21 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/13936/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача-головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Крусян А.В., Лук'янчук О.В.,
секретар - Ханділян Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної та перерахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром у 10740,00 гривень; зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної та перерахованої ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 31.03.2016 року по день проведення виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що він є інвалідом ІІ групи та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду м. Одеси від 27.09.2016 року ОСОБА_1 з 31.03.2016 року здійснено перерахунок пенсії з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 64839,36 гривень, грошової допомоги для оздоровлення в загальному розмірі 17350,20 гривень, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 17350,20 гривень, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в загальному розмірі 92534,40 гривень, індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 1967,07 гривень, винагороди за тривалість безперервної військової служби в загальному розмірі 2351,25 гривень та винагороди за участь в АТО в загальному розмірі 25788,89 гривень з 30.03.2016 року по 27.09.2016 року.
В підсумку, розмір пенсії з надбавками мав становити 15589,76 гривень, однак виплату пенсії ОСОБА_1 обмежено максимальним розміром 10740,00 гривень.
Листом від 27.07.2017 року № 826/К-11 позивачеві Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеської області відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 року № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року не може перевищувати 10740,00 гривень.
Крім того, з 01.01.2017 року Законом України від 06.12.2016 року №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» максимальний розмір пенсії визначено в сумі 10740,00 гривень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2018 року визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної та перерахованої ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром у 10740,00 гривень.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної та перерахованої ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01 лютого 2017 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду пенсійний орган подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду м. Одеси від 27.09.2016 року ОСОБА_1 з 31.03.2016 року здійснено перерахунок пенсії з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, щомісячної додаткової грошової винагороди в загальному розмірі 64839,36 гривень, грошової допомоги для оздоровлення в загальному розмірі 17350,20 гривень, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в загальному розмірі 17350,20 гривень, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в загальному розмірі 92534,40 гривень, індексації грошового забезпечення в загальному розмірі 1967,07 гривень, винагороди за тривалість безперервної військової служби в загальному розмірі 2351,25 гривень та винагороди за участь в АТО в загальному розмірі 25788,89 гривень з 30.03.2016 року по 27.09.2016 року.
В підсумку, розмір пенсії з надбавками ОСОБА_1 мав становити 15589,76 гривень, однак виплату пенсії ОСОБА_1 обмежено максимальним розміром 10740,00 гривень.
Листом від 27.07.2017 року № 826/К-11, позивачеві Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеської області відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відповідно до ст..2 Закону України від 08.07.2011 року № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року не може перевищувати 10740,00 гривень та з посиланням на те, що з 01.01.2017 року Законом України від 06.12.2016 року №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» максимальний розмір пенсії визначено в сумі 10740,00 гривень.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної та перерахованої ОСОБА_1 пенсії.
Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив із того , що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016р., який був прийнятий Верховною Радою України до прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, та набрав чинності з 1 січня 2017 року, то визначена в цьому Законі норма підпункту 1 пункту 10, якою в частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри «у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р.» замінені словами і цифрами «по 31 грудня 2017 р.» не може створювати правових наслідків через те, що частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнана неконституційною та повністю втратила чинність із 20 грудня 2016 року.
Статтею 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За період з 20.12.2016 року по час звернення позивача до суду з позовом будь-яких змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якими би встановлювалися обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося, стаття 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є чинною, а частина 7 статті 43 втратила чинність.
Врахувавши наведене суд дійшов висновку про ґрунтовність позовних вимог.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними по суті та такими, що узгоджуються з вимогами статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
Суд апеляційної інстанції незважаючи на аргументацію суду першої інстанції також вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Так, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
За змістом частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 20.12.2016 року є такими, що втратили чинність.
Статтею 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За період з 20.12.2016 року по час звернення позивача до суду з позовом будь-яких змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якими би встановлювалися обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося, стаття 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є чинною, а частина 7 статті 43 втратила чинності.
Водночас спірні правовідносини регулюються Законом України № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного Адміністративного Суду у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №361/4922/17, від 06 березня 2017 року в справі № 490/5309/16-а, від 14 березня 2018 року в справі № 183/342/17, норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії у тому числі і Закон України № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» неконституційними не визнані, а тому підлягають застосуванню всіма юридичними та фізичними особами.
За таких обставин, наведене мотивування суду першої інстанції не є підставою для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Поряд з цим, як було зазначено вище, 06.12.2016 р. Верховна Рада України ухвалила новий Закон № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2017 р. Цим Законом знову встановлено обмеження розміру пенсій, в тому числі, для осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII (не більше 10740,00 грн.) на період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р.
Обмеження не застосовується протягом особливого періоду (в даному випадку - часу мобілізації) до пенсій, що призначені особам:
- які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Національній поліції України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури;
- або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Після завершення особливого періоду виплата пенсій таким особам здійснюється згідно із законодавством.
При цьому колегія суддів приймає до уваги надану позивачем довідку № 295 від 14.08.2018 р., яка підтверджує, що він дійсно проходить службу в військовій частині НОМЕР_1 , яка виконує завдання за призначенням, в тому числі в зоні проведення ООС.
Наведена обставина свідчить про незастосування відповідних обмежень до позивача.
Не надання такої інформації до пенсійного органу не позбавляє права позивача на отримання відпорного розміру пенсійного забезпечення, оскільки при розгляді такого звернення, пенсійний орган як суб'єкт владних повноважень у відповідності до принципів , викладених у приписах статі 2 КАС України, зобов'язаний був встановити не лише обставини, які перешкоджають позивачу у реалізації його права на відповідне пенсійне забезпечення, а також і обставини, за яких обмеження максимального розміру пенсійного забезпечення не застосовується.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В ході судового розгляду встановлено, що позивач звернувся до відповідача 13 липня 2017 року з заявою про відповідний перерахунок раніше призначеної пенсії у розмірі визначеному на підставі рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 року без обмеження граничного розміру пенсійних виплат, а відповідач своїм рішенням №626/К-11 від 27.07.2017 року відмовив ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
З позовом до суду позивач звернувся 31 липня 2017 року. Отже, перерахунок пенсії ОСОБА_1 слід проводити з 01 лютого 2017 року.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги.
Посилання апелянта на справу "Макион проти Литви" (скарга №75916/13), де зазначається, що нове законодавство, яке зменшило соціальні виплати в період економічної кризи не є дискримінаційним, оскільки така соціальна виплата залежить від фінансових ресурсів держави є суттєвими, але не достатніми у спірних правовідносинах, оскільки судом встановлені обставини, за яких обмеження максимального розміру пенсійного забезпечення встановлені Законом України № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», не застосовуються.
Доводи апелянта, що здійснення перерахунку пенсії позивачу без обмеження максимального її розміру не було предметом розгляду справи № 522/9658/16-а в Приморському районному суді м. Одеси та Одеському апеляційному адміністративному суді не впливають на правильність по суті висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно по суті дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Водночас мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення слід змінити у відповідності до частини 4 статі 317 КАС України з підстав, наведених у мотивувальній частині постанови апеляційного суду
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 308, 309, 315,317, 321, 322, 325, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2018 року у справі № 522/13936/17 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2018 року у справі № 522/13936/17 правовий висновок суду з того приводу , що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016р., який був прийнятий Верховною Радою України до прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, та набрав чинності з 1 січня 2017 року, то визначена в цьому Законі норма підпункту 1 пункту 10, якою в частині 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри «у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р.» замінені словами і цифрами «по 31 грудня 2017 р.» не може створювати правових наслідків через те, що частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнана неконституційною та повністю втратила чинність із 20 грудня 2016 року, - з підстав, наведених у мотивувальній частині постанови Одеського апеляційного адміністративного суду.
В решті Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2018 року у справі № 522/13936/17 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених абзацами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статі 327 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 23 серпня 2018 року.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Крусян А.В. Лук'янчук О.В.