабільній роботі банку, обмежує права та порушує майнові інтереси позивача, а також доводи про те, що її розгляд має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, є безпідставними, оскільки заявником не наведено логічного обґрунтування таких тверджень.
На підставі викладеного та керуючись статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Журавель