21 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/23456/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки"
на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Агрикової О.В. - головуючого, Жук Г.А., Дикунської С.Я. від 07 червня 2018 року
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакрансервіс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки"
про стягнення 87 650, 23 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки" 04 серпня 2018 року повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2018 року у даній справі.
За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 910/23456/17 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Ухвалою Суду від 09 липня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2018 року у справі № 910/23456/17.
Оскільки наведені вище положення пункту 3 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) є імперативними, прямо вказують на правило поведінки й не передбачають жодних відхилень від такого правила, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження і за повторно поданою касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2018 року у даній справі.
Реагуючи на відповідні посилання скаржника щодо "обмеження його прав на доступ до правосуддя", Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Правовою підставою відмови у відкритті касаційного провадження за первісно поданою касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки" став пункт 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) згідно з положеннями якого суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Застосовуючи наведений вище пункт 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), Суд виходив з того, що справа № 910/23456/17 є малозначною, а відповідно до положень пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Використання касаційним судом оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, виходячи з високого статусу Верховного Суду, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування Судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя з огляду також і на приписи статті 129 Конституції України, яка серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За таких обставин, керуючись статтями 234, 287, пунктом 3 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Груп Позняки" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2018 року у справі № 910/23456/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.