Справа №:755/11968/18
Провадження №: 2-а/755/402/18
"09" серпня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Яровенко Н.О.
при секретарі Грінкевич А.І.,
за участі сторін:
представника позивача: Зуба Е.В.,
відповідача: ОСОБА_3,
перекладача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві до Громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України,
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 08.08.2018 у ході проведення профілактичних заходів з виявлення іноземців та осіб без громадянства, які нелегально перебувають на території України співробітниками Національної поліції за адресою: АДРЕСА_1, був виявлений громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться в Україні без наявних законних підстав та документів, які б надавали право законного перебування його на території України. Громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснив, що на територію України він прибув в липні 2018 року з метою в подальшому потрапити до країн Європи. Кордон України перетнув на ділянці з Російською Федерацією поза пунктом пропуску через державний кордон. Паспортного документа немає. В результаті проведеної перевірки встановлено, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на території України без будь яких документів та законних підстав, які б надавали право останньому знаходитись в Україні. Тому представник позивача просить суд видворити з території України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та затримати його з метою ідентифікації та забезпечення видворення його за межі України строком на шість місяців, звернувши рішення до негайного виконання.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить суд примусово видворити за межі України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та затримати його з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України строком на шість місяців.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, однак пояснив, що не хоче повертатись до Народної Республіки Бангладеш.
Суд вислухавши думку представника позивача, думку відповідача, представника відповідача дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, за порушення правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, 08.08.2018 відносно громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 203 КУпАП (ПР МКМ № 003824) та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 грн).
Судом встановлено, що Громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг 18-річного віку, статус біженця йому не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи яка потребує додаткового захисту в Україні не перебуває, тобто відсутні підстави за яких примусове видворення не застосовується (частина 8 статті 26 та частина 8 статті 30 Закону).
Відповідно до ч.1 ст. 288 КАС України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в'їзд в Україну та виїзд іноземців та осіб без громадянства з України здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України. За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 16 цього Закону, реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.
Відповідно до частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як вісімнадцять місяців.
Частиною 1 статті 289 КАСУ визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Частиною 11 статті 289 КАС України, встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Основним законодавчим документом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». На виконання вимог вказаного Закону 23.04.2012 року спільним наказом № 353/271/150 Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби Безпеки України було затверджено Інструкцію про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства. Вказана Інструкція визначає порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч.1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 295 КАС України, передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
З урахуванням вищенаведеного суд допускає по даній справі негайне виконання судового рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про підставність та обґрунтованість адміністративного позову та задоволення вимог позивача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2-3,5-10,72-77, 90, 245-246, 288, 289, 295, 297 КАС України, ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», 2, 15-16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,
Позовну заяву Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (Код ЄДРПОУ 37768863, адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2) про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України задовольнити.
Примусово видворити з України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2).
Затримати з метою ідентифікації громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2) строком на шість місяців.
Рішення допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 09 серпня 2018 року.
Суддя Н.О.Яровенко