10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Справа № 569/706/18
іменем України
"21" серпня 2018 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Іваненко Т.В.
суддів: Кузьменко Л.В.
Франовської К.С.,
за участю секретаря Семенець К.О.,
представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рівненської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від "10" квітня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови , -
суддя в 1-й інстанції - Панас О.В. ,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м.Рівне,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-
В січні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з адміністративним позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України у справі про скасування постанови від 04.01.2018 року в справі про порушення митних правил №0776/20400/17 відповідно до змісту якої його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 196892,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вищевказана оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є незаконною, винесеною з порушенням чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил є такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ'єктивним.
Рішенням Рівненського міського суду від 10.04.2018 адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил в.о.начальника Рівненської митниці ДФС України Іванова Івана Івановича від 04 січня 2018 року № 0776/20400/17 про накладення штрафу на ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем порушення митних правил, позивачем не надано жодних доказів порушення посадовими особами митниці його майнових або будь-яких інших прав, як не надано і жодних доказів порушення посадовими особами митниці норм матеріального чи процесуального права, як під час складання протоколу про порушення митних правил, так і під час розгляду справи та винесення процесуального рішення - постанови від 04.01.2018 р. № 0776/20400/17.
Представник позивача в судовому засіданні просить відхилити апеляційну скаргу відповідача, вважає судове рішення законним.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.
За таких обставин колегія суддів вважає можливим розгляд справи провести без участі представника відповідача.
Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 29.11.2017 головним державним інспектором оперативного реагування, взаємодії з митними органами іноземних держав та моніторингу Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Рівненської митниці ДФС Попівим Б.І. відносно позивача у справі ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил №0776/20400/17.
З вказаного протоколу вбачається, що підставою для проведення перевірки правильності митного оформлення та використання транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки «NISSAN», модель «QASHQAI», ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 стала заява ОСОБА_5, який вказував, що придбав у ОСОБА_2 зазначений автомобіль зі сплатою повної його вартості.
Перевіркою було встановлено, що 16.05.2017 року ОСОБА_2 через Львівську митницю ДФС України ввезено на територію України товар, а саме - легковий автомобіль марки «NISSAN», модель «QASHQAI», ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1.
В якості підстави для переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України громадянином України ОСОБА_2 було подано органу доходів і зборів України документ про купівлю транспортного засобу "FACTURA VAT" №94 від 15.05.2017, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2013AV7675224 від 27.02.2013, експертну декларацію країни відправника 17PL412020Е0138301 від 15.05.2017. Згідно вказаних документів легковий автомобіль марки «NISSAN», модель «QASHQAI», ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 був придбаний громадянином України ОСОБА_2 на території Республіки Польща в експортера "Artur Sirman" за ціною 35500 (Польських злотих) , 250763,41 грн. - за курсом НБУ на день подання митної декларації в Рівненську митницю ДФС 23.05.2017.
23.05.2017 декларантом ФОП ОСОБА_7, згідно "Договору про надання інформаційно-консультативних послуг по декларуванню та митному оформленню товарів" №15/15-02 від 15.05.2017 у Рівненську митницю ДФС подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ UA204010/2017/211168 для проведення митного оформлення автомобіля марки «NISSAN», модель «QASHQAI», ввезеного на територію України гр. ОСОБА_2
Вказаний автомобіль був оформлений в митному відношенні Рівненською митницею ДФС, з використанням пільги при сплаті акцизного податку у відповідності до Закону України «Про внесення змін до підрозділу 5 розділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» зі сплатою наступних платежів: ввізне мито 25076, 34 грн, акциз 4456, 74 грн, ПДВ 56059, 30 грн.
В подальшому автомобіль за довіреністю був переданий ОСОБА_2 іншій особі ОСОБА_5 , за який останній сплатив відповідні кошти.
Згідно Закону України "Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів у разі відчуження протягом 365 днів з дня реєстрації транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані ставки акцизного податку, визначені цим пунктом, платник податку зобов'язаний сплатити акцизний податок за такі транспортні засоби за ставками встановленими статтею 215 Податкового кодексу України.
ОСОБА_2 в порушення зазначених вимог Закону, використав товар - транспортний засіб марки «NISSAN», модель «QASHQAI», ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими надано такі пільги, внаслідок чого не сплатив митні платежі в загальній сумі 65630,85 грн, у тому числі: акциз 54692,38 грн, ПДВ 1038,47 грн.
Постановою в.о. начальника Рівненської митниці ДФС Івановим І.І. від 04.01.2018 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення передбаченого статтею 485 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у розмірі 196892,55 грн.
Не погоджуючись з постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції позов ОСОБА_2 задовольнив. Суд вважав, що відповідач при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення ст. 485 МК України не врахував відсутність факту відчуження автомобіля та прийшов до помилкового висновку про наявність в діях останнього складу правопорушення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.
Стаття 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок та строки розмитнення товару, справляння митних платежів врегульовано Митним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 289 МК України обов'язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.
Стаття 294 МК України передбачає, що об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.
Статтею 215 Податкового України визначені ставки податку на підакцизні товари, зокрема на легкові автомобілі.
Пунктом 15 Підрозділ 5 ХХ Розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено особливості справляння акцизного податку щодо легкових автомобілів, якщо вони ввозяться на митну територію України особою для власного використання.
У разі відчуження протягом 365 днів з дня реєстрації транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані ставки акцизного податку, визначені цим пунктом, платник податку зобов'язаний сплатити акцизний податок за такі транспортні засоби за ставками, встановленими статтею 215 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Суд встановив, що 16.05.2017 року ОСОБА_2 через Львівську митницю ДФС України ввіз на територію України товар, а саме - легковий автомобіль марки «NISSAN», модель «QASHQAI», ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1, з використанням пільги при сплаті акцизного податку у відповідності до Закону України «Про внесення змін до підрозділу 5 розділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» зі сплатою наступних платежів: ввізне мито 25076, 34 грн, акциз 4456, 74 грн, ПДВ 56059, 30 грн.
В подальшому даний транспортний засіб позивач на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Бадаліс Ж.П. зареєстрованої 09.06.2017, передав іншим особам, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в користування з отриманням від останніх грошової застави у розмірі 16 300 доларів США на строк користування автомобілем.
24.11.2017 р. о 10 год. 35 хв. за заявою довірителя дія зазначеної довіреності була припинена.
При цьому позивач звернувся до Бородянського районного суду Київської області з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відтак, суд встановив, що позивач на час розгляду справи про адміністративне правопорушення був власником легкового автомобіля марки «NISSAN», модель «QASHQAI».
Слід зазначити, що правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів, та відповідно стосується учасників цивільних відносин.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 передав ввезений ним легковий автомобіль марки «NISSAN», модель «QASHQAI» іншим особам в користування відповідно до довіреності, яка без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу та відповідної реєстрації цього засобу в органах МВС, не є по суті договором купівлі-продажу цього транспортного засобу та не є правовою підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, на яку така довіреність видана.
Згідно інформаційної довідки від 07.12.2017 власником транспортного засобу марки «NISSAN», модель «QASHQAI», ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 являється ОСОБА_2
З огляду на встановлені обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не відчужував легковий автомобіль та є власником зазначеного транспортного засобу, а відтак в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 485 МК України.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийнятого ним рішення та не надав суду відповідні докази.
Відповідно до 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Судове рішення прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Рівненської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від "10" квітня 2018 р. без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.В. Іваненко
судді: Л.В. Кузьменко
К.С. Франовська
Повне судове рішення складено "27" серпня 2018 р.