Справа № 161/8243/18
Провадження № 2/161/2571/18
15 серпня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі :
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Свій позов мотивує тим, що з відповідачем вони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 05.06.2004 року, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.12.2010 року їх шлюб було розірвано. Вказує, що донька постійно проживає з нею та перебуває на її повному утриманні. Зазначає, що відповідач зареєстрований підприємцем, має постійний та регулярний дохід, є здоровим, працездатним, інших утриманців немає, однак матеріальну допомогу на утримання їх спільної дитини надає періодично та в незначних розмірах. З урахуванням викладеного, просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частки всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
До початку судового засідання представник позивача подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 15).
Відповідач до початку судового засідання також подав суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, позов визнає (а.с. 23).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 05.06.2004 року, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького МУЮ Волинської області та який було розірвано рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.12.2010 року (а.с. 7).
Як вбачається з копії свідоцтва про народження НОМЕР_1, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 (а.с. 6).
Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 проживає з матір'ю - позивачкою ОСОБА_1
Судом також встановлено, що сторони не можуть дійти згоди щодо утримання їх неповнолітньої дитини, тобто між ними існує спір з цього питання.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатним, здоровим, на обліку у лікарів не перебуває, інших неповнолітніх дітей, утриманців він не має. Доказів іншого відповідачем суду не надано.
Малолітня ОСОБА_3 здорова, самостійних доходів не має.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, реальну спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання малолітніх дітей.
Крім того, ч. 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності та враховуючи факт визнання відповідачем заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, суд приходить до висновку, що слід стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, в розмірі ? частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви (29.05.2018 року) та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Оскільки позивач за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 206, 247, 258, 263, 265, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 травня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі складено 22 серпня 2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська