23 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/1178/17
м. Одеса, просп. Шевченка, 29
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.
секретарі судового засідання: Полінецька В.С.
за участю представників сторін:
від позивача не з'явився
від Фермерського господарства "Харізма" Шилін Є.Ю. (посвідчення адвоката України від 25.04.2005 року)
від Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від „18" квітня 2018 року, повний текст якого складено та підписано „27" квітня 2018 року
у справі № 923/1178/17
за позовом Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області
до відповідачів:
- Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області
- Фермерського господарства "Харізма"
про розірвання договору оренди
головуючий суддя - Немченко Л.М.
місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 23.08.2018 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
26 грудня 2017 року Раківська сільська рада Бериславського району Херсонської області звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, Фермерського господарства "Харізма", відповідно до якої просив суд припинити шляхом розірвання договір оренди землі, укладений 10.02.2017 року між Бериславською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Харізма" в частині земельної ділянки, площею 9,0364 кадастровий номер 6520686600:05:021:0003, розташованої на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області та скасувати відповідний запис про державну реєстрацію права оренди, вчинений держаним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району 14.02.2017 року за № 21381682.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Раківська сільська рада стала власником вказаних земельних ділянок, тому, незважаючи на те, що вона не є стороною договору оренди землі від 10.05.2017 року, укладеного між Бериславською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Харізма", вважає, що даним договором порушено права сільської ради як власника землі.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року у справі №923/1178/17 (суддя Немченко Л.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що договір оренди землі від 10.02.2017 року не може бути припинений шляхом розірвання за ініціативою нового власника частини орендованої земельної ділянки, оскільки таке припинення суперечить умовам самого договору та чинного законодавства, зокрема ст.ст. 770, 651, 652 Цивільного кодексу України, нормам Закону України "Про оренду землі". Місцевий господарський суд у рішенні зазначив, що позивач не позбавлений права скористатися набутими правами комунальної власності на означені земельні ділянки у відповідності до ст.770 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", виступити правонаступником орендодавця у договорі від 10.02.2017 року шляхом укладання додаткової угоди, після чого повноважно запропонувати орендарю, при наявній необхідності, переглянути умови договору, в тому числі розмір орендної плати у порядку, визначеному чинним законодавством.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Раківська сільська ради Бериславського району Херсонської області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. .
Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд у повному обсязі не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс часткове незаконне і необґрунтоване рішення, яке частково не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
За твердженням апелянта, Закон України "Про оренду землі" є спеціальним законом, який урегульовує правовідносини, що витікають із оренди земельних ділянок і при його застосуванні підстави для розірвання договору оренди землі від 10.02.2017 року відсутні, виходячи з того, що предметом договору оренди землі від 10.02.2017 року були земельні ділянки державної власності (не витребувані паї), право розпоряджатися якими надано районній державній адміністрації у разі їх знаходження за межами населеного пункту на підставі ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток паїв", нормами якої встановлено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням.
Крім того, скаржник зазначає, що договір було укладено в рамках Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток паїв" і саме даний закон буде спеціальним актом, який необхідно застосовувати при зміні власника земельної ділянки, адже законодавець визначає процедуру передання в оренду не витребуваних паїв як тимчасову міру для попередження наявності безгосподарних грунтів, який припиняється при отриманні власником правоустановчих документів на землю.
16.06.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду від Фермерського господарства "Харізма"надійшов відзив на апеляційну скаргу Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, відповідно до якого просив у задоволенні апеляційної скарги Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області відмовити в повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю, а рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року у справі №923/1179/17 залишити без змін.
23.06.2018 року від Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області також надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області - без задоволення.
В судове засідання 23.08.2018 року, яке проводилось в режимі відеоконференції, представники Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області та Бериславської районної адміністрації Херсонської області не з'явились, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутністю у межах доводів апеляційної скарги, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в справі № 923/1178/17 та наданих представниками учасників справи пояснень.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.
Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в процесі апеляційного провадження, 10.02.2017 між Бериславською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та Фермерським господарством "Харізма" (Орендарем) укладено договір оренди землі, яким Орендодавець передав орендарю в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення з метою вирощування сільськогосподарських культур із земель резервного фонду (не витребувані паї) загальною площею 18,0266 га, в тому числі ріллі 18,0266 га, із них:
- площею 8,9902, кадастровий номер 6520686600:05:021:0004,
- площею 9,0364, кадастровий номер 6520686600:05:021:0003
розташованих на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, строком на 10 років, вказаний договір зареєстровано державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району 14.02.2017 за № 19036148, № 21381682. Відповідно до пункту 37 Договору оренди землі, зазначено, що дія договору припиняється у разі оформлення власником права власності на орендовані земельні ділянки.
Дані земельні ділянки передано в оренду на підставі ст. 13 Закону України "Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 05.05.2017 року № 236.
Так, розпорядженнями голови районної державної адміністрації від 05 травня 2017 року №236 та від 29 травня 2017 року №287 відповідно до рішення Бериславського районного суду щодо визнання спадщини від умерлої, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність Раківській сільській раді земельні ділянки загальною площею -109,5700 га, в контурах №16, №17, №29, №42, №48, №49, №52, №64 із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" (невитребувані паї).
11 липня 2017 року Раківська сільська рада (позивач), на підставі рішення Бериславського районного суду, про визнання майна від умерлим зареєструвала право комунальної власності на земельну ділянку
- площею 9,0364, кадастровий номер 6520686600:05.021:0003, яка увійшла до орендованого масиву, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1 арк. 19).
31.07.2017 Раківська сільська рада Бериславського району Херсонської області звернулась з листом до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області з проханням припинити дію договору оренди земельної ділянки від 10.02.2017 кадастровий номер 6520686600:05.021:0003 (т. 1 арк. 20).
15.12.2017 року Бериславською райдержадміністрацією Херсонської області надано відповідь, в якій зазначено, що відповідно до п. 30 договору, зміна умов договору проводиться за згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку. У свою чергу, перехід права власності не є підставою зміни умов або припинення договору. Проте у даних правовідносинах зазначена норма Закону застосована бути не може, оскільки змінилась форма власності землі. Реалізація сільською радою своїх повноважень, визначених ст. 134 Земельного кодексу України можлива після внесення відповідних змін до договору, про що сільську раду буде проінформовано додатково (т.1 а.с.21).
У зв'язку з незгодою Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області з Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволення позовних вимог Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області та вважає, що апеляційна скарга Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішенням місцевого господарського суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 року № 122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.
Відтак, законодавством передбачена можливість раціонального використання земельних часток до оформлення їхніми власниками правовстановлюючих документів з можливістю надходження коштів до бюджету.
При цьому, оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки земельні ділянки надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
Враховуючи положення п. 3 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та вимоги до форми сертифіката на право на земельну частку (пай), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 № 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)", встановлення розмірів земельної частки (паю) передбачається в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Виходячи з нормативних положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", нерозподілена (не витребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.
З огляду на що, на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.
Згідно з п. 17 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю.
При цьому, спеціальним законодавством не визначено спеціального порядку передачі невитребуваних земельних ділянок (паїв) відповідним державним адміністраціям, з яким пов'язане виникнення права на розпорядження ними згідно зі ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Розпорядженнями голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 05.05.2017 року № 236 та від 29.05.2017 № 287, передача в оренду була здійснена саме щодо нерозподілених земельних часток (паїв) із земель колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря" на території Бериславського району Херсонської області за межами населених пунктів, виділені одним масивом.
Після оформлення спірних земельних ділянок з присвоєнням ним кадастрових номерів, на момент укладання спірного договору, у Бериславської районної державної адміністрації були законні повноваження для передачі спірних земельних ділянок в оренду за нормами Закону України "Про оренду землі" і судова колегія не вбачає підстав для припинення шляхом розірвання цього договору оренди землі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором чи законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За змістом ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
У ст. 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Положеннями ч. ч. 1, 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
За змістом ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено дострокове розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.
Так, згідно зі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Зі змісту ст. 651 Цивільного кодексу України вбачається, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).
З урахуванням вищевказаних норм законодавства, судова колегія зазначає, що припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду, незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею.
Водночас, з вимогою про розірванням договору у судовому порядку має звертатись саме сторона за договором, тоді як у даному випадку Раківська сільська рада не є стороною договору оренди землі від 10.02.2017 року, укладеного між Бериславською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Фермерським господарством "Харізма" (орендарем).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, які кореспондуються із способами цивільного захисту, зазначеними у ст. 16 Цивільного кодексу України, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. Разом з цим, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для судового захисту.
Раківська сільська рада не зверталася до суду з вимогами про визнання недійсним договору оренди землі або про внесення змін до договору оренди в судовому порядку, а просила саме про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання і у позові та апеляційній скарзі позивач посилається на те, що 11.07.2017 року позивач набув право комунальної власності на частину земельних ділянок, які передані за вищевказаним договором оренди землі Фермерського господарства "Харізма", у зв'язку з чим, на думку позивача, є підстави для припинення договору оренди землі за підставою вказаною у п. 12.2 договору, а саме: дія договору припиняється у разі отримання власником земельної частки (паю) документу, що посвідчує право власності.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що орендодавцем за земельними ділянками, загальною площею 18,0266, кадастрові номери 6520686600:05:021:0004, 6520686600:05:021:0003 має виступати Раківська сільська рада, а не Бериславська районна державна адміністрація.
Право власності передбачає такі повноваження: володіти, користуватися і розпоряджуватися об'єктом власності. При укладанні договору оренди до орендаря переходять право володіти і користуватися об'єктом власності, а право розпоряджуватись зберігається за власником. Тому власник може на власний розсуд розпорядитись об'єктом і передати право власності на нього іншій особі. При відчуженні орендованого майна до нового власника переходять права та обов'язки орендодавця (ст.ст. 770, 814 Цивільного кодексу України). Закон України "Про оренду землі" передбачає збереження орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку. Зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі, що прямо передбачено нормами закону. Таким чином, в договорі оренди може бути замінено як орендаря так і орендодавця. При відчуженні орендованої земельної ділянки відбувається зміна орендодавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду землі", до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов'язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.
Водночас, судова колегія зазначає, що договір оренди у разі зміни власника орендованого майна зберігає свою дійсність як для нового власника, після заміни орендодавця, так і для орендаря. Зміна власника переданого в оренду майна не є підставою для припинення договору оренди.
У той же час слід зазначити, що законодавство передбачає диспозитивність в питаннях збереження умов оренди для нового власника майна, переданого в оренду.
Якщо договором оренди не передбачено його припинення в разі зміни власника об'єкта оренди, то за загальним правилом усі умови договору оренди залишаються незмінними для нового власника землі.
У даному випадку позивач помилково вважає, що на спірні правовідносини може поширюватись п. 12.2 договору оренди, оскільки він стосується громадян - фізичних осіб, тоді як відповідно до п. 12.4. договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи та реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Згідно з п. 12.3 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання:
- за взаємною згодою сторін;
- за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок випадкового знищення, пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, а також з інших підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Виходячи з викладеного, ані нормами чинного законодавства, ані умовами спірного договору оренди землі не передбачено підстав для припинення договору шляхом його розірвання у випадку звернення до суду не сторони договору.
При цьому, Раківська сільська рада не позбавлена права звертатись як до відповідачів, так і до суду у відповідності до норм чинного законодавства для внесення змін до договору оренди в частині зміни орендодавця щодо частини земельних ділянок.
Внесення змін до договору в частині заміни сторони в зобов'язанні не заборонено законом, здійснюється за згодою сторін договору, з підстав і в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Без внесення змін до договору особа не може вибути із договору і за ним зберігаються всі права і обов'язки за договором, що триває.
Заміна сторін в договорі оренди земельної ділянки не може відбуватися автоматично і потребує певної процедури, а саме укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони. Такі угоди можуть бути двосторонніми у випадках, коли попередня сторона договору не може бути учасником зобов'язання і трьохсторонніми, коли участь нового учасника, попереднього учасника і особи що залишається в зобов'язанні є обов'язковою при підписанні додаткової угоди.
За таких обставин, враховуючи предмет та підставу заявленого Раківською сільською радою позову, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання в частині означених земельних ділянок.
З урахуванням викладеного, Господарським судом Херсонської області правомірно захищено права відповідачів та зроблено висновок про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі, у зв'язку з чим і відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги судовою колегією розглянуті і відхилені, оскільки спростовуються вищевикладеними висновками суду апеляційної інстанції і матеріалами справи. Зокрема, помилковим є твердження скаржника про те, що до спірних правовідносин має застосовуватись тільки Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", оскільки спірний договір оренди землі в сукупності з розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 04.04.2017 року № 166 регулюється як даним законом, так і Законом України "Про оренду землі".
Посилання скаржника на те, що знищено предмет оренди через перехід спірних земельних ділянок з державної у комунальну власність, є необґрунтованими, оскільки зміна форма власності земельної ділянки не є підставою вважати знищеним предмет оренди.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2018 року у справі № 923/1178/17 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Раківську сільську раду Бериславського району Херсонської області, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Керуючись статтями 269, 270, 275,276, 282
Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Херсонської області від „18" квітня 2018 року у справі № 923/1178/17 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови
складено „27" серпня 2018 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Н.М. Принцевська