23 серпня 2018 року
м. Київ
справа №826/14671/17
адміністративне провадження №К/9901/53866/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №826/14671/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018.
31.07.2018 ухвалою Верховного Суду вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України та надано відповідачу 10-денний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом долучення документу про сплату судового збору.
15.08.2018 до Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/14671/17.
Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення останнього з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма дає підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Водночас, Головне управління ДФС у м. Києві є бюджетною установою і діє як суб'єкт владних повноважень, а тому обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки відповідачем не усунуто недоліків касаційної скарги, остання, у відповідності до приписів статті 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/14671/17.
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 у справі №826/14671/17 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Гончарова