Справа № 2-а-2/10
22 січня 2010 року м.Київ
Печерський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Козлова Р.Ю.
при секретарі Адерейко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа - Святошинський психоневрологічний інтернат, про визнання незаконним та скасування розпорядження,
Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати Розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 11 від 13.01.2006 року «Про скасування Розпорядження Голови Печерської районної державної адміністрації м. Києва № 1199 від 11.12.1997 року «Про призначення гр. ОСОБА_1 опікуном недієздатної гр. ОСОБА_3». Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка посилається на те, що вказане розпорядження порушує її права як опікуна та видане з порушенням визначеної законом процедури.
У судовому засіданні представник позивачки позов підтримала, просила суд задовольнити заявлені вимоги.
Представник відповідача заперечувала проти позову з огляду на те, що оскаржуване розпорядження є законним, а також просила суд застосувати правило строку давності звернення до суду з адміністративним позовом.
Представник третьої особи, яка була залучена до участі у справі в ході судового розгляду, проти задоволення позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 грудня 1997 року головою Печерської районної державної адміністрації м. Києва було видане розпорядження № 1199 «Про призначення позивачки опікуном недієздатної ОСОБА_3». Як зазначено у розпорядженні, рішенням Васильківського районного суду Київської області від 19 вересня 1997 року ОСОБА_3 визнано недієздатною, за станом здоров'я вказана особа потребує постійної сторонньої допомоги. Разом з тим, позивачка за місцем роботи характеризується позитивно, за станом здоров'я може бути опікуном.
13 січня 2006 року відповідачем було видане оскаржуване розпорядження № 11 «Про скасування Розпорядження Голови Печерської районної державної адміністрації м. Києва № 1199 від 11.12.1997 року «Про призначення гр. ОСОБА_1 опікуном недієздатної гр. ОСОБА_3». При цьому у розпорядження зазначено, що Печерська районна у місті Києві державна адміністрація, як орган опіки і піклування, звернулася до Печерського районного суду м.Києва із заявою про звільнення гр. ОСОБА_1 від повноважень опікуна у зв'язку з неналежним виконанням покладених на неї обов'язків. На запит Печерського районного суду м.Києва отримано повідомлення Васильківського міськрайонного суду Київської області, що дані про наявність справи про визнання недієздатною гр. ОСОБА_3 за 1997 рік відсутні. На даний час гр. ОСОБА_3 знаходиться у Святошинському психоневрологічному інтернаті. З огляду на викладене, вищевказане розпорядження Печерської РДА м. Києва від 11 грудня 1997 року скасовано.
В матеріалах справи міститься копія рішення Васильківського районного суду Київської області від 19 вересня 1997 року, яким за заявою ОСОБА_1 ОСОБА_3 визнано недієздатною.
Крім того, суду надано також копію рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 червня 2005 року, яким ОСОБА_3 визнано недієздатною за заявою органу опіки та піклування Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації.
Проте, як зазначено у відповіді за підписом голови Васильківського міськрайонного суду Київської області на запит суду, згідно алфавітного покажчика за 1997 рік справи за заявою ОСОБА_1 про визнання недієздатною ОСОБА_3 у Васильківському міськрайонному суді не виявлено.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилається на порушення відповідачем процедури позбавлення її повноважень опікуна.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина друга даної статті КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що про факт видання оскаржуваного розпорядження їй стало відомо лише у березні 2009 року.
Разом з тим, як вбачається з наданої суду довідки №167 від 08 липня 1998 року, з 03 липня 1998 року ОСОБА_3 постійно перебуває на повному державному утриманні в Святошинському психоневрологічному інтернаті.
На підтвердження тієї обставини, що позивачка була обізнана про оскаржуване розпорядження з 2006 року представник третьої особи надав суду завірену копію адресованого позивачці листа Святошинського психоневрологічного інтернату від 23 травня 2006 року, в якому адміністрація вказаного закладу повідомляє ОСОБА_1 про припинення її повноважень як опікуна недієздатної ОСОБА_3 на підставі розпорядження Печерської РДА м.Києва від 13 січня 2006 року та необхідність у зв'язку з цим повернути паспорт ОСОБА_3 Також представником третьої особи надано копію розписки позивачки від 24 грудня 2006 року, в якій остання зобов'язується повернути паспорт ОСОБА_3 Святошинському психоневрологічному інтернату після приватизації жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Дійсність даної розписки представник позивачки у судовому засіданні не оспорювала.
Таким чином, в ході розгляду даної справи знайшла своє підтвердження та обставина, що позивачка, будучи особою, що здійснює повноваження опікуна недієздатної ОСОБА_3, повинна була дізнатися про видання відповідачем оскаржуваного розпорядження у 2006 році, в той час як звернулася до суду з даною позовною заявою лише у квітні 2009 року, тобто з пропущенням вищевказаного річного строку.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки представник відповідача звернулася до суду із заявою про застосування до спірних правовідносин правила процесуального закону щодо строку звернення до суду з адміністративним позовом, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 69, 86, 99, 100, 159, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа - Святошинський психоневрологічний інтернат, про визнання незаконним та скасування розпорядження - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя