06 серпня 2018 р. справа № 310/8915/17 (2-а/310/93/18)
Суддя-доповідач Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі №310/8915/17 (2-а/310/93/18) (головуючий суддя у 1 інстанції - Прінь І.П.) за позовом ОСОБА_3 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
30.07.2018 року до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №310/8915/17 (2-а/310/93/18) з апеляційною скаргою Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року.
Перевіривши апеляційну скаргу суддя-доповідач встановив, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою скаржник заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначив, що кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків, при цьому забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також зазначає, що бюджет Пенсійного фонду України на 2018 рік не затверджено, а тимчасовим кошторисом на 1 квартал 2018 року кошти на сплату судового збору не передбачені. Посилається на те, що до 15.12.2017 року Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору. Крім того, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суддя-доповідач вважає, що наведена норма також може бути застосована і до юридичних осіб та суб'єктів владних повноважень, якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.
Жодних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для сплати судових витрат, блокування їх руху внаслідок арешту чи ненадходження бюджетних асигнувань до Державної казначейської служби України апелянт до суду не надав, а тому неможливість сплатити судовий збір належним чином не довів, що свідчить про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 1600 грн.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640 грн.).
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано позов який містить вимоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, як наслідок протиправності оскаржуваних дій, що фактично є однією вимогою немайнового характеру, тому ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 640 грн.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 150% від 640 грн. = 960 грн., проте документ, що підтверджує сплату судового збору у визначеному розмірі до суду не надано.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34317206081005; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*; 101; _______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи не надання апелянтом належних доказів, які підтверджують неможливість сплатити судовий збір або документу про сплату судового збору, суддя-доповідач прийшов до висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Апеляційну скаргу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі №310/8915/17 (2-а/310/93/18) - залишити без руху.
Встановити Бердянському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду належних доказів, які підтверджують неможливість сплатити судовий збір або документу про сплату судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.В. Білак