Справа № 161/11889/18
Провадження № 3/161/2852/18
22 серпня 2018 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1, який народився 23.06.1983 року в м. Сокаль Львівської області, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, розлучений, не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, -
04.09.2017 року о 16:30 год. ОСОБА_1, в с. Піддубці, на 103 км. автодороги Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», керуючи автомобілем НОМЕР_1, в порушення п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.3 ПДР України, під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Надалі, 04.09.2017 року о 16:30 год. ОСОБА_1, в с. Піддубці, на 103 км. автодороги Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», керуючи автомобілем НОМЕР_1, в порушення п.п. 2.10 «а» ПДР України, був причетним до ДТП, місце якої залишив не повідомивши працівників поліції, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується судовими викликами, які були адресовані ОСОБА_1 за особисто вказаною ним адресою. Будь-яких клопотань до початку судового засідання від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено перелік адміністративних правопорушень, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, не передбачається обов'язкова присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він їхав своїм автомобілем з м. Луцька в напрямку м. Рівне. Рухаючись автодорогою в с. Підубці, він перестроївся з правої смугу руху в ліву (в одному напрямі руху), з метою здійснення маневру «розворот» для подальшої зміни руху (в сторону м. Ківерці). В той момент, коли він під'їхав до місця розриву дорожнього огородження, де також є відповідний дорожній знак - «місце розвороту», відчув сильний удар у задню частину свого транспортного засобу. Згодом побачив, що перед фактичним місцем зіткнення на дорожньому покритті відсутні будь-які сліди гальмування автомобіля MITSUBISHI Lancer. Зазначив, що на його думку, водій автомобіля (як виявилось згодом ОСОБА_1В.), який здійснив дане зіткнення, перебував з ознаками алкогольного сп'яніння. Через деякий час після ДТП, ОСОБА_1 на своєму авто покинув місце події, залишивши по собі лише передній номерний знак - ВС 6438 ВХ.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що на автодорогу Луцьк-Рівне він виїхав у с. Піддубці з прилеглої другорядної дороги та повернувши в бік м. Рівне продовжив свій рух в правій смузі. На той момент, майже навпроти, в лівій смузі попутного руху зупинився автомобіль VOLKSWAGEN Passat, який збирався здійснити маневр «розвороту» в місці розриву дорожнього огородження, і в цей же час, у правій смузі руху, позаду його (ОСОБА_3Ю.) авто на великій швидкості в попутному напрямі рухався автомобіль MITSUBISHI Lancer. Водій вказаного авто, не оцінивши дорожньої обстановки, різко почав змінювати смугу свого руху з правої на ліву, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем потерпілого. Зауважив, що удар був такої сили, що транспортний засіб ОСОБА_2 відкинуло на правий край зустрічної смуги руху. Відразу після зіткнення водій MITSUBISHI Lancer (як виявилось згодом ОСОБА_1В.) вийшов зі свого авто та спрямував до автомобіля потерпілого. Через деякий час з моменту зіткнення ОСОБА_1, переконавшись, що внаслідок ДТП ніхто не постраждав, покинув місце події не дочекавшись приїзду патрульних поліцейських.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що на місце ДТП, у якій потерпілим виявився його батько, він прибув приблизно через 7 хв. з моменту зіткнення. На місці пригоди він побачив машину свого батька, а також розбитий автомобіль MITSUBISHI Lancer, водій якого, на його думку, перебував у стані алкогольного сп'яніння. Даний водій (як згодом з'ясувалось - ОСОБА_1В.) деякий час перебував на місці ДТП, проте згодом, вибивши переднє вітрове скло свого транспортного засобу та сівши за його кермо, покинув місце пригоди не дочекавшись працівників поліції. Зауважив, що на місці зіткнення автомобілів залишився передній номерний знак автомобіля НОМЕР_3.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення потерпілого та свідків, дослідивши письмові доказ, які містяться у справі, суд прийшов до наступних висновків.
На підставі висновку інспектора СРПП № 4 Луцького РВП Луцого ВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 судом встановлено, що при з'ясуванні обставин ДТП, яка мала місце 04.09.2017 року о 16:30 год. в с. Піддубці на 103 км. автодороги Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що водій автомобіля MITSUBISHI Lancer, будучи причетним до даної ДТП, покинув місце події, по собі залишивши лише номерний знак вказаного автомобіля НОМЕР_4 (а.с. 7).
При встановленні власника автомобіля НОМЕР_1 було виявлено, що вказаний транспортний засіб належить ОСОБА_6 (а.с. 12).
В матеріалах справи також містяться пояснення ОСОБА_6 від 03.10.2017 року, як в розмові з працівником поліції повідомила, що належний транспортний засіб MITSUBISHI Lancer, д.н.з. НОМЕР_5, перебував у користуванні її чоловіка та сина ОСОБА_7, оскільки сама вона немає посвідчення водія. Зазначила, що у зв'язку з необхідністю в коштах, вона 01.09.2017 року продала свій транспортний засіб невідомому їй чоловіку. Отримавши кошти за автомобіль від останнього, у відповідь передала йому усі документи на авто разом з ключем. Повідомила, що про ДТП, яке мало місце 04.09.2017 року за участі проданого нею транспортного засобу MITSUBISHI Lancer, вона почула вперше від працівників поліції, а відтак їй про дану подію нічого невідомо (а.с. 8).
Відповідно до наданих ОСОБА_1 від 21.07.2018 року письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи, судом достовірно встановлено, що саме останній був за кермом автомобіля НОМЕР_1, під час зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 (а.с. 9).
Із зазначених вище письмових поясненнях ОСОБА_1 вбачається, що зіткнення сталося в той момент, коли він рухався на своєму автомобілі в лівій смузі руху і одночасно попереду нього, автомобіль VOLKSWAGEN Passat, який рухаючись в правій смузі руху в попутному напрямку, різко виїхав на ліву смугу руху. Зазначив, що його швидкість руху була близько 70 км/год., однак на такий маневр він не встиг зреагувати, в результаті чого здійснив зіткнення Вийшовши з свого транспортного засобу та підійшовши до автомобіля VOLKSWAGEN Passat, з'ясував, що травмованих в ДТП немає. Згодом ОСОБА_2 йому повідомив, що за результатами ДТП ніяких претензій до нього немає, а також з урахуванням того, що приїзд працівників поліції учасники ДТП чекали понад 45 хв., він (ОСОБА_1В.) вирішив залишити місце пригоди.
Інші докази невинності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, також підтверджується:
-протоколами про адміністративні правопорушення серії БД № 317553, БД № 317554 (а.с. 1-2);
-схемою місця ДТП (а.с. 3);
-рапортом від 15.07.2018 року помічника чергового Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 від 04.09.2017 року (а.с. 5);
-фото таблицею (а.с. 13-17).
Оцінивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи в їх сукупності, а також кожен окремо, проаналізувавши пояснення по справі, які були надані в судовому засіданні, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.
Однак, у відповідності з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня скоєння правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з моменту його виявлення. Дане правопорушення не є триваючим.
Як вбачається з матеріалів вищевказаної справи, адміністративні правопорушення за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП були вчинені ОСОБА_1 04.09.2017 року, однак дана справа надійшла до Луцького міськрайонного суду Волинської області та передана в провадження судді Рудській С.М. 26.07.2018 року, тобто після закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності. І хоча на момент розгляду справи в суді вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП встановлена, проте строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, сплинув.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Оскільки на момент розгляду справи, сплинув строк притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, вважаю необхідним адміністративну справу провадженням закрити.
На підставі ст. ст. 122-4, 124, КУпАП, керуючись ст. ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ст. ст. 122-4, 124 КУпАП в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_9