Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.
21 серпня 2018 р. Справа № 820/4673/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Курило Л.В.,
суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання - Патової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Юлії Вікторівни на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018р. по справі № 820/4673/18
за позовом ОСОБА_2
до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Юлії Вікторівни, третя особа - ОСОБА_3 -
про визнання дій незаконними та скасування реєстраційних дій,
У червні 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просила:
- визнати незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Ю.В. як державного реєстратора, щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, номер запису 24909242, та скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, номер запису 24909242, здійснену суб'єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Івановою Ю.В. 19.02.2018р.;
- скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3, номер запису 24909242, здійснену суб'єктом державної реєстрації прав - приватним нотаріусом Івановою Ю.В. 19.02.2018 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Юлії Вікторівни, третя особа - ОСОБА_3 - про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Іванова Ю.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018р. та закрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви.
Вказує, що відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про належність вказаного спору до юрисдикції адміністративних судів.
Представник позивача надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на правильне застосування судом норм процесуального права, просить залишити апеляційну скаргу Іванової Ю.В. без задоволення, а рішення суду без змін.
Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.
Колегія суддів визнала за можливе провести судовий розгляд з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 19.02.2018 р. між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою Ю.В. та зареєстровано в реєстрі за №98 ( а.с.14-15).
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:39755028 від 19.02.2018 р., приватним нотаріусом Івановою Ю.В. 19.02.2018 року до Державного реєстру речових прав внесено запис № 24909242 ( а.с.16).
Під час розгляду справи встановлено, що ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 14.02.2018 р. по справі № 643/1707/18 було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3, шляхом заборони будь- яким особам здійснювати її відчуження, та розпорядження нею ( а.с. 19-21).
Позивач, вважаючи незаконними дії відповідача, як державного реєстратора, щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, звернулась із зазначеним позовом до суду.
Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява підлягає розгляду Харківським окружним адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 р. (далі - Закон № 1952-IV).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1952-IV).
Правовий статус і компетенція державного реєстратора прав та їх обтяжень визначені статтею 10 Закону № 1952-IV. За приписами пунктів 1, 2 частини третьої цієї статті державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 18 Закону № 1952-IV).
Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 р. по справі №808/8972/15.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позовні вимоги ОСОБА_2 ґрунтуються на протиправності дій та рішень Державного реєстратора як суб'єкта, наділеного Законом № 1952-IV владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з невиконанням обов'язку щодо перевірки поданих для цього документів та встановлення наявності обтяжень прав на нерухоме майно.
Тобто у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Щодо посилання апелянта на постанови Верховного суду від 04.04.2018 р. по справі № 817/1048/16, від 24.01.2017 р. по справі № 815/6165/14, від 11.04.2017 р. по справі № 808/2298/15, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правовідносини, які розглядав Верховний суд, не є тотожними правовідносинам, що склалися по цій справі.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 229, 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Юлії Вікторівни залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 820/4673/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Постанова складена в повному обсязі 23.08.2018 року.