Справа №:755/939/18
1-кс/755/4456/18
м. Київ "17" серпня 2018 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ЕЛІТПРОФІТ», у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 3201810004000007 від 25.01.2018 року про часткове скасування арешту майна,
19 червня 2018 року представник власника майна ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про часткове скасування арешту майна, а саме: грошових коштів, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку ТОВ «ЕЛІФТПРОФІТ» (код ЄДРПОУ 39995557) за: № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Мега Банк» (код ЄДРПОУ 09804119, МФО 351629), що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Алчевських, 30 Київська філія (код за ЄРДПОУ ВП: 26500131), знаходиться за адресою м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 64 № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 відкритих у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 відкритих у АТ «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784), що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 46 та сксувати заборону розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться на зазначених рахунках.
Як вбачається з клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 червня 2018 року було накладено арешт на вище вказане майно.
Клопотання обґрунтоване тим, що органом досудового розслідування проведено вилучення інформації щодо коштів по рахунку ТОВ «Хануман -Компані», в наслідок чого нібито встановлено, що невідомі особи для забезпечення незаконної діяльності використовують і низку інших об'єктів господарювання, серед яких і ТОВ «ЕЛІТПРОФІТ», однак в чому виражаються такі незаконні дії не зазначено.
Відомості про вчинення посадовими особами ТОВ «ЕЛІФТПРОФІТ» кримінального правопорушення в ЄРДР не зареєстровані та досудове розслідування не здійснюється.
Крім того прокурор, посилаючись у клопотанні, що ТОВ «ЕЛІФТПРОФІТ» являється одним із елементів незаконного фінансового механізму, повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку та про причетність саме службових осіб ТОВ «ЕЛІФТПРОФІТ» до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Між тим, жодних належних та допустимих доказів цьому в клопотанні прокурора про арешт майна не приведено і до матеріалів за вказаним клопотанням не надано.
Крім того, в матеріалах судового провадження відсутні дані, що на банківські рахунки ТОВ «ЕЛБИ» може бути накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, тобто що грошові кошти у безготівковому вигляді на банківських рахунках відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки слідчим не додано до клопотання про арешт постанову про визнання їх речовими доказами, тобто процесуального документу, яким би органи досудового розслідування надали їм статусу речових доказів у кримінальному провадженні. Відсутність такого процесуального документу нівелює мету накладення арешту на грошові кошти, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме забезпечення збереження речових доказів, так як фактично у справі їх немає. До того ж, про вказану мету накладення арешту в клопотанні слідчого питання не ставиться, як і взагалі в ньому не приведено жодної законної мети, передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Прокурором не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів на підтвердження того, що арештоване майно було одержане злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину.
Так, грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об'єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Належними та допустимими речовими доказами в даному випадку могли б бути документи про рух коштів, отримані в установленому законом порядку (ст. 160, 162 КПК України).
Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання про накладення арешту не було зазначено та не було визначено слідчим суддею під час розгляду такого клопотання.
Накладення арешту на всі рахунки ТОВ «ЕЛІФТПРОФІТ» несе в собі велику загрозу, може повністю паралізувати його організаційну та господарську діяльність, оскільки кошти надходять на рахунок, але автоматично рух грошових коштів блокується і перерахувати з нього кошти не можливо. Втручання таким чином у діяльність підприємства фактично унеможливлює проведення розрахунків по заробітній платні з працівниками, виконання податкових зобов'язань та розрахунки з контрагентами, що може призвести до пред'явлення претензій, нарахування штрафних санкцій як з боку контрагентів, так з боку податківців, що призведе до банкрутства ТОВ «ЕЛІФТПРОФІТ».
Особа, за клопотанням якої було арештоване майно, в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши доводи викладені у клопотанні та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного:
відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зазначені у ст. 963 КК України, зокрема:
1) чинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 209 і 306, ч. 1 і 2 ст. 368-3, ч. 1 і 2 ст. 368-4, ст. ст. 369 і 369-2 КК України;
2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов'язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 209 і 306, ч. 1 ч. 2 ст. 368-3, ч. 1 ч. 2 ст. 368-4, ст. ст. 369 і 369-2 КК України;
3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 258-258-5 КК України;
4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених ст. ст. 109, 110, 113, 146, 147, ч.ч. 2-4 ст. 159-1, ст. ст. 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України.
Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.
Злочини, передбачені ст. ст. 109, 110, 113, 146, 147, ч.ч. 2-4 ст. 159-1, ст. ст. 160, 209, 260, 262, 306, ч. 1 ч. 2 ст. 368-3, ч. 1 ч. 2 ст. 368 44, ст.ст. 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до копії витягу з ЄРДР кримінальне провадження № 3201810004000007 не здійснюється відносно службових осіб ТОВ «ЕЛІТПРОФІТ».
Крім того, відповідно до копії клопотання про накладення арешту на майно ТОВ «ЕЛІТПРОФІТ», прокурор вказує, що проаналізувавши рух коштів ТОВ «Хануман -Компані» було встановлено ряд підприємств, серед яких зазначено і ТОВ «ЕЛІТПРОФІТ». Однак при цьому прокурором не вказано, в чому саме виражаються незаконні дії, які б були вагомою підставою для накладення арешту на рахунки саме ТОВ «ЕЛІТПРОФІТ».
Так, відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.
Згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація стосовно діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею, до якої, зокрема, відносяться відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України та відомості стосовно операцій, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.
Таким чином, під час здійснення кримінального провадження орган досудового розслідування у разі виникнення потреби стосовно отримання інформації, яка становить банківську таємницю, та за наявності передбачених для цього достатніх підстав зобов'язаний звернутись до суду в порядку ст. 162 КПК України, з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів на підтвердження того, що арештоване майно було одержане злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину.
Так, грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку (без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів), не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об'єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Належними та допустимими речовими доказами в даному випадку могли б бути документи про рух коштів, отримані в установленому законом порядку (ст. 160, 162 КПК України).
Наведені обставини свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання про накладення арешту не було зазначено та не було визначено слідчим суддею під час розгляду такого клопотання.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт на майно ТОВ «ЕЛІТПРОФІТ», оскільки посадові особи вище вказаного товариства не є підозрюваними, обвинуваченими, особами які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, що могла би бути завдана учасниками ТОВ «ЕЛІТПРОФІТ» чи бенефіціарами, незалежно від того, є вони фігурантами будь-якого кримінального провадження або їх пов'язаними особами чи ні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скасувати арешт майна, накладений відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 19.06.2018 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 32018100040000007 від 25.01.2018 року, а саме: грошових коштів, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунку ТОВ «ЕЛІФТПРОФІТ» (код ЄДРПОУ 39995557) за: № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Мега Банк» (код ЄДРПОУ 09804119, МФО 351629), що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Алчевських, 30 Київська філія (код за ЄРДПОУ ВП: 26500131), знаходиться за адресою м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 64 № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 відкритих у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 відкритих у АТ «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784), що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 46 та сксувати заборону розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться на зазначених рахунках.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: