Копія
154/2283/18
2-о/154/68/18
23 серпня 2018 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі :
головуючого судді Каліщука А.А.,
за участю секретаря судового засідання Процюк Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі-Волинському цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Володимир-Волинський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території,
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території. Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Донецьк помер її чоловік ОСОБА_2. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Встановлення факту смерті в судовому порядку необхідне їй для подальшого отримання свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
Просить встановити факт смерті ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Донецьк.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, однак на судовий розгляд справи подала заяву в якій зазначила, що просить проводити розгляд справи у її відсутності, вимоги викладені у заяві підтримує повністю.
Представник органу заінтересованої особи Володимир-Волинського міського відділу реєстрації актів цивільного стану на судовий розгляд справи не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує щодо задоволення заяви та просить проводити розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на те, що згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України встановлено невідкладний розгляд справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, суд вважає за можливе провести розгляд заяви у відсутності сторін.
Враховуючи те, що в судове засіданні сторони не з'явились, тому згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування технічними засобами.
Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Судом встановлено, що заявник та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.10.2010 року. Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1.
Із копії паспорта ОСОБА_2 вбачається, що він був зареєстрований по АДРЕСА_1, на тимчасово окупованій території України.
Свідоцтвом про смерть підтверджується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Донецьк.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно з п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачає, що підставою для проведення державної реєстрації народження, смерті є лікарське свідоцтво про смерть, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України. За відсутності документа закладу охорони здоров'я, що підтверджує факт смерті, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Місто Донецьк станом на час розгляду цієї справи знаходиться на тимчасово окупованій території України і у відповідності до розпорядження КМУ від 07 листопада 2014 року № 1085-р входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказана обставина позбавляє заявника можливості зареєструвати факт смерті батька у встановленому Законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст.17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
В Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2016 року № 9-1130/0/4 «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» вказується на те, що у зазначеному в ЦПК України порядку мають розглядатися заяви про встановлення факту народження або смерті як на території Автономної Республіки Крим, так і на території населених пунктів Донецької та Луганської областей, визначених у розпорядженні КМ України від 07.11.2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Як зазначено у вказаному вище Інформаційному листі, такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, при ухваленні рішення суду документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, беруться до уваги судом та оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Крім того, 18.01.2018 року прийнято з Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який набрав чинності 24.02.2018 року. Відповідно до ч.3 ст.2 зазначеного Закону України діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
Суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Оскільки заявник позбавлений можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт смерті чоловіка на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьк ІНФОРМАЦІЯ_5 року підтверджується наданими суду доказами, а тому є правові підстави для задоволення заяви і встановлення факту смерті.
Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для реєстрації смерті ОСОБА_2 в органах РАЦС відповідно до законодавства України та подальше оформлення спадкових прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Таким чином, рішення у даній справі підлягає до негайного виконання.
На підставі Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та керуючись статтями ст. ст. 4, 10, 264, 265, 273, 293, 315, 317 ЦПК України, суд,
заяву задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Костянтинівка, Донецької рбласті, зареєстрований по АДРЕСА_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Донецьк, Донецької області.
Рішення підлягає до негайного виконання.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя А.А. Каліщук