справа № 2-а-43/2010
2009 рік
12 січня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Соколова О.М.,
за участю секретаря: Кухар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу дорожньо-патрульної служби Миколаївської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 12 січня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 15 січня 2010 року.
Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати незаконною Постанову, про адміністративне правопорушення від 03 грудня 2009 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП України у вигляді сплати грошового штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп..
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 3 грудня 2009року близько 19 год. 40 хв. року інспектором ДАЇї винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП України у відсутність будь-яких підстав. А саме, вважаючи, що покази приладу ІСКРА № 18805 є непереконливим доказом порушення ним Правил дорожнього руху, оскільки швидкість яку було зафіксовано приладом ІСКРА № 18805 є швидкістю автомобілю, що випереджав позивача по лівій смузі.
Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, суд відповідно до ст.ст. 35, 128 ч.4 КАС України, вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає всебічному розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В порядку ст. 288 ч. 1 п.3 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний у місті суд в порядку визначеному КАС України.
Судом встановлено, що 03 грудня 2009 року інспектор ДПС Хамрєв Валерій Володимирович ДАЇ УМВД України в Миколаївській області, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, постановив притягнути позивача, як власника транспортного засобу, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ст. 122 КУпАП, до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255 грн.
Як вбачається з даних постанови по справі про адміністративне правопорушення, 03 грудня 2009 року, о 19:40 годині ОСОБА_1 керуючи власним автомобілем Мерседес С220 державний номерний знак НОМЕР_1 на 294 км автодороги Одеса-Київ перевищив встановлену швидкість 110 км/г рухався зі швидкістю 138 км/г, чим допустив порушення п.12.6. ПДР України.
Підставою для складення зазначеної постанови стали дані спеціального технічного приладу ІСКРА № 18805.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністативного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідачем, не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовуються поясненнями ОСОБА_1, зазначеними в адміністративному позові, і які б дозволили вказати на достовірність фіксації швидкості саме автомобіля на якому рухався позивач, а тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, оскільки наявні у справі докази, зокрема постанова й протокол не дають підстав для висновку про скоєння Піску новим Я.В. правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, незважаючи на заперечення Піску новим Я.В. своєї вини на місці події, відповідачем, маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач заперечував проти порушення п.п. 12.6. ПДР України , відповідач як суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача, тобто не тільки зафіксувати його за даними вимірювального засобу та шляхом складання протоколу, однак такі докази відсутні. Разом з тим, інспектором відділу дорожньо-патрульної служби Миколаївської області, навіть не було вжито заходів для встановлення свідків, які б могли підтвердити обставини викладені у протоколі про вчинення правопорушення, хоча об'єктивно останнній мав таку можливість з урахуванням місця та часу даної події.
Крім того, не надано суду і сертифікату про підтвердження допуску визначення швидкості транспортного засобу вимірювальним приладом ІСКРА № 18805, не представлено свідоцтво про перевірку щодо придатності його до застосування, не вказано про похибки при вимірюваннях, оскільки позивачем стверджено, що попереду його рухався інший автомобіль.
Таким чином, судом не встановлено яким чином давав оцінку та досліджував докази інспектор відділу дорожньо-патрульної служби Миколаївської області Хамраєв В.В., на підставі яких прийшов до висновку і виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення та піддав позивача адміністративному стягненню за перевищення встановленого обмеження швидкості більш як на двадцять кілометрів на годину, при цьому у відповідності до вимог чинного адміністративного судочинства, зокрема ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача.
Тому, суд вважає, що відповідачем не проведено всебічного, повного та об'єктивного дослідження та зібрання фактичних даних по справі, а тому враховуючи вищевикладені обставини та порушення допущені відповідачем при винесенні постанови, суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача та про безпідставність винесеної відносно нього постанови і накладення адміністративного стягнення в зв'язку із недоведеністю його вини та відсутністю складу зазначено в постанові адміністративного правопорушення.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. ст. 7-14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 33, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 251, 258, 280, 283, 284 КпАП України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора відділу дорожньо-патрульної служби Миколаївської області Хамраєва Валерія Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову серії ВЕ № 131003 інспектора відділу дорожньо-патрульної служби Миколаївської Хамраєва Валерія Володимировича від 3 грудня 2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. на ОСОБА_1.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О.М. Соколов