Справа № 755/3138/18
"22" серпня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
за участю захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю законного представника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12018100040001832 від 19 лютого 2018 року за обвинувальним актом по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, студента Київського професійного ліцею будівництва і комунального господарства, працюючого неофіційно автослюсарем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , звільненого вироком Святошинського районного суду м.Києва від 14 грудня 2017 року на підставі ст.105 КК України від покарання за злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження та обмеження дозвілля на 1 рік;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, студента 2-го курсу Немішаївського агротехнічного коледжу, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-
Неповнолітній ОСОБА_7 25 січня 2018 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку №34 по вулиці Ушакова в м.Києві, зустрів свого знайомого, особу щодо якої матеріали справи виділені в інше провадження, якій запропонував вчинити таємне викрадення чужого майна, а саме: акумуляторів з автомобілів, що залишені власниками на неохоронюваних стоянках, на що вказана особа погодилась, при цьому ОСОБА_7 та вказана інша особа вступили між собою в злочинну змову та розподілили між собою злочинні ролі. З метою таємного викрадення чужого майна, згідно домовленості та розподілених ролей, особа щодо якої матеріали справи виділені в інше провадження, запропонувала використати автомобіль свого батька марки «Форд Скорпіо» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого буде знаходитись його співмешканка, що є особою щодо якої також матеріали справи виділені в інше провадження, крім того, останні дійшли спільної домовленості про зустріч у нічний час доби для вчинення дій, спрямованих на реалізацію злочинного умислу, направленого на таємне заволодіння чужим майном.
Надалі, цього ж дня, 25 січня 2018 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , зустрівся з неповнолітнім ОСОБА_6 , якому запропонував вчинити крадіжку чужого майна, а саме: акумуляторів з автомобілів, на що ОСОБА_6 погодився, при цьому, останні вступивши в попередню змову між собою, розподілили злочинні дії між собою, відповідно до яких ОСОБА_6 , повинен був спостерігати за оточуючою обстановкою, з метою попередження співучасників злочинних дій про появу можливої небезпеки.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, при цьому ОСОБА_7 повторно, зустрілись 26 січня 2018 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин біля будинку №10 по вулиці Бахмацькій у м.Києві разом з особами щодо яких матеріали справи виділені в інше провадження, на автомобілі «Форд Скорпіо» д.н.з. НОМЕР_1 направились по території міста Києва з метою відшукання автомобілів для вчинення крадіжки з них акумуляторів.
Невдовзі, того ж дня, 26 січня 2018 року, приблизно о 02 годині 40 хвилин, неповнолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 разом з двома особами, щодо яких матеріали справи виділені в інше провадження, на автомобілі «Форд Скорпіо» д.н.з. НОМЕР_1 , прибули до стоянки автомобілів, що розташована біля будинку №1-А по вулиці Двінській у м.Києві, де звернули увагу на автомобіль марки «IVECO» моделі «Eurotech 240E38» д.н.з НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_8 , з якого вирішили вчинити крадіжку чужого майна.
Далі, 26 січня 2018 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи згідно розподілених ролей, останній повторно, вийшли з автомобіля «Форд Скорпіо» д.н.з. НОМЕР_1 та направились до автомобіля «IVECO» моделі «Eurotech 240E38» д.н.з НОМЕР_2 , при цьому дві інші особи, щодо яких матеріали справи виділені в інше провадження залишились очікувати в салоні автомобіля марки «Форд Скорпіо» д.н.з. НОМЕР_1 .
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 підійшов до вищезазначеного автомобіля «IVECO» моделі «Eurotech 240E38» д.н.з НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_8 та руками зняв захисну кришку акумулятора, після чого, підійшов ОСОБА_7 та за допомогою гайкового ключа зняв клеми від двох акумуляторів марки «SZNAJDER» 190 Ah 1200 en 12v «Truck Professional», загальною вартістю 18000 гривень 00 копійок, при цьому, ОСОБА_6 , в свою чергу, спостерігав за оточуючою обстановкою з метою попередження своїх спільників у випадку виникнення небезпеки або появи сторонніх осіб.
Після цього, ОСОБА_7 почергово відніс два викрадені акумулятори марки «SZNAJDER» 190 Ah 1200 en 12v «Truck Professional» на відстань, приблизно 20 метрів, від автомобіля «IVECO» моделі «Eurotech 240E38» д.н.з НОМЕР_2 та, поставивши їх на землю, залишив поряд з ними ОСОБА_6 .
Далі, ОСОБА_7 повернувся до автомобіля «Форд Скорпіо» д.н.з. НОМЕР_1 , в салоні якого очікували дві особи, щодо яких матеріали справи виділені в інше провадження та разом з останніми на вказаному автомобілі під'їхав до місця розташування викрадених акумуляторів, після чого разом з ОСОБА_6 перенесли два викрадених акумулятори марки «SZNAJDER» 190 Ah 1200 en 12v «Truck Professional» до салону автомобіля «Форд Скорпіо» д.н.з. НОМЕР_1 .
В подальшому, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та дві особи, щодо яких матеріали справи виділені в інше провадження, з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 18000 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину в пред'явленому їм обвинуваченні визнав повністю, вищезазначені обставини, викладені в змісті обвинувального акту підтвердив, при цьому пояснив, що дійсно 25 січня 2018 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, знаходячись біля будинку №34 по вулиці Ушакова в м.Києві, він зустрів свого наглядно знайомого на ім'я ОСОБА_9 , якому запропонував вчинити крадіжку акумуляторів з автомобілів, що залишені власниками на неохоронюваних стоянках, на що останній погодився, при цьому вони розподілили між собою ролі та ОСОБА_9 запропонував використати автомобіль свого батька марки «Форд Скорпіо» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого буде знаходитись його співмешканка, також з останнім домовились про зустріч у нічний час доби для вчинення крадіжки. Далі, цього ж дня, 25 січня 2018 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, він, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , зустрівся з раніше знайомим неповнолітнім ОСОБА_6 , якому запропонував вчинити крадіжку акумуляторів з автомобілів, на що ОСОБА_6 погодився, при цьому, вони також розподілили дії між собою, відповідно до яких ОСОБА_6 , повинен був спостерігати за оточуючою обстановкою, з метою попередження про появу можливої небезпеки. В подальшому, 26 січня 2018 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин, він зустрівся з ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та його співмешканкою біля будинку №10 по вулиці Бахмацькій у м.Києві, разом з якими на автомобілі «Форд Скорпіо» направились по території міста Києва з метою відшукання автомобілів для вчинення крадіжки з них акумуляторів. Невдовзі, того ж дня, 26 січня 2018 року, приблизно о 02 годині 40 хвилин, вони прибули до стоянки автомобілів, що розташована біля будинку №1-А по вулиці Двінській у м.Києві, де звернули увагу на автомобіль марки «IVECO», що належав, як виявилось в подальшому, ОСОБА_8 , з якого вирішили вчинити крадіжку акумуляторів. З цією метою, він разом з ОСОБА_6 , діючи згідно розподілених ролей, вийшли з автомобіля «Форд Скорпіо» та направились до автомобіля «IVECO», при цьому, ОСОБА_9 зі співмешканою залишились очікувати в салоні автомобіля «Форд Скорпіо». Надалі, ОСОБА_6 підійшов до вищезазначеного автомобіля «IVECO» та руками зняв захисну кришку акумулятора, після чого, підійшов він, ОСОБА_7 , та за допомогою гайкового ключа зняв клеми від двох акумуляторів, при цьому, ОСОБА_6 , в свою чергу, спостерігав за оточуючою обстановкою з метою попередження у випадку виникнення небезпеки. Після цього, він, ОСОБА_7 , почергово відніс два викрадені акумулятори на відстань, приблизно 20 метрів, від автомобіля «IVECO» та, поставивши їх на землю, залишив поряд з ними ОСОБА_6 . Далі, він повернувся до автомобіля «Форд Скорпіо», в салоні якого очікували ОСОБА_9 зі співмешканкою та разом з останніми на вказаному автомобілі під'їхав до місця розташування викрадених акумуляторів, після чого разом з ОСОБА_6 перенесли два викрадених акумулятори до салону автомобіля «Форд Скорпіо». В подальшому, разом в чотирьох, з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи допитаним в судовому засіданні, свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні також визнав, вищезазначені обставини підтвердив та дав аналогічні за змістом обвинуваченому ОСОБА_7 показання про те, за яких обставин разом з останнім, діючи за попередньою змовою, викрали 26 січня 2018 року, вночі, два акумулятори з автомобіля «IVECO», що належали, як виявилось в подальшому потерпілому ОСОБА_8 .
Свою винність ОСОБА_6 і ОСОБА_7 визнали повністю, у вчиненому щиро розкаялися, послались на те, що вчинили злочин у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. При цьому пояснили, що зробили для себе відповідні висновки, а також зазначили, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні згодні повністю, фактичні обставини справи не оспорювали, крім того, викрадене майно потерпілому повернуто та останній не має до них будь-яких претензій.
Дані обвинуваченими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.
Винність обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 повністю підтверджується їх показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особи обвинувачених, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також протоколу огляду місця події та огляду речей, в якому викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Винність ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які не оспорювали фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого їм злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Суд кваліфікує діїОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особу обвинувачених, які за місцем проживання характеризується позитивно, навчаються, ОСОБА_7 неофіційно працює автослюсарем, вину у вчиненому визнали, щиро розкаялися, засудили свій вчинок, раніше не судимі.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , суд визнає щире каяття обвинувачених та вчинення ними злочину неповнолітніми.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , судом не встановлено.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_6 і ОСОБА_7 злочину, обставин справи, вищезазначених позитивних даних про особу обвинувачених, які вчинили кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці, враховуючи положення кримінального кодексу, якими встановлено особливості відповідальності неповнолітніх та покарання неповнолітніх, що визначають відповідні види покарань і їх строки, які можуть бути призначені неповнолітнім з огляду на конкретний вік неповнолітніх, суд приходить до висновку, що обвинуваченим може бути призначене покарання за вказаний злочин у виді позбавлення волі на певний строк.
Разом з тим, враховуючи вищенаведені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 у їх сукупності, обставини, що пом'якшують покарання останнього, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого, якому викрадене майно повернуто, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 104, 76 КК України з випробуванням, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Поряд з цим, при призначенні покарання неповнолітньому ОСОБА_6 , суд враховує положення ст.497 КПК України про те, що, якщо суд під час судового розгляду дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього обвинуваченого без застосування кримінального покарання, то може прийняти рішення про застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, відповідно до вимог ст.105 ч.1 КК України, неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки на момент постановлення вироку неповнолітній не потребує застосування покарання.
Виходячи з вищезазначених вимог закону, судом були досліджені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який є неповнолітніми, навчається, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив злочин вперше. Крім того, обвинуваченийОСОБА_6 щиро розкаявся в суді у вчиненому, засудив свій вчинок та висловив запевнення щодо невчинення в майбутньому злочинів.
А тому, з урахуванням наведених позитивних даних про особу неповнолітньогоОСОБА_6 , який вчинив злочин середньої тяжкості, враховуючи обставини справи, відсутність тяжких наслідків, відношення обвинуваченого до скоєного, його щире каяття, суд приходить до висновку про можливість виправлення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 без застосування кримінального покарання,а тому вважає за можливе звільнити неповнолітньогоОСОБА_6 від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру, передбачених ч.2 ст.105 КК України.
Вирішуючи питання про те, який саме примусовий захід виховного характеру, перелік яких визначений ч.2 ст.105 КК України, буде найбільш ефективним та забезпечить позитивний виховний вплив, суд з урахуванням вищезазначених позитивних даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який вчинив злочин середньої тяжкості, вважає за доцільне застосувати до нього примусовий захід виховного характеру, передбачений п.3 ч.2 ст.105 КК України у вигляді передачі під нагляд батькам.
Речові докази у справі: дві акумуляторні батареї марки «SZNAJDER» 190 Ah 1200 en 12v «Truck Professional», які належать потерпілому ОСОБА_8 та передані на зберігання останньому слід залишити у володінні та розпорядженні потерпілого.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, 484, 485, 490, 497 КПК України, ст.105 КК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104, 76 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_7 у виді домашнього арешту закінчився.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Звільнити неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі ч.1 ст.105 КК України від призначеного покарання у виді 1 року позбавлення волі та застосувати до неповнолітнього ОСОБА_6 примусовий захід виховного характеру, передбачений п.3 ч.2 ст.105 КК України, у виді передачі під нагляд батьку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працюючому водієм у ТОВ «Кийтранс-2005», проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 до досягнення неповнолітнім ОСОБА_6 повноліття.
Речові докази у справі: дві акумуляторні батареї марки «SZNAJDER» 190 Ah 1200 en 12v «Truck Professional», які належать потерпілому ОСОБА_8 та передані на зберігання останньому - залишити у володінні та розпорядженні потерпілого.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя: