23 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/20/18
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Величко Т.А.,
суддів Поліщук Л.В.,
Таран С.В.,
секретар судового засідання Федорончук Д.О.
за участю представників учасників судового процесу:
від позивачів:не з'явились;
від відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність"
на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018 року (суддя Павленко Н.А. повний текст складено: 21.05.2018р.)
та на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018р. (суддя Павленко Н.О. повний текст складено: 04.06.2018р.)
по справі №923/20/18
за позовом ОСОБА_2, Херсонська область, м.Каховка
ОСОБА_3, м.Каховка
ОСОБА_4, Каховський район, смт.Любимівка
ОСОБА_5, м.Каховка
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність", м.Каховка
про визнання недійсними рішення загальних зборів, змін до установчих документів, -
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 23.08.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У січні 2018 року до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність" про визнання недійсними рішення загальних зборів, змін до установчих документів, в якій позивачі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.02.2018р. за вх.№1922/18, просять суд:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Юність", оформлене протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" №1 від 18.12.2017р., на підставі якого проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Юність" державним реєстратором відділу державно реєстрації виконавчого комітету Каховської міської ради від 26.12.2017р.
- визнати недійсними зміни до установчих документів ТОВ "Юність", вчинені державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Каховської міської ради від 26.12.2017р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі наголошують на порушенні порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.
Так, у позовній заяві, позивачі зазначають, що повідомлення про проведення загальних зборів учасників (засновників) було направлено вибірково. При цьому, позивачам, яких виключено зі складу учасників (засновників) товариства, повідомлення про скликання загальних зборів не надходило.
Як вказано в позовній заяві, про проведення загальних зборів позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стало відомо випадково. Ними було направлено для участі у загальних зборах своїх представників ОСОБА_7 та ОСОБА_8, проте, на засідання загальних зборів їх допущено не було. Представник позивачів зазначає, що факт не допуску до участі у зборах підтверджується зверненнями до Каховського ВП ГУНП в Херсонській області та Каховської місцевої прокуратури.
Крім того, представник позивачів зазначає, що не було допущено до участі у загальних зборах без будь-якої правової підстави ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Звертаючись з даним позовом, представник позивачів як на підставу визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Юність" від 18.12.2017р. посилається на невідповідність вказаного рішення нормам законодавства.
Так, позивачі вказують, що на зборах розглянуто заяви про вихід позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з числа учасників юридичної особи -відповідача, без урахування переходу часток в статутному капіталі; на зборах було розглянуте питання про зменшення статутного капіталу товариства, яке не було внесене до порядку денного зборів та повідомлень про їх скликання, що позбавило змоги учасників обговорити дане питання та внести свої пропозиції; учасників було виключено не за одностайної кількості голосів, як це передбачено у пункті 7.7 Статуту у редакції станом на день проведення зборів. Один з учасників товариства був проти, що зафіксовано у протоколі; всупереч пункту 7.3 Статуту, у редакції станом на день проведення зборів, до порядку денного не було включене питання щодо зміни складу засновників, внесення на розгляд товариства учасником ОСОБА_2
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.01.2018р. відкрито провадження у справі №923/20/18 та призначено підготовче засідання у справі на 06.02.2018р. о 10:00 год.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до Господарського суду Херсонської області 31.01.2018р., відповідач зазначає про безпідставність тверджень позивачів щодо виключення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі складу учасників ТОВ "Юність", так як матеріали справи містять нотаріально засвідченні заяви про вихід вказаних осіб із ТОВ "Юність".
Відповідач стверджує, що на день проведення позачергових зборів 18.12.2017р., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже не були учасниками товариства, тому не були суб'єктами корпоративних правовідносин, не мали права приймати участь у голосуванні на зборах, а тому й присутність позивача-1 та позивача-2 на позачергових зборах 18.12.2017р. не була обов'язковою, у зв'язку з чим у відповідача не було й обов'язку запрошувати вказаних осіб на збори шляхом направлення кожному з них відповідного повідомлення про проведення зборів.
Крім того, відповідач зауважує, що ОСОБА_5 дійсно була тимчасово не допущена до участі у зборах, оскільки не надала документу, що засвідчує її особу, враховуючи, що вимога про наявність такого документу була зазначена у повідомленні про проведення зборів. ОСОБА_5 також не було надано і не пред'явлено довіреність на представництво ОСОБА_4
При цьому, відповідач акцентує увагу на тому, що позивачами не надано доказів неможливості брати участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах.
За твердженням відповідача адвокат ОСОБА_9 відповідно до ст.58 ГПК України не може бути одночасно представником ОСОБА_2, ОСОБА_3, як осіб, які вийшли зі складу ТОВ "Юність" та ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які є учасниками ТОВ "Юність", у зв'язку з наявністю конфлікту інтересів між означеними особами.
Одночасно із відзивом відповідачем, з посиланням на ч.1 ст.90 ГПК України, було подано заяви про письмове опитування позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 як свідків.
У судовому засіданні 06.02.2018р. судом першої інстанції задоволено клопотання про письмове опитування позивачів, встановлено строк для подання заяв, клопотань у справі та додаткових доказів, а також заяв свідків (як відповіді на запитання відповідача щодо обставин справи) до 22.02.2018р., оголошено перерву у судовому засіданні до 27.02.2018р. о 11год. 30хв.
26.02.2018р. від представника позивачів до Господарського суду Херсонської області надійшла відповідь на відзив ТОВ "Юність", в якій зазначено, що заяви позивача-1 та позивача-2 про вихід з ТОВ "Юність" вийшли з володіння учасників поза їх волею, що за твердженнями представника позивачів свідчить саме про виключення учасників зі складу товариства.
Ухвалою суду першої інстанції від 27.02.2018р. на підставі ч.2 ст. 119 ГПК України було задоволено клопотання представника позивачів про продовження процесуального строку та було продовжено процесуальний строк, встановлений судом для подання результатів письмового опитування учасників справи -позивачів до 12.03.2018р.
06.03.2018р. за вх.№2210/18 від представника відповідача до місцевого господарського суду надійшли заперечення, якими представник відповідача зазначає, що адвокат ОСОБА_9 не має повноважень представляти інтереси ОСОБА_2 (позивач-1), оскільки вони довірителем їй делеговані не були. На думку представника відповідача, ОСОБА_2 довіреністю, яка наявна в матеріалах справи уповноважила саме ОСОБА_8 представляти її інтереси, без права передоручення наданих нею повноважень. ОСОБА_3 (позивач-2) уповноважив саме ОСОБА_7 представляти його інтереси без права передоручення наданих ним повноважень. ОСОБА_4 (позивач-3) уповноважила саме ОСОБА_5 представляти її інтереси без права передоручення наданих нею повноважень.
У вказаних запереченнях представник відповідача також зазначає, що нормами чинного законодавства не встановлено вимог по кожній зміні до статуту чи доповненню до нього вносити окремим питанням до порядку денного зборів. За твердженнями представника відповідача зменшення кількісного складу учасників товариства, без будь-якого відступлення своїх часток вибувшим, автоматично тягне за собою зменшення статутного капіталу товариства, а відповідно до цього й автоматичне збільшення відсоткових часток у статутному капіталі тих учасників, що залишилися у товаристві.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.03.2018р. було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
16.03.2018р. до суду від представника позивачів надійшли заперечення на клопотання відповідача про виклик свідків.
29.03.2018р. від представника відповідача до суду першої інстанції надійшло письмове обґрунтування заявленого у судовому засіданні 13.03.2018р. усного клопотання про виклик позивачів в якості свідків по справі.
В підготовчому засіданні 29.03.2018р. оголошувалась перерва до 13.04.2018р.
11.04.2018р. від представника позивачів надійшли заперечення на клопотання про виклик свідків, де зазначено, що в своїх поясненнях та клопотанні представник відповідача не обґрунтував необхідність викликати позивачів в якості свідків.
В судовому засіданні 13.04.2018р. судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків та зобов'язано позивачів вчинити дії щодо приведення заяв свідків, поданих до справи, у відповідність до вимог законодавства.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.04.2018р. підготовче провадження у справі було закрите та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 14.05.2018р.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018р. по справі №923/20/18 (суддя Павленко Н.А.) відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Юність» оформлене протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Юність» №1 від 18.12.2017р. з 4 (четвертого) питання порядку денного позачергових зборів учасників ТОВ «Юність», в частині автоматичного зменшення статутного капіталу товариства на 3390,66грн. (сума внесків вибувших) до розміру 16953,34 грн. та автоматичної заміни відсоткового значення часток у статутному капіталі учасникам товариства: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. ОСОБА_16. ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з 5,56% на 6,6667%. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 23 травня 2018 року. Встановлено позивачам та відповідачу строк до 21 травня 2018 року для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.
У вказаному рішенні суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується факт отримання ТОВ "Юність" заяв про вихід зі складу учасників ТОВ "Юність" від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у жовтні 2017р., а так як позачергові збори учасників ТОВ "Юність", рішення по яким просять визнати недійсним позивачі, відбулися 18.12.2017р., то на час проведення вказаних зборів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже не були учасниками ТОВ "Юність". Отже, ТОВ "Юність" не повинно повідомляти осіб, які не є його учасниками про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність".
Щодо тверджень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що оскаржуваним рішенням позачергових загальних зборів ТОВ "Юність" від 18.12.2017р. було порушено їх корпоративні права, оскільки на зборах розглянуто заяви про вихід ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з числа учасників ТОВ "Юність" без урахування часток в статутному капіталі, суд першої інстанції зазначив наступне.
Відповідно до нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_2 про вихід зі складу учасників ТОВ "Юність" від 13.10.2017р. вона, припиняючи свою участь в складі учасників ТОВ "Юність", передає право засновника (належну їй частку майна у статутному фонді ТОВ "Юність" в розмірі 5,56%) ОСОБА_8, з дотриманням вимог чинного законодавства щодо наступної процедури юридичного оформлення переходу до правонаступників відповідних прав і обов'язків на умовах, які були попередньо узгоджені.
Згідно з нотаріально завіреною заявою ОСОБА_3 про вихід з ТОВ "Юність" від 11.12.2015р. (т.2, а.с.13) він, припиняючи свою участь в складі учасників ТОВ "Юність", передає право засновника (належну йому частку майна у статутному фонді ТОВ "Юність" в розмірі 5,56%) ОСОБА_7, з дотриманням вимог чинного законодавства щодо наступної процедури юридичного оформлення переходу до правонаступників відповідних прав і обов'язків на умовах, які були попередньо узгоджені.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 115 ЦК України господарське товариство є зокрема власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу .
За положеннями п. 5.2 Статуту ТОВ "Юність", товариство є власником майна та коштів, що переданні йому учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством України.
Враховуючи викладене, суд вказав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали право при виході з ТОВ "Юність" передати свою частку у статутному капіталі ТОВ "Юність", а не у майні товариства, власником якого є ТОВ "Юність".
В заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про їх вихід зі складу учасників ТОВ "Юність" не йде мова про передачу часток у статутному капіталі ТОВ "Юність".
Відтак, суд першої інстанції зазначив, що твердження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розгляд 18.12.2017р. на позачергових загальних зборах у часників ТОВ "Юність" їх заяв про вихід з числа учасників ТОВ "Юність" без урахування переходу часток в статутному капіталі, є безпідставними, враховуючи не доведення факту передачі їх часток у статутному капіталі ТОВ "Юність".
При цьому, суд зауважив, що означеними твердженнями в позовній заяві, а саме тим, що вказують про розгляд заяв про вихід з товариства, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджують факт надання вказаних заяв ТОВ "Юність" з власної волі.
Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не доведено порушення рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" 18.12.2017р. їх корпоративних прав, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги вказаних осіб задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд першої інстанції зазначив, що в повідомленні учасників ТОВ "Юність" про проведення 18.12.2018р. загальних позачергових зборів учасників ТОВ "Юність" зазначалась вимога мати при собі повідомлення та особистий паспорт, натомість, позивачем-3 та позивачем-4 не доведено належними та допустимими доказами, що маючи при собі документи, які посвідчують їх особу, їх не було допущено до участі у зборах 18.12.2018р.
Місцевий господарський суд не прийняв до уваги твердження позивачів -3, -4 про порушення їх корпоративних прав, оскільки на зборах було розглянуте питання про зменшення статутного капіталу товариства, яке не було внесене до порядку денного зборів та повідомлень про їх скликання, що позбавило змоги учасників обговорити дане питання та внести свої пропозиції, оскільки до порядку денного було включено питання внесення змін до кількісного складу учасників, внаслідок чого відбулося автоматичне зменшення статутного капіталу товариства у зв'язку із скороченням чисельної кількості учасників ТОВ.
Поряд з цим, суд першої інстанції вказав, що відповідно до положень ч.7 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.
Проте, суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що кредитори ТОВ "Юність" повідомлялися про зменшення статутного капіталу ТОВ "Юність".
З огляду на викладене, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що автоматичне зменшення статутного капіталу суперечить ст.52 Закону України "Про господарські товариства", відтак, рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" від 18.12.2017р., оформлене протоколом №1 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" від 18.12.2017р., по четвертому питанню порядку денного в частині автоматичного зменшення статутного капіталу товариства на 3390,66грн. до розміру 16953,34грн. та автоматична заміна відсоткового значення часток у статутному капіталі учасникам товариства: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. ОСОБА_16. ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з 5,56% на 6,6667% є недійсним, отже, позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, суд вказав про відсутність підстав для задоволення решти позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до п'ятого питання порядку денного позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" від 18.12.2017р., зміни до установчих документів ТОВ "Юність", вчиненні державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Каховської міської ради від 26.12.2017р. вносились у зв'язку з затвердженням Статуту ТОВ "Юність" у новій редакції, а не у зв'язку з автоматичним зменшенням статутного капіталу.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ "Юність", вчинених державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Каховської міської ради від 26.12.2017р. є похідними від визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" від 18.12.2017р. та задоволенню не підлягають.
Серед іншого, судом першої інстанції не прийнято в якості доказів по справі заяв свідків, надані позивачами, оскільки вони не містять положень, викладених у ч.2 ст.88 ГПК України. При цьому, вимоги ухвали суду щодо приведення заяв свідків, поданих до справи, у відповідність до вимог законодавства, позивачами не виконані.
Додатковим рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018р. у справі №923/20/18 відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення з ТОВ «Юність» витрат на професійну правничу допомогу по справі №923/20/18 та витрат по сплаті судового збору. Відмовлено в задоволенні вимог ТОВ «Юність» про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу по справі №923/20/18.
Відмовляючи позивачам у стягненні з відповідача на їх користь судового збору, суд першої інстанції встановив, що відповідно до квитанцій №45, №46 від 04.01.2018р. на суму 1762грн. кожна, платником судового збору є ОСОБА_2.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, враховуючи положення ч.1 та ч.3 ст. 123 ГПК України та ч.4 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем -ОСОБА_2
Крім того, місцевий господарський суд встановив, що в порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачами не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених відповідачем витрат.
Надані позивачами квитанції до прибуткового касового ордеру не є достатнім доказом по справі в розумінні ст..79 ГПК України, який дає змогу встановити, що зазначені оплати відбувалися саме за договорами про надання правової допомоги від 19.12.2017р., укладеними між позивачами та адвокатом ОСОБА_9
Суд вказав, що з наданих квитанцій до прибутково-касових ордерів не можливо встановити за які саме послуги відбувалася сплата коштів, і що ці послуги пов'язанні саме з наданням правничої допомоги позивачам адвокатом ОСОБА_9 по справі №923/20/18.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивачів про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Стосовно стягнення з позивачів на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд вказав на відсутність в матеріалах справи довіреності від ТОВ "Юність", виданої ОСОБА_18 для підписання договору про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2018р. з адвокатом ОСОБА_23, договір підписаний не повноважною особою з боку відповідача та є не належним доказом на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.
Крім того, суд попередньої інстанції зазначив, що в порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України ТОВ "Юність" не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених відповідачем витрат.
Разом з тим, зауважив, що опис робіт, складений адвокатом та поданий разом з відзивом на позовну заяву, не співпадає з послугами, зазначеними в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.05.2018р.
При цьому, у описі робіт та в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) жодним чином не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи та не підтверджено документально витрачений адвокатом час на надання означених послуг.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Юність" про стягнення з позивачів 23827,20грн. витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю та не обґрунтованістю вказаних витрат.
Не погоджуючись з вказаними рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Юність» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018р. та на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018р. по справі № 923/20/18, в якій просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Юність» оформлене протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Юність» №1 від 18.12.2017р. з 4 (четвертого) питання порядку денного позачергових зборів учасників ТОВ «Юність», в частині автоматичного зменшення статутного капіталу товариства на 3390,66грн. (сума внесків вибувших) до розміру 16953,34 грн. та автоматичної заміни відсоткового значення часток у статутному капіталі учасникам товариства: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. ОСОБА_16. ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з 5,56% на 6,6667% та ухвалити нове рішення у зазначеній частині, яким відмовити в задоволені позовних вимог також ОСОБА_4 та ОСОБА_5. В іншій частині основне рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018р. по справі №923/20/18 залишити в силі.
Скасувати додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018р. по справі №923/20/18 в частині відмови в задоволенні вимог ТОВ «Юність» про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення у цій частині, яким покласти всі судові витрати відповідача у розмірі 23827,20 грн. на зазначених позивачів повністю із зобов'язанням стягнення належного розміру коштів на користь ТОВ «Юність». В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018р. по справі №923/20/18 залишити в силі.
Постановити окрему ухвалу щодо адвоката ОСОБА_9, яку в частині неналежного виконання нею своїх професійних обов'язків (в т.ч. й щодо підписання адвокатом позовної заяви, яка містить суттєві недоліки) надіслати для реагування Раді адвокатів Херсонської області, а в частині порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2-190 ч.45 КК України надіслати для прийняття відповідного рішення прокурору Херсонської області.
У вказаній апеляційній скарзі ТОВ «Юність» зазначає, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку по часткове задоволення позовних вимог з посиланням на ч.7 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" та ч.5 ст.144 ЦК України, якими передбачено, що зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів.
Так, скаржник зауважує, що станом на момент прийняття позачерговими загальними зборами учасників товариства рішення від 18.12.2017р., товариство взагалі не мало кредиторів, що підтверджується даними балансу товариства станом на 01.10.2018р, відображеному у зданому до відділу статистики «Фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва» товариства, складеного відповідачем за підсумками 9 місяців 2017 року, де не значиться кредиторської заборгованості.
Скаржник вказує, що суд не з'ясовував дані про наявність кредиторів у відповідача та чи є відповідні докази такого існування, відтак, лише після постановлення оскаржуваного рішення є доцільним та необхідним надати фінансовий звіт, який відповідач просить долучити до матеріалів справи.
Крім того, ТОВ «Юність» вважає помилковою позицію місцевого господарського суду щодо права адвоката ОСОБА_9 на подання позову та представлення інтересів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні, оскільки за відповідними довіреностями зазначені особи такі повноваження надали виключно ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5
Що стосується додаткового рішення, то скаржник вказує, що законним та обґрунтованим є додаткове рішення в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивачів сум судових витрат, при цьому, у частині відмови у стягненні з позивачів на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу скаржник не погоджується.
ТОВ «Юність» зазначає, що голова товариства мала повноваження укласти договір про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2018р. та змінити і доповнення до нього від 07.02.2018р. без довіреності, оскільки його укладено для судового вирішення корпоративного спору, що узгоджується зі Статутом товариства.
Також, скаржник зауважує, що твердження суду першої інстанції про те, що в акті здачі-прийняття робіт за договором про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2018р., який складений 15.05.2018р., не міститься інформація про надання правничої допомоги саме у даній справі, не відповідає дійсності, так як в самій назві акту йдеться про його складання саме за договором про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2018р.
Крім того, скаржник наголошує, що в преамбулі акту помилково посада підписанта з боку товариства зазначена як «голова правління», так як за Статутом товариство має у своєму складі «Голову товариства», що і вказано в кінці акту, тим більше, акт підписано саме за такою особою підписанта.
Серед іншого, ТОВ «Юність» зазначає, що судом безпідставно зазначено про те, що опис робіт (наданих послуг) не співпадає з послугами, зазначеними в акті здачі-прийняття робіт, оскільки станом на дату складання опису не можливо було визначити повний об'єм наданих адвокатом послуг.
Крім викладених в апеляційній скарзі доводів, якими скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції, зазначеними в оскаржуваних рішеннях, ТОВ «Юність» також вказує на протиправність дій адвоката ОСОБА_9 та стверджує, що вони містять ознаки кримінального правопорушення, а саме передбачені ст. 15 ч.2 - ст.190 ч.3 КК України, з огляду на що просить постановити окрему ухвалу щодо адвоката ОСОБА_9
Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2018р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю " Юність " пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018 року у справі № 923/20/18. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність" на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018 року та на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018р. Запропоновано позивачам подати відзив на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Зупинено дію рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018 року у справі №923/20/18.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.07.2018р. призначено справу с №923/20/18 до розгляду на 19.07.2018р. о 11:30 год.
Також, не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Херсонської області від 14.05.2018 року по справі № 923/20/18, в якій просять: скасувати оскаржуване рішення господарського суду в частині відмови позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в задоволені позовних вимог, та позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в частині відмови у задоволені позовних вимог, крім вимоги визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Юність» оформлене протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Юність» №1 від 18.12.2017р. з 4 (четвертого) питання порядку денного позачергових зборів учасників ТОВ «Юність», в частині автоматичного зменшення статутного капіталу товариства на 3390,66 грн. (сума внесків вибувших) до розміру 16953,34 грн. та автоматичної зміни відсоткового значення часток у статутному капіталі учасникам товариства з 5,56% на 6,6667%; постановити рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Юність», оформленого протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Юність» №1 від 18.12.2017р. на підставі якого проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Юність» державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Каховської міської ради від 26.12.2017р.;
- визнати недійсними зміни до установчих документів ТОВ «Юність», вчинені державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Каховської міської ради від 26.12.2017р.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник зазначає про те, що передача корпоративних прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулася, а загальні збори не врахували цього при задоволенні заяви про вихід зі складу учасників товариства і на даний факт не звернув увагу суд першої інстанції.
Крім того, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не доведено належними та допустимими доказами, що маючи при собі документи, які посвідчують їх особу, їх не було допущено до участі у зборах 18.12.2018р., оскільки, за твердженням скаржника, в матеріалах справи наявні численні звернення позивача-3 та -4 до правоохоронних органів з даного питання.
Також, скаржник зазначає, що хоча судом першої інстанції і надано оцінку питанню зменшення статутного фонду, але не звернено уваги, що дане питання не внесено до порядку денного взагалі, що є підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним в цілому.
Серед іншого, скаржник вказав, що існують наступні підстави для визнання недійсним оспорюваного рішення загальних зборів і як наслідок визнання недійсними змін до установчих документів ТОВ «Юність»:
1) невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства:
- на зборах розглянуто заяви про вихід позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з числа учасників юридичної особи -відповідача, без урахування переходу часток в статутному капіталі;
- на зборах було розглянуте питання про зменшення статутного капіталу товариства, яке не було внесене до порядку денного зборів та повідомлень про їх скликання, що позбавило змоги учасників обговорити дане питання та внести свої пропозиції;
2) порушення вимог закону під час скликання та проведення загальних зборів:
- позбавлення учасника ОСОБА_5 та представника учасника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 юридичної особи-відповідача можливості взяти участь у загальних зборах ТОВ «Юність», проведених 18.12.2017р.
Крім того, скаржник звертає увагу, що задовольняючи позов частково, суд визнав недійсним рішення про зміну часток у статутному капіталі, проте, не прийняв рішення про скасування державної реєстрації таких змін.
Одночасно з поданням апеляційної скарги скаржники заявили клопотання про поновлення строку на її подання.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2018р. поновлено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018 року у справі № 923/20/18. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018 року. Запропоновано відповідачу подати відзив на апеляційну скаргу до 19.07.2018р.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2018р. призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 по справі №923/20/18 до сумісного розгляду з апеляційною скаргою ТОВ «Юність» на 19.07.2018р. о 11:30 год.
16.07.2018р. від ТОВ «Юність» до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивачів, відповідно до якого відповідач не погоджується з її доводами.
У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_24 у відпустці, судове засідання 19.07.2018р. у справі №923/20/18 не відбулось, про що складено Довідку від 19.07.2018 р.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 03.08.2018р. №934 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2018р. апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність» передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Величко Т.А., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Лавриненко Л.В.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2018р. справу №923/20/18 прийнято до провадження зміненим складом суду та призначено до розгляду на 23.08.2018р. об 11:30 год.
Представники учасників процесу у судове засідання 23.08.2018р. не з'явились, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 04.07.2018р.
У судовому засіданні 23.08.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішень, заслухавши представників учасників процесу, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
За положеннями п.3 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, стороною у корпоративному спорі може бути, зокрема, учасник товариства, у тому числі, який вибув, та який обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 (позивач-1) та ОСОБА_3 (позивач-2) обґрунтовують позовні вимоги тим, що їх не було повідомлено про проведення 18.12.2017р. позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність", чим було позбавлено можливості брати участь у вказаних позачергових зборах та, відповідно, порушено їх корпоративні права
За твердженнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рішенням позачергових зборів учасників ТОВ "Юність" від 18.12.2017р., оформленого протоколом №1 позачергових зборів учасників ТОВ "Юність" від 18.12.2017р. порушено їх корпоративні права.
Позивачі-1, -2 у позові зазначають, що 18.12.2017р. на позачергових зборах учасників ТОВ "Юність":
- розглянуто заяви про вихід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з числа учасників ТОВ "Юність", без урахування переходу часток в статутному капіталі;
- учасників було виключено не за одностайної кількості голосів, як це передбачено у пункті 7.7 Статуту, у редакції станом на день проведення зборів, так як один з учасників товариства був проти, що зафіксовано у протоколі;
- всупереч пункту 7.3 Статуту, у редакції станом на день проведення зборів, до порядку денного не було включене питання щодо зміни складу засновників, внесення на розгляд товариства учасником ОСОБА_2;
При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказують, що на зборах 18.12.2017р. відбулося саме виключення їх зі складу учасників ТОВ "Юність", оскільки їх нотаріально засвідченні заяви про вихід з ТОВ "Юність" вибули з їх володіння поза їх волею.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що під час розгляду корпоративних спорів за позовами учасників (акціонерів) господарського товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди враховують, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); відсутність протоколу загальних зборів акціонерного, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
За положеннями ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Відповідно до п. 7.5 Статуту ТОВ "Юність" про проведення зборів учасників повідомляється письмовим повідомленням із зазначенням відомостей, обсяг яких встановлюється зборами учасників або чинним законодавством України
Разом з тим, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 від 13.10.2017р., в якій ОСОБА_2 заявляє про свій вихід зі складу учасників ТОВ "Юність".
Крім того, матеріали справи містять нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_2 від 23.10.2017р. про передачу заяви, якою ОСОБА_2 просить приватного нотаріуса Новокаховського міського нотаріального округу Херсонської області С.І. Іваніщенок передати загальним зборам ТОВ "Юність" свою заяву від 13.10.2017р.
Також, в матеріалах справи наявні нотаріально посвідчена заява ОСОБА_3 від 08.12.2017р., в якій останній заявляє про свій вихід зі складу учасників ТОВ "Юність" та
заява ОСОБА_3 від 11.12.2015р. про вихід зі складу учасників ТОВ "Юність".
Як свідчать матеріали справи, 15.12.2017р. ТОВ "Юність" звернулося до ОСОБА_3 з листом, яким зазначає, що нотаріально засвідчена заява ОСОБА_3 від 11.12.2015р. директором товариства отримана 27.10.2017р., та просить повідомити коли саме ОСОБА_3 надіслав товариству таку заяву через належний орган зв'язку.
Докази направлення вказаного листа на адресу ОСОБА_3 містяться в матеріалах справи (том 1 арк. 102).
Вищевикладене свідчить, що ТОВ "Юність" отримало нотаріально засвідченні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про вихід зі складу учасників ТОВ "Юність" в жовтні 2017р.
Колегія суддів вважає обґрунтованим твердження суду першої інстанції, що посилання представника позивачів на те, що вказані заяви про вихід з товариства вибули з володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поза їх волею, не підтверджено належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю на підставі ст. 148 ЦК України та Закону України "Про господарські товариства" має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать законодавству.
Таким чином, вихід учасника з ТОВ - це безумовне та добровільне волевиявлення учасника направлене на припинення корпоративних правовідносин з господарським товариством. Вихід з товариства - односторонній правочин. Вихід учасника з товариства передбачає припинення права власності на частку, що має наслідком припинення корпоративних прав та обов'язків та виникнення в учасника права щодо виплати йому вартості майна підприємства пропорційно його частці у статутному капіталі товариства.
Вихід учасника з товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Враховуючи поняття корпоративні права та положення ст.148 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", а також зміст суб'єктивних прав учасника товариства та передбачені законодавством можливості реалізації означених прав, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід зі складу учасників товариства, відповідній посадовій особі товариства, тобто, дата, з якої учасник товариства, який вирішив вийти з нього, повідомив про свій вихід товариство.
Правовими наслідками виходу учасника з товариства є, зокрема, припинення корпоративних правовідносин між учасником та товариством. З моменту виходу учасник втрачає право брати участь в управлінні товариством, втрачає право брати участь в управлінні товариством (право голосу на зборах) і право отримувати частину прибутку від діяльності товариства.
З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що на момент проведення загальних зборів 18.12.2017р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже не були учасниками ТОВ "Юність", відтак, ТОВ "Юність" не повинно повідомляти осіб, які не є його учасниками про проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність".
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено апеляційним судом, безпідставним є посиланням позивачів-1, -2 на те, що рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" від 18.12.2017р. їх було виключено з ТОВ "Юність", оскільки на зборах не вирішувалось питання про виключення ОСОБА_26 та ОСОБА_3 зі складу ТОВ "Юність", при цьому, вказані позивачі виявили бажання вийти зі складу учасників ТОВ "Юність", а їх власне волевиявлення відображено в нотаріально засвідчених заявах про вихід зі складу учасників ТОВ "Юність".
Відтак, судова колегія зауважує про відсутність підстав стверджувати про примусове припинення корпоративних прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Серед інших доводів, не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що оспорюваним рішення загальних зборів розглянуто заяви про вихід ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з числа учасників ТОВ "Юність" без урахування часток в статутному капіталі.
Відповідно до ч.1 ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Згідно з ч.1 ст. 147 ЦК України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Як вбачається з нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_2 про вихід зі складу учасників ТОВ "Юність" від 13.10.2017р., припиняючи свою участь в складі учасників ТОВ "Юність", вона передає право засновника (належну їй частку майна у статутному фонді ТОВ "Юність" в розмірі 5,56%) ОСОБА_8, з дотриманням вимог чинного законодавства щодо наступної процедури юридичного оформлення переходу до правонаступників відповідних прав і обов'язків на умовах, які були попередньо узгоджені.
Відповідно до нотаріально завіреної заяви ОСОБА_3 про вихід з ТОВ "Юність" від 11.12.2015р. він, припиняючи свою участь в складі учасників ТОВ "Юність", передає право засновника (належну йому частку майна у статутному фонді ТОВ "Юність" в розмірі 5,56%) ОСОБА_7, з дотриманням вимог чинного законодавства щодо наступної процедури юридичного оформлення переходу до правонаступників відповідних прав і обов'язків на умовах, які були попередньо узгоджені.
За положеннями п.1 ч.1 ст. 115 ЦК України господарське товариство є, зокрема, власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу .
Відповідно до п. 5.2 Статуту ТОВ "Юність", товариство є власником майна та коштів, що переданні йому учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством України.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали право при виході з ТОВ "Юність" передати свою частку у статутному капіталі ТОВ "Юність", а не у майні товариства, власником якого є ТОВ "Юність".
Натомість, у заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про їх вихід зі складу учасників ТОВ "Юність" не зазначено про передачу часток у статутному капіталі ТОВ "Юність".
Відтак, враховуючи не доведення факту передачі часток ОСОБА_2 та ОСОБА_3В у статутному капіталі ТОВ "Юність", зазначені вище твердження є безпідставними.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, з огляду на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не доведено порушення рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" 18.12.2017р. їх корпоративних прав, отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Крім вищезазначених підстав для визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" від 18.12.2017р., ОСОБА_4. (позивач-3) та ОСОБА_5 (позивач-4) посилаються на те, що їх без правових підстав не було допущено до участі у зборах 18.12.2017р.
Як свідчать матеріали справи, в повідомленні учасників ТОВ "Юність" про проведення 18.12.2018р. загальних позачергових зборів учасників ТОВ "Юність" зміститься вимога мати при собі повідомлення та особистий паспорт.
З листа Каховського міського формування з охорони громадського порядку "Щит" від 19.01.2018р., яке за письмовим зверненням директора ТОВ "Юність" здійснювало забезпечення громадського порядку до та під час проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" 18.12.2018р., вбачається, що до зборів не була допущена особа, яка не мала при собі документу, що засвідчує її особу. Вказаній особі громадським формуванням було запропоновано принести свій паспорт.
Колегія суддів зазначає, що позивачами -3 та -4 жодним чином не доведено належними та допустимими доказами, що маючи при собі документи, які посвідчують їх особу, їх не було допущено до участі у зборах 18.12.2018р., а додані позивачами до матеріалів справи талони-повідомлення про звернення до правоохоронних органів не є належними та достатніми доказами підтвердження факту не допуску ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до участі у позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" 18.12.2018р.
Відтак, доводи скаржників, викладені у апеляційній скарзі позивачів, в цій частині є необґрунтованими.
Поміж іншого, у позовній заяві позивачі стверджують про порушення їх корпоративних прав, оскільки на зборах було розглянуте питання про зменшення статутного капіталу товариства, яке не було внесене до порядку денного зборів та повідомлень про їх скликання, що позбавило змоги учасників обговорити дане питання та внести свої пропозиції.
Як вбачається з матеріалів справи, четвертим питанням порядку денного рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" від 18.12.2017р. було вирішено скоротити чисельну кількість учасників ТОВ "Юність" з 18 до 15 осіб за рахунок вибувших учасників (ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_29.) і автоматичне зменшення статутного капіталу товариства на 3390,66грн. (сума внесків вибувших) до розміру 16953,34грн. та автоматичною заміною відсоткового значення часток у статутному капіталі учасникам товариства: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. ОСОБА_16. ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з 5,56% на 6,6667%".
Питання внесення змін до кількісного складу учасників було включено до порядку денного позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність". Зокрема, питання також було включено до порядку денного, зазначеного у повідомленні учасників про проведення 18.12.2017р. позачергових зборів.
Відповідно до оскаржуваного рішення зборів, відбулося автоматичне зменшення статутного капіталу товариства у зв'язку із скороченням чисельної кількості учасників ТОВ.
З викладеного вбачається, що на позачергових загальних зборах учасників ТОВ "Юність" питання зменшення статутного капіталу не розглядалося, а зборами було вирішено, що вказане зменшення статутного капіталу відбувається автоматично (не потребує волевиявлення учасників товариства) у зв'язку із зміною кількісного складу учасників ТОВ "Юність", яке і було включено до порядку денного позачергових зборів учасників ТОВ "Юність".
Відтак, викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі вказані вище твердження позивачів не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів не приймає до уваги посилань представника скаржника від позивачів на правову позицію Верховного суду у справах, які зазначені в апеляційній скарзі, оскільки в них досліджувалися інші обставини та підстави, які не є аналогічними даній справі.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що урахуванням положень ч.7 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", які кореспондуються з положенням ч.5 ст.144ЦК України, зменшення статутного капіталу не відбувається автоматично у зв'язку з виходом учасника з товариства, а його зменшенню передує обов'язкове повідомлення всіх кредиторів товариства про зменшення статутного капіталу товариства.
При цьому, суд вказав, що матеріали справи не містять доказів того, що кредитори ТОВ "Юність" повідомлялися про зменшення статутного капіталу ТОВ "Юність".
Дослідивши вказане твердження, судова колегія зазначає наступне.
Згідно з ч.7 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", які кореспондуються з положенням ч.5 ст.144ЦК України, зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.
Відтак, обґрунтованими є доводи суду про те, що зменшення статутного капіталу не відбувається автоматично у зв'язку з виходом учасника з товариства, а його зменшенню передує обов'язкове повідомлення всіх кредиторів товариства про зменшення статутного капіталу товариства.
Натомість, матеріали справи дійсно не містять доказів того, що кредитори ТОВ "Юність" повідомлялися про зменшення статутного капіталу ТОВ "Юність", або доказів, що підтверджують відсутність наявних кредиторів у товариства.
Судова колегія не приймає до уваги доданий відповідачем до апеляційної скарги відповідачем фінансовий звіт, який, за твердженням відповідача, підтверджує відсутність кредиторської заборгованості, оскільки ТОВ "Юність", з урахуванням положень ч. 3 ст. 269 ГПК України, не наведено доказів неможливості подання вказаного документу до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Приймаючи до уваги те, що автоматичне зменшення статутного капіталу суперечить ст.52 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 144 ЦК України, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" від 18.12.2017р., оформлене протоколом №1 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Юність" від 18.12.2017р., по четвертому питанню порядку денного в частині автоматичного зменшення статутного капіталу товариства на 3390,66грн. до розміру 16953,34грн. та автоматична заміна відсоткового значення часток у статутному капіталі учасникам товариства: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. ОСОБА_16. ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 з 5,56% на 6,6667% є недійсним, отже, позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, судова колегія вважає помилковим висновок господарського суду про те, що відповідно до п'ятого питання порядку денного позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Юність» від 18.12.2017р. зміни до установчих документів ТОВ «Юність», вчинені державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Каховської місцевої ради від 26.12.2017р. вносилися у зв'язку із затвердженням Статуту ТОВ «Юність» у новій редакції, а не у зв'язку з автоматичним зменшенням статутного капіталу, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Станом на 18.12.2017р. діяла редакція Статуту ТОВ «Юність» від 31.10.2007р. (п.6.2), відповідно до якої частина учасників товариства складала 5,56%.
За наслідками розгляду питання 4 порядку денного проголосували за скорочення чисельної кількості учасників ТОВ «Юність» з 18 до 15 осіб за рахунок вибувших (ОСОБА_3, ОСОБА_28 та ОСОБА_29.) із автоматичним зменшенням статутного капіталу товариства на 3390,66 грн. до розміру 16953,34 грн. та автоматичною зміною відсоткового значення часток у статутному капіталі учасникам товариства (15 гол.) з 5,56% на 6,6667%.
Нова редакція Статуту, затверджена за наслідками розгляду питання 5 порядку денного загальних зборів 18.12.2017р. і містить саме ці зміни (р.6) Тобто, ці зміни є наслідком прийняття рішення по п.4 порядку денного позачергових загальних зборів ТОВ «Юність», які господарським судом підставно визнано недійсним.
За таких обставин, рішення з п'ятого питання порядку денного позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Юність» від 18.12.2017р. щодо внесення змін до Статуту ТОВ «Юність» і затвердження Статуту в новій редакції є незаконним.
Колегія суддів вважає підставним доводи апеляційної скарги позивачів про те, що суд, визнаючи недійсним рішення про зміну частки статутному капіталі, не прийняв рішення про визнання недійсним п.5 порядку денного, яким було внесено зміни до Статуту товариства, зареєстровані державним реєстратором відділу державної реєстрації виконавчого комітету Каховської міської ради 26.12.2017р.
Також, з приводу тверджень відповідача, що повноваження адвоката ОСОБА_9 не передбачають представництво інтересів позивачів у суді, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, за довіреністю від 13.10.2017р. ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_8 бути її представником в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування та форми власності, як засновника ТОВ "Юність" з усіх питань пов'язаних із статутною діяльністю товариства, для чого надає йому право, зокрема, бути її представником у суді з усіма правами, наданими позивачу, а також виконувати всі інші дії, які належать до компетенції ОСОБА_2, як учасника ТОВ "Юність" згідно установчих документів, в межах та в обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду уповноважень. Вказаною довіреністю ОСОБА_2 також уповноважила ОСОБА_8 підписувати за себе договори цивільно-правового характеру.
На підставі зазначеної довіреності, ОСОБА_8 від імені ОСОБА_2 уклав з адвокатом ОСОБА_9 договір про надання правової допомоги від 19.12.2017р.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Договір про надання правової допомоги укладено ОСОБА_8 від імені ОСОБА_2 і з матеріалів справи вбачається, що особою яку представляє ОСОБА_9 є саме ОСОБА_2, позивач по справі, з якою укладено договір про надання правової допомоги, який підписаний ОСОБА_8, який, у свою чергу, відповідно до довіреності від 13.10.2017р., виданої ОСОБА_2, уповноважений підписувати договори цивільно - правового характеру, яким і є договір про надання правової допомоги від 19.12.2017р.
Так, відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" клієнт - це фізична або юридична особа, держава, орган держаної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.
В даному випадку клієнтом адвоката ОСОБА_9 є саме ОСОБА_2, отже, апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що ОСОБА_9 є повноважним представником ОСОБА_2, а також, що аналогічними є підстави для визнання ОСОБА_9 повноважним представником ОСОБА_3, ОСОБА_4
З огляду на викладене посилання відповідача в апеляційній скарзі на вказані обставини є необґрунтованими.
Звертаючись з апеляційної скаргою, ТОВ "Юність" не погодилось з доводами суду першої інстанції, викладеними в додатковому рішенні в частині відмови у стягненні з позивачів на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Стосовно вказаних скаржником в цій частині тверджень, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи понесені витрати, відповідач посилається на договір про надання правової допомоги від 17.01.2018р., на зміни та доповнення до договору про надання правової допомоги від 17.01.2018р., укладені 07.02.2018р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаним договором від 15.05.2018р., копію банківської довідки про рахунок адвоката без дати, копію звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку відповідача від 15.05.2018р.
Крім того, колегія суддів зазначає, що до відзиву на позовну заяву відповідачем було додано опис робіт (наданих послуг) адвокатом з правничої допомоги ТОВ «Юність», попередній (орієнтовний) розрахунок та ордер серія ХС №65237 від 17.01.2018р.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 5 договору про надання правової допомоги від 17.01.2018р., з урахуванням змін та доповнень від 07.02.18р., сторони визначили гонорар адвоката та порядок розрахунків.
За положеннями п. 5.1 договору сторони погодили, що за професійну правничу допомогу за цим договором замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2018р., тобто 1489, 20 грн. за 1 годину витрачену адвокатом на надання такої допомоги за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), обов'язок складання якого покладається на адвоката.
Відповідно до п. 5.2 договору замовник повинен погодити акт виконаних робіт та оплатити авансовану суму у розмірі 10000,00 грн. після отримання акту виконаних робіт, але не пізніше 5 (п'яти) робочих днів від останнього судового засідання при розгляді справи по суті та прийняття рішення по справі. Після набрання рішення у справі чинності, у тому числі і при розгляду справи в апеляційній інстанції, замовник сплачує адвокату залишок суми гонорару, але не більше загальної суми, встановленої судовим рішенням по справі і протягом 5 робочих днів від дня набрання рішенням чинності. Оплата проводиться безготівковим коштом на банківський рахунок адвоката, що зазначається ним у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем до відзиву було додано попередній (орієнтовний) розрахунок на суму 22838,00 грн. з визначенням затрачених адвокатом годин роботи та описом робіт (наданих послуг).
Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В підтвердження факту виконання адвокатом робіт (надання послуг) на підставі договору в інтересах відповідача, до суду надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаним договором від 15.05.2018р., який підписаний представниками сторін, скріплений відповідними печатками, та, зокрема, містить детальний опис виконаних робіт.
Крім того, до матеріали справи долучено копію звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку ТОВ «Юність» від 15.05.2018р., з графи «призначення платежу» якого вбачається, що оплата у розмірі 10000,00 грн. здійснена згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2018р. за період січень-травень 2018 року.
У відповідності з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши надані відповідачем докази, що підтверджують обсяг наданих послуг, виконаних робіт та їх вартість, колегія суддів приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи документи є достатніми доказами в розумінні ст. 79 ГПК України для відшкодування їх за рахунок позивачів в порядку ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивачів до суду першої інстанції було подане клопотання про відмову відповідачу у відшкодуванні витрат.
Позивачами вказано, що договір про надання правової допомоги від 17.01.2018р. та укладені до нього зміни зі сторони ТОВ «Юність» підписано ОСОБА_18, яка не мала права діяти від імені підприємства без довіреності.
З вказаним твердженням позивачів погодився і суд першої інстанції.
Проте, судова колегія вважає зазначене твердження помилковим, з огляду на наступне.
Статтею 143 Цивільного кодексу України та статтею 4 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який, зокрема, має містити відомості про склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Відповідно до п.8.22 Статуту ТОВ "Юність" (в редакції від 18.12.2017р.) посадовими особами товариства, відповідно до їх повноважень є директор та голова товариства і голова ревізійної комісії.
Згідно з п. 8.5.6 Статуту ТОВ "Юність" (в редакції від 18.12.2017р.) голова товариства без довіреності діє від імені товариства, представляє його інтереси в підприємствах та установах всіх форм власності та підпорядкування, судах всіх рівнів, в правоохоронних та контролюючих органах по питанням функціонування товариства корпоративних правовідносин.
Як вбачається з договору про надання правової допомоги від 17.01.2018р., його було укладено з метою надання професійної правничої допомоги у зв'язку з виникненням господарського спору у даній справі саме з питань функціонування товариства, які відносяться до корпоративних правовідносин.
За таких обставин, викладені вище посилання представника позивачів є безпідставними.
При цьому, апеляційна колегія звертає увагу, що договір про надання правової допомоги від 17.01.2018р. є чинним, відомості щодо визнання його недійсним чи неукладеним відсутні.
Крім того, враховуючи що адвокат ОСОБА_23 на підставі вказаного договору, ордеру та відповідної довіреності брала участь у судових засідання під час розгляду справи у суді першої інстанції та користувалася правами відповідача, помилковим є висновок місцевого господарського суду про те, що зазначений договір укладений зі сторони ТОВ «Юність» неповноважною особою.
Доводи представника позивачів щодо відсутності в матеріалах справи ордеру, виданого адвокатом та виписки по рахунку відповідача про перерахування коштів є безпідставними, оскільки, як вже було зазначено, вказані документи наявні в матеріалах справи.
Серед іншого, колегія суддів вважає суб'єктивним та не підтвердженим посилання відповідача на протиправність дій представника позивачів.
За таких обставин, наведені у апеляційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення від 14.05.2018р., оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права.
Натомість, вимоги скаржника ТОВ «Юність» про скасування додаткового рішення Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018р. по справі №923/20/18 в частині відмови в задоволенні вимог ТОВ «Юність» про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23827,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Позивачами додаткові рішення не оскаржено.
Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018р. у справі №923/20/18 підлягає зміненню, а додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018р. по справі №923/20/18 частковому скасуванню.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2018р. по справі №923/20/18 змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:
«В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити
Позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність" оформлене протоколом №1 від 18.12.2017р. з питань 4 та 5 порядку денного. ( в частині автоматичного зменшення статутного капіталу, внесення змін до Статуту ТОВ «Юність» та прийняття його в новій редакції.
Визнати недійсними зміни до установчих документів ТОВ «Юність», проведені на підставі рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Юність» від 18.12.2017р. протокол №1.»
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність" задовольнити частково.
Додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 29.05.2018р. по справі №923/20/18 скасувати частково, виклавши резолютивну частину додаткового рішення у наступній редакції:
«Відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення з ТОВ "Юність" витрат на професійну правничу допомогу по справі №923/20/18 та витрат по сплаті судового збору.
Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність" про покладення на позивачів судових витрат задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність" 23827,70 грн. витрат на професійну правничу допомогу».
Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений і підписаний 27.08.2018р.
Головуючий суддя Величко Т.А.
Суддя Поліщук Л.В.
Суддя Таран С.В.