Справа № 825/1325/18 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.
21 серпня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Троян Н.М.,
суддів - Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
1) визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради в частині не відкорегування інформації в ЄДАРП про статус пільговика ОСОБА_3 з жовтня 2011р., (зі статуту який передбачений ст.36-38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на статус, який передбачений ст.20 Закону У країни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
2) зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради відкоригувати інформацію в ЄДАРП з жовтня 2011 року про пільговика ОСОБА_3, як особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, (вилучити інформацію з ЄДАРП про статус, який передбачений ст.36-38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та замінити даний період інформацією про статус, який передбачений ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
3) зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Крім того, позивачем подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу втручатися в ЕДАРП та змінювати в ньому інформацію про пільговика ОСОБА_3 до остаточного вирішення справи в суді.
Вказана заява обґрунтована тим, що за час розгляду справи в суді відповідач неодноразово втручався в електрону базу ЄДАРП та змінює інформацію в ній.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу втручатися в ЕДАРП та замінювати в ньому інформацію про пільговика ОСОБА_3 до остаточного вирішення справи по суті.
Зокрема, апелянт посилався на те, що за час розгляду справи відповідач продовжує вносити недостовірну інформацію про позивача про дату взяття пільговика на облік, змінюючи дату його набуття, та інше.
Крім того, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що всі дії щодо виправлення інформації в ЄДАРП відповідач здійснював на підставі заяв ОСОБА_3 від 08.11.2017 та доданих до неї документів.
Крім того, звертає увагу, що позивачем у заяві вказана неправдива інформація про внесення відповідачем виправлень 05.04.2018, оскільки 05.04.2018 Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради ніяких виправлень не здійснювало, а лише надало її представнику за довіреністю копію персональної облікової картки пільговика від 19.03.2018.
При цьому, забезпечення позову шляхом заборони вносити зміни в ЄДАРП, є нелогічним, з огляду на суть спору та позовної заяви, в якій ОСОБА_3 просила зобов'язати відкоригувати інформацію.
Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу втручатися в ЕДАРП та змінювати в ньому інформацію про пільговика ОСОБА_3.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у поданій заяві позивач не наводить фактів, які б свідчили про наявність обставин для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме не вказано обґрунтувань та не надано відповідних доказів, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З наведеної правової норми слідує, що обов'язковою умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття таких заходів, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За правилами частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
1) визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради в частині не відкорегування інформації в ЄДАРП про статус пільговика ОСОБА_3 з жовтня 2011р., (зі статуту який передбачений ст.36-38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на статус, який передбачений ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
2) зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради відкоригувати інформацію в ЄДАРП з жовтня 2011 року про пільговика ОСОБА_3, як особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, (вилучити інформацію з ЄДАРП про статус, який передбачений ст.36-38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та замінити даний період інформацією про статус, який передбачений ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
3) зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, позивач разом з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову, яке обґрунтовано тим, що за час розгляду справи в суді відповідач неодноразово втручався в електрону базу ЄДАРП та змінює інформацію в ній.
Дані дії відповідача по постійному незаконному втручанні в ЄДАРП, на думку заявника, спрямовані на обмеження та порушення прав позивача.
Однак, колегія суддів зазначає, що з наявних матеріалів справи не вбачається достатніх даних, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Н.М. Троян
Судді: Є.І. Мєзєнцев,
В.В. Файдюк
Повний текст виготовлено: 27 серпня 2018 року.