Справа №:755/12967/16-к
1-кп/755/102/18
м. Київ "15" серпня 2018 р.
колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
перекладача ОСОБА_10
розглянувши у судовому засіданні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 187 КК України,
Дніпровським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 так як закінчується раніше визначений ухвалою суду строк.
При обговоренні питання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених мотивуючи тим, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зникли, а строк дії запобіжних заходів закінчується.
Крім того, із урахуванням факту смерті потерпілого ОСОБА_14 , на думку прокурора є підстави для продовження строків тримання обвинувачених під вартою. ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, пов'язаними із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, вчинених у складі організованої групи, за які передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі. Застосування інших альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, на думку прокурора, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , заперечували проти продовження строку тримання під вартою, зазначивши, що на даний час немає підстав вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, просили змінити запобіжні заходи з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту. При цьому захисники зазначили, що обвинувачені вже тривалий час знаходяться під вартою, ризики наведені прокурором у клопотанні зазначені лише формально.
Захисник ОСОБА_9 , у вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, поклався на розсуд суду, оскільки на даний час від не ознайомлений з матеріалами справи.
Вислухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали судового провадження, судова колегія приходить до наступного:
відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) ст. 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття під варту так як і тримання під вартою має бути конче необхідним для забезпечення присутності особи в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети п. 28 «Хайредінов проти України»
Крім того, позбавлення особи може бути виправданим, «якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню особами правопорушення».
Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких. Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованих обвинуваченому правопорушень, на даний час існують ризики які були встановлені під час обрання та продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати. Із урахуванням факту смерті потерпілого ОСОБА_14 , на думку прокурора з'явилися нові підстави для продовження строків тримання обвинувачених під вартою. ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, пов'язаними із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, вчинених у складі організованої групи, за які передбачено покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі. Застосування інших альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, на думку прокурора, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Судом встановлено, що ОСОБА_11 раніше судимий за вчинення тяжкого злочину, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, постійної реєстрації та місця проживання на території України не має, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, ряд з яких відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких.
Обвинувачений ОСОБА_12 раніше не судимий, зареєстрований на території міста Києва, офіційно не працює, законних джерел доходу не має, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_13 раніше судимий, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, офіційно не працює, законних джерел доходу, постійного проживання та реєстрації на території міста Києва не має, обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких.
Враховуючи дані про особи обвинувачених, обставини вчинення кримінальних правопорушень, роль кожного у них, обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі пов'язаних із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, за які законом передбачене покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна, підвищену суспільну небезпечність злочинів, відсутність тісних соціальних зв'язків обвинувачених та достовірних відомостей про зменшення ризиків, які були встановлені судом при обранні їм запобіжного заходу та його продовженні, суд вважає, що заявлені раніше стороною обвинувачення ризики, а сааме можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого злочину, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не зменшилися та існують на даний час, тому підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання підвартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченим відсутні.
Крім того, суд при прийнятті рішення стосовно продовження строку тримання під вартою обвинувачених дослідив всі обставини, які свідчать на користь або проти такої вимоги, існування розумної підозри, що зареєстровані особи вчинили злочин, враховуючи вище викладене у суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченим з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 199, 331, 376 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України до 13 жовтня 2018 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді 1 2