23 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/3753/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року, ухвалене суддею Островським Л.Є. у м. Івано-Франківську, повний текст якого складений 18 квітня 2018 року, у справі №344/15816/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов"язання до вчинення дій, -
27 листопада 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, у якому просив підвищити розмір пенсії як особі з інвалідністю 1 групи до розміру не менше середньої пенсії по Україні, а саме відповідно до даних статистики понад 2447 грн.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року року адміністративний позов задоволено.
Приведено у відповідність розмір пенсії ОСОБА_1, інваліда 1 групи загального захворювання, до не менш середньої пенсії по Україні, а саме відповідно до даних статистики понад 2447 грн.
Рішення мотивоване тим, що діями відповідача порушено право позивача на отримання пенсії у більшому розмірі та не відповідає Закону України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що позивачем не наведено жодної норми закону щодо його порушених прав та не надано доказів неправомірності дій Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську. Так, згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності з 28.01.2013. З 25.05.2015 позивачу встановлено першу групу інвалідності групи «б» загального захворювання, відповідно пенсія призначена та виплачується відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 100% пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області як одержувач пенсії по інвалідності 1 групи загального захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_1 (а.с.3).
На звернення позивача до пенсійного органу щодо перерахунку пенсії, Управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області листом №414/с-15 від 01.11.2017 роз»яснено, що пенсія призначена та виплачується згідно чинного законодавства. Крім того зазначено, що наявний страховий стаж згідно записів у трудовій книжці становить 4 роки 5 місяців 24 дні (зарахований по 25.11.2011) та пенсійним органом з урахуванням особливостей обчислення страхового стажу при призначені пенсії по інвалідності, передбачених ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зараховано період з дня встановлення інвалідності до досягнення особою пенсійного віку (32 роки 7 місяці 25 днів) та визначено коефіцієнт страхового стажу - 0,35750. Заробітна плата використана згідно даних системи персоніфікованого обліку з 22.10.2005 по 25.11.2011, коефіцієнт заробітної плати становить 0,94999. З 01.10.2017 розмір пенсії ОСОБА_1 становить 1529,07 грн: 1353,29 грн - основний розмір пенсії; 98,71 грн - доплата до прожиткового мінімуму (1452,00 грн); 27,07 грн - доплата за понаднормовий стаж (2 роки); 50 грн - доплата першій групі на догляд.
Не погоджуючись із обчисленим пенсійним органом розміром пенсії по інвалідності, позивач звернувсядо суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат (ст.5 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 30 Закону № 1058-IV визначено умови призначення пенсії по інвалідності. Відповідно до ч.1 цієї статті пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю I групи: від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 3 роки (ч.1 ст. 32 Закону № 1058-IV).
Згідно приписів ст. 33 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп * Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно достатті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно достатті 25 цього Закону.
У відповідності до частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х Кз, де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;
Кз - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи, що визначається шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця. Усі помісячні коефіцієнти підсумовуються і поділяються на кількість місяців страхового стажу. Виходить середньоарифметичний коефіцієнт заробітку, тобто Кз = Ск / К, де:
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + … + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В розумінні ст. 24 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першоюстатті 26 цього Закону (абз.2 ч.1 ст.24 Закону №1058-IV із змінами, внесеними згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017, що застосовуються з 01.10.2017).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = (См * Вс)/100% * 12, де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов»язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області №414/с-15 від 01.11.2017 пенсія по інвалідності позивача встановлена відповідно до вимог ст.33 Закону України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування» як особі з інвалідністю І групи в розмірі 100 відсотків пенсії за віком, розрахованої відповідно до визначених вище формул та станом на 01.10.2017 складала 1529,07 грн, де:
1353,29 грн - основний розмір пенсії (показник заробітної плати за 2016 р. - 3764,40 грн помножити на коефіцієнт стажу 0,3575 помножити на коефіцієнт зарплати - 0,94999 + 74,82 грн);
98,71 грн - доплата до прожиткового мінімуму (1452,00 грн);
27,07 грн - доплата за понаднормовий стаж (2 роки);
50,00 грн - доплата першій групі на догляд.
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність обрахування Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області розміру пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до пенсійного законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про підвищення розміру пенсії як особі з інвалідністю І групи до не менш середньої пенсії по Україні, а саме відповідно до даних статистики - понад 2447 грн, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області задовольнити, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року у справі №344/15816/17 - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про зобов"язання до вчинення дій - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. Я. Макарик
Н. М. Судова-Хомюк
Постанова складена в повному обсязі 27.08.2018.