22.08.2018 року м. Дніпро Справа № 23/5005/11403/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Пархоменко Н.В.,
при секретарі судового засідання: Дон О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2018, постановлену суддею Первушиним Ю.Ю., у справі № 23/5005/11403/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
29.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій з урахуванням уточнень, що надійшли до суду 15.06.2018, просить:
- визнати неправомірними дії Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергія Володимировича по проведенню оцінки нерухомого майна в межах виконавчого провадження №46075356, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
- визнати неправомірною оцінку нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, проведену в межах виконавчого провадження №46075356 ТОВ "Українська експертна група", оформлену Висновком про вартість майна (згідно Акту опису і арешту майна від 19.03.2015) будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Альб-Інвест", від 25.04.2018, згідно якого вартість складає станом на 25.04.2018 10 636 108, 00 грн.
- заборонити Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передавати на реалізацію нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, за оцінкою, проведеною в межах виконавчого провадження №46075356 ТОВ "Українська експертна група", оформленою Висновком про вартість майна (згідно Акту опису і арешту майна від 19.03.2015) будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Альб-Інвест", від 25.04.2018, згідно якого вартість складає станом на 25.04.2018 10 636 108, 00 грн.
- зупинити реалізацію арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест" в межах виконавчого провадження №46075356 на електронних торгах Державного підприємства "СЕТАМ" за визначеною вартістю в межах виконавчого провадження № 46075356 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група", оформленою Висновком про вартість майна (згідно Акту опису і арешту майна від 19.03.2015) будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Альб-Інвест", від 25.04.2018, згідно якого вартість складає станом на 25.04.2018 10 636 108, 00 грн.
- зобов'язати Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича усунути порушення (поновити порушене право Товариства з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест", спричинене оцінкою нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, проведеною в межах виконавчого провадження №46075356 ТОВ "Українська експертна група", оформленою Висновком про вартість майна (згідно Акту опису і арешту майна від 19.03.2015) будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Альб-Інвест", від 25.04.2018, згідно якого вартість складає станом на 25.04.2018 10 636 108, 00 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2018 у справі № 23/5005/11403/2012:
- скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест" на дії Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича задоволено частково;
- визнано неправомірними дії Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича по проведенню оцінки нерухомого майна в межах виконавчого провадження №46075356, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, власником якого є ТОВ "Альб-Інвест";
- визнано неправомірною оцінку нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, проведену в межах виконавчого провадження №46075356 ТОВ "Українська експертна група", оформлену Висновком про вартість майна (згідно Акту опису і арешту майна від 19.03.2015) будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Альб-Інвест", від 25.04.2018, згідно якого вартість складає станом на 25.04.2018 10 636 108, 00 грн.;
- зобов'язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича усунути порушення, що стали наслідком неправомірних дій в межах виконавчого провадження №46075356 по оцінці нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер лота -282200, шляхом звернення до ДП "СЕТАМ" з метою зняття з торгів будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Альб-Інвест", та поновити порушене право боржника шляхом проведення оцінки майна належним чином у відповідності до вимог законодавства;
- в решті вимог скаржника відмовлено.
Задовольняючи частково вимоги скарги, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що ані оцінювачем, ані державним виконавцем не було проведено безпосереднє ознайомлення з об'єктом оцінки на дату проведення оцінки шляхом огляду та дослідження приміщень, що зумовило відсутність необхідної та достовірної інформації у оцінювача про майно. Здійснення оцінювачем оцінки нерухомого майна без доступу до цього майна ставить під сумнів об'єктивність проведеної оцінки, оскільки відсутність необхідної та достовірної інформації у оцінювача про майно впливає на визначення ринкової вартості цього майна на дату проведення оцінки. Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). З метою захисту прав заявника, в порядку ч.2 ст. 343 ГПК України, господарський суд вважав за необхідне зобов'язати державного виконавця усунути порушення, що стали наслідком неправомірних дій в межах виконавчого провадження.
В решті вимог за скаргою відмовлено, оскільки державним виконавцем фактично вже було передано вказане нерухоме майно на реалізацію, а отже шляхом задоволення вимоги про заборону Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України передавати на реалізацію нерухоме майно права заявника поновлено не будуть. У вимогах про зупинення реалізації арештованого майна заявника в межах виконавчого провадження на електронних торгах Державного підприємства "СЕТАМ" відмовлено, оскільки суд вбачав підстави визнати такі вимоги передчасними, пред'явленню таких вимог повинна передувати бездіяльність державного виконавця у вигляді не здійснення дій, спрямованих на зняття з торгів вищевказаного нерухомого майна на підставі судового рішення, яким визнано неправомірними дії державного виконавця по оцінці майна та неправомірною оцінку майна, на підставі якої визначено початкову ціну реалізації такого майна.
Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" подало апеляційну скаргу про скасування зазначеної ухвали суду першої інстанції та про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця в повному обсязі.
Позивач у справі вважає, що судом першої інстанції було порушено порядок направлення та завчасного повідомлення учасників судового процесу щодо призначення справи до розгляду у судовому засіданні, що позбавило банк (як учасника судового процесу), права належним чином підготуватись до судового засідання та направити до суду відповідний відзив та докази проти скарги боржника. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Не є перешкодою для розгляду судом скарги неявка учасників судового процесу у разі їх належного повідомлення. Однак, за доводами апелянта, в даному випадку повідомлення банку про день та час розгляду скарги боржника з боку суду першої інстанції були неналежними. Апелянт вважає, що судове засідання необхідно було відкласти ще раз для належного повідомлення учасників процесу, проте, судом першої інстанції цього зроблено не було. Також, банк не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що експертний висновок нерухомого майна боржника, який проведено в межах здійснення виконавчого провадження, є неправомірним у зв'язку з тим, що експерт фактично не ознайомився з об'єктом оцінки. Національний стандарт №1 та Національний стандарт №2, на які посилається суд першої інстанції, не містять положень щодо обов'язкового проведення огляду нерухомого майна, що є об'єктом оцінки. Проведення огляду - це дія, яка полягає в безпосередньому візуальному обстеженні об'єкта оцінки за безпосередньої присутності особи, яка проводить даний огляд. Ознайомлення з об'єктом оцінки - це отримання інформації, певних відомостей про даний об'єкт, які є необхідними для проведення об'єктивного оцінювання. Навпаки, з п. 56 Національного стандарту №2 вбачається, що особистий огляд об'єкта оцінювання може не проводитися. Позивач у справі посилається на ті обставини, що відповідач (боржник) в якості доказів долучив до своєї скарги копію висновку про вартість, який складається з одного аркуша та з якого незрозуміло, яким чином суб'єкт оціночної діяльності ФОП Кушнєрова Л.О. оцінив предмет іпотеки в понад 60 млн. Скаржником не надано усього звіту про оцінку, який, зокрема, мав би містити вихідні дані, всю процедуру визначення вартості майна, а також мав містити копії відповідних додатків. Позивач зазначає, що у межах даного виконавчого провадження вже двічі проводилася оцінка з визначення вартості предмета іпотеки суб'єктами оціночної діяльності, при чому вартість перемету іпотеки була визначена у розмірі 12 472 233, 00 грн. та у розмірі 12 470 000, 00 грн. відповідно. В іпотечному договорі від 11.01.2007 сторони визначили вартість предмета іпотеки в сумі 2 854 295, 00 грн. Позивач посилається на положення п.п. 3.5. та 3.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, відповідно до яких у разі коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку; при цьому для проведення додаткової або повторної експертизи надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками, а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку. Таким чином, за твердженням апелянта, експертиза може бути виконана навіть у разі, якщо огляд об'єкта дослідження не відбувся. Відповідно, за доводами позивача, боржник не довів неправильності звіту про оцінку майна, виконану в межах здійснення виконавчого провадження 25.04.2018 суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група", а ухвала суду першої інстанції від 18.06.2018 не ґрунтується на вимогах закону та має бути скасована. Окрім того, позивач зазначає, що у межах даної справи призначалась судова експертиза, проте, боржник не забезпечив прибуття експерта та безперешкодний доступ до об'єктів дослідження, тобто боржник самостійно чинив перешкоди державним експертам в здійсненні їх обов'язку щодо проведення експертизи нерухомого майна за ухвалою суду, хоч сам і був ініціатором проведення такої експертизи.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції здійснив належне повідомлення позивача про слухання справи. 07.06.2018 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги з метою підготовки до участі у судовому засіданні. 08.06.2018 позивач не з'явився у судове засідання та не надав витребувані документи. У судовому засіданні 08.06.2018 розгляд справи відкладено, у наступні судові засідання, призначені на 15.06.2018 та на 18.06.2018 позивач також не з'явився та не надав витребувані документи. Відповідач посилається, що з моменту призначення судом скарги до розгляду та до моменту постановлення оскаржуваної ухвали сплило 18 днів, що є достатнім часом для підготовки банком відзиву на скаргу, окрім того, позивач мав змогу дізнатися про дату призначених судових засідань як з інформації Єдиного державного реєстру судових рішень, так і шляхом з'ясування цього питання у телефонному режимі у помічника судді чи інформаційного центру суду. У свою чергу, суд першої інстанції був обмежений десятиденним процесуальним строком розгляду скарги, в той час як позивач був обізнаний про розгляд відповідної справи судом. З твердженням позивача про відсутність порушення в не ознайомленні експерта з об'єктом дослідження перед складанням висновку та можливості проведення експертизи без ознайомлення з об'єктом дослідження відповідач не погоджується. Незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього. За доводами відповідача, не проведення суб'єктом оцінювання огляду (обстеження) об'єкту оцінки вплинуло на визначення ринкової вартості майна. 15.05.2018 відповідач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ФОП Кушнєрової Л.О. для проведення незалежної оцінки нерухомого майна, якою було проведено оцінку та складено висновок про вартість спірного нерухомого майна. Згідно з цим висновком загальна ринкова вартість нерухомого майна складає 59 303 551, 00 грн. з ПДВ. З викладеного вбачається, що різниця між оцінкою, проведеною в межах виконавчого провадження без огляду приміщень, та оцінкою, зробленою на замовлення відповідача, яка проводилась з оглядом приміщень, складає майже 50 мільйонів гривень.
Відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" та залишити без змін оскаржувану ухвалу господарського суду.
Третя особа проти задоволення апеляційної скарги заперечує та вважає, що посилання позивача на несвоєчасне його повідомлення про судові засідання у справі є необґрунтованим та містить ознаки зловживання процесуальним правом. Так, банк вказує, що скарга (копія скарги для банку) надійшла до банку 01.06.2018, тобто вже з цієї дати банк був обізнаний про наявність скарги та мав всі можливості цікавитися ходом справи як у відкритому реєстрі, так і засобами телефонного зв'язку. Натомість банк начебто лише 07.06.2018 довідався з реєстру про наявність ухвали про відкриття провадження за скаргою від 31.05.2018. Неявка позивача у судове засідання 08.06.2018 стала підставою оголошення перерви та перенесення засідання суду по справі на 15.06.2018. Повторна неявка банку у судове засідання 15.06.2018 також зумовила оголошення перерви та перенесення засідання суду по справі на 18.06.2018. Таким чином, на думку третьої особи, суд першої інстанції зробив все належне для своєчасного повідомлення сторін про засідання суду, представник ДВС також був належним чином повідомлений про засідання у справі та був присутній у судових засіданнях 15.06.2018 та 18.06.2018. Лише банк за 18 днів не знайшов часу ознайомитися з матеріалами справи та надати відзив на скаргу. В той же час, суд першої інстанції обмежений строками розгляду скарги. Посилання банком на п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій, на думку третьої особи, є, по перше, недоречним, так як судова експертиза або експертне дослідження не проводилися, а по друге, дослідження предмета експертизи по фотознімкам тощо можливе тільки за умови, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові. При цьому третя особа зазначає, що у спірних відносинах нерухоме майно відкрито для огляду за умови належного звернення зі сторони державного виконавця та (або) суб'єкта оцінювання. Що стосується застосування Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", а саме п.50-53, то Верховний Суд України, Верховний Суд вже неодноразово вказували на неприпустимість проведення оцінки нерухомого майна без фактичного огляду такого майна. Разом з тим, належних та допустимих доказів проведення особистого огляду суб'єктом оціночної діяльності об'єкта оцінки матеріали звіту не містять, зокрема відсутні фотографії приміщень предмету іпотеки. Докази звернення державного виконавця до боржника з вимогою про надання доступу до приміщень в матеріалах справи також відсутні. Враховуючи зазначене, третя особа вважає, що не проведення суб'єктом оцінювання огляду (обстеження) об'єкта оцінки створює підстави для визнання незаконними дій державного виконавця по проведенню оцінки майна та визнання протиправною оцінки майна відповідно до звіту про незалежну оцінку.
Третя особа просить у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Платинум Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2018 у цій справі відмовити у повному обсязі.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, представництво інтересів якого у судовому засіданні здійснювала головний спеціаліст сектору з питань забезпечення діяльності урядового уповноваженого у справах Європейского суду з прав людини Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чорнодуб М.А. на підставі довіреності, письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні представник просила задовольнити подану апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2018, постановленою колегією суддів у складі: головуючого судді: Кузнецова В.О., суддів: Чередка А.Є., Пархоменко Н.В. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк", розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 10.08.2018.
Судове засідання, призначене на 10.08.2018 не відбулось у зв'язку відпусткою судді-доповідача Кузнецова В.О.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2018 у справі № 23/5005/11403/2012 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Пархоменко Н.В. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.08.2018).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 22.08.2018 на 12:00 год.
У судовому засіданні 22.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги, меж, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступи представників учасників справи у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014 у справі № 23/5005/11403/2012 звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, будівлі та споруди по АДРЕСА_1, які складаються з: літ "А-4" будівля, загальною площею 1022,1 кв.м, літ "АІV-4" прибудова, загальною площею 64,5 кв.м, літ "А"'-1" прибудова, загальною площею 88,7 кв.м, літ "А"-1" прибудова, загальною площею 64,2 кв.м, літ "А'- З" будівля, загальною площею 1876,1 кв.м, літ "АV-2" вбудоване прибудоване приміщення, загальною площею 242,4 кв.м, літ "АVІ-2" будівля, загальною площею 831,9 кв.м, літ "АVІІ-1" прибудова, загальною площею 181,2 кв.м, в тому числі прибудови а-1, а'-1, літ "а2" ґанок, літ "аVІ" вхід в підвал, літ "а9" зов. сходи, літ "а10" зов. сходи, літ "а11" зов. сходи, літ "а4" ґанок, літ "а5" ґанок, всього по літ. А-4, А'-3, А"-1, А"'-1, АІV - 4, АV - 2, АVІ - 2, АVІІ - 1, а-1, а'-1 - загальна площа 4371,1 кв.м; літ. "Б" - сарай, загальною площею 48,0 кв. м, літ. "В" - сарай, загальною площею 8,6 кв. м, літ. "Ж" - сарай (тим), загальною площею 2,6 кв. м, літ. "Г" сторожка (тим), загальною площею 2,7 кв.м, літ "г" сходи, загальною площею 3,6 кв.м, літ "Д-1" авторемонтна майстерня (поз. 1-4) загальною площею 98,5 кв.м, в тому числі літ "Д'-І" авторемонтна майстерня та літ "Д"-1" авторемонтна майстерня і оглядова яма, літ "Е" навіс (тим), загальною площею 147,3 кв.м, літ "№17" вартова, загальною площею 4 кв.м, літ. 1 мостіння загальною площею 3144,00 кв.м, огорожа, споруди 1-16, і належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест", в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" за Договором про надання кредитної лінії №01.840.07.02 від 11.01.2007 в розмірі 12 372 695, 28 грн., зазначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів з продажу вищезазначеного нежилого приміщення за початковою ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, та яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" судовий збір у розмірі 68 820, 00 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 у справі № 23/5005/11403/2012 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014 у цій справі залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 у цій справі, які набрали законної сили 01.10.2014, 08.10.2014 господарським судом Дніпропетровської області видано накази про примусове виконання, в тому числі наказ про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 виправлено описку у резолютивній частині рішення, а саме замість помилкового розміру заборгованості 12 372 695, 28 грн., на погашення якої звернуто стягнення на предмет іпотеки, вказано правильний - 13 177 897, 42 грн., резолютивну частину рішення викладено у новій редакції.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2014 виправлено аналогічну помилку щодо суми заборгованості і у наказі, виданому на виконання рішення.
19.01.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46075356 з виконання наказу № 23/5005/11403/2012, виданого господарським судом Дніпропетровської області 08.10.2014 з урахуванням ухвали від 08.12.14 по справі № 23/5005/11403/2012 про виправлення помилки в наказі господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2014 по справі № 23/5005/11403/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 183-185, т. 11).
03.08.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. у виконавчому провадженні № 46075356 при примусовому виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області, виданого 08.10.2014, про звернення стягнення на предмет іпотеки прийнято постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої для участі у зазначеному виконавчому провадженні призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група", який має сертифікат від 17.06.2016 за № 449/16, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 17.06.2019). У цій же постанові зазначено про те, що суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" необхідно надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань арештованого майна; суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" в особі Душинського Євгена Івановича попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові. (а.с. 41-43, т. 11).
18.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест" отримало від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлення про експертну оцінку майна від 10.05.2018 №46075356/20.1-40/23 та висновок про вартість майна (а.с. 36-39, т. 11).
Відповідно до висновку про вартість майна (згідно Акту опису і арешту майна від 19.03.2015), складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" в особі Генерального директора Душинського Євгена Івановича, який діє на підставі Статуту і Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності № 1176/17 від 05.12.2017, виданого Фондом державного майна України, що діяв згідно Постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ від 03.08.2017 на проведення незалежної оцінки майна об'єкта оцінки, об'єктом оцінки є будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Альб-Інвест", а саме: літ "А-4" будівля, загальною площею 1022,1 кв.м, літ "АІV-4" прибудова, загальною площею 64,5 кв.м, літ "А"'-1" прибудова, загальною площею 88,7 кв.м, літ "А"-1" прибудова, загальною площею 64,2 кв.м, літ "А'- 3" будівля, загальною площею 1876,1 кв.м, літ "АV-2" вбудоване прибудоване приміщення, загальною площею 242,4 кв.м, літ "АVІ-2" будівля, загальною площею 831,9 кв.м, літ "АVІІ-1" прибудова, загальною площею 181,2 кв.м, в тому числі прибудови а-1, а'-1, літ "а2" ґанок, літ "аVІ" вхід в підвал, літ "а9" зов. сходи, літ "а10" зов. сходи, літ "а11" зов. сходи, літ "а4" ґанок, літ "а5" ґанок, всього по літ. А-4, А'-3, А"-1, А"'-1, АІV - 4, АV - 2, АVІ - 2, АVІІ - 1, а-1, а'-1 - загальна площа 4371,1 кв.м; літ. "Б" - сарай, загальною площею 48,0 кв. м, літ. "В" - сарай, загальною площею 8,6 кв. м, літ. "Ж" - сарай (тим), загальною площею 2,6 кв. м, літ. "Г" сторожка (тим), загальною площею 2,7 кв.м, літ "г" сходи, загальною площею 3,6 кв.м, літ "Д-1" авторемонтна майстерня (поз. 1-4) загальною площею 98,5 кв.м, в тому числі літ "Д'-І" авторемонтна майстерня та літ "Д"-1" авторемонтна майстерня і оглядова яма, літ "Е" навіс (тим), загальною площею 147,3 кв.м, літ "№17" вартова, загальною площею 4 кв.м, літ. 1 мостіння загальною площею 3144,00 кв.м, огорожа, споруди 1-16.
Згідно зазначеного висновку ринкова вартість об'єкту оцінки станом на 25.04.2018 становить 10 636 108, 00 (а.с. 38-39, т. 11).
За вказаною вартістю (10 636 108, 00 грн.), як початковою ціною продажу майна- предмета іпотеки, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, були передані Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (Сіренко С.В.) на реалізацію шляхом проведення електронних торгів Державному підприємству "Сетам" (а.с. 193, т. 11).
За положеннями ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Визначення вартості, оцінка майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому ГПК України.
Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні) визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження (ч. 1). У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (ч. 3). У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна (ч. 4).
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення (ч. 6 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Такими нормативно-правовими актами з оцінки майна, зокрема, є Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, та Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442.
Національний стандарт № 1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом (п.п. 1, 3 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав").
Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Пунктом 51 Національного стандарту №1 передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Пунктом 53 зазначеного Стандарту передбачено, що залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об'єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання); проаналізувати існуючий стан використання об'єкта оцінки та визначити умови його найбільш ефективного використання; зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту; визначити правові обмеження щодо об'єкта оцінки та врахувати їх вплив на вартість об'єкта оцінки; обґрунтувати застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі потреби - застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів).
Відповідно до абзацу 12 пункту 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу (п. 1 Національного стандарту № 2).
За визначеннями, наведеними у пункті 2 Національного стандарту № 2, будівлі - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; приміщення - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу; вбудовані приміщення - приміщення, що є частиною внутрішнього об'єму будівлі; прибудовані приміщення - приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну; вбудовано-прибудовані приміщення - приміщення, частина внутрішнього об'єму яких є частиною внутрішнього об'єму основної будівлі, а інша частина - прибудованою; споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).
Оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади оцінки майна і майнових прав.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Отже, виходячи з наведених норм права, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього. При цьому, як встановлено вище, об'єкт оцінки включає внутрішні приміщення будівлі та прибудови, які також підлягають дослідженню для правильного визначення вартості нерухомого майна вцілому.
З огляду на викладене, фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна.
Матеріалами справи не підтверджується обставина здійснення обстеження приміщень спірного нерухомого майна шляхом доступу до них на дату оцінки. Докази звернення державного виконавця до боржника з вимогою про надання доступу до приміщень в матеріалах справи також відсутні. Відсутні в матеріалах справи і докази неможливості доступу до приміщень будівлі у зв'язку з відмовою відповідача у наданні такого доступу тощо.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у відповідній редакції виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Не проведення безпосереднього ознайомлення з об'єктом оцінки на дату здійснення оцінки шляхом огляду та дослідження приміщень зумовлює відсутність необхідної та достовірної інформації у оцінювача про майно. У свою чергу, відсутність необхідної та достовірної інформації у оцінювача про майно впливає на визначення ринкової вартості цього майна на дату проведення оцінки.
Викладене є підставою для задоволення скарги заявника в частині визнання неправомірними дій державного виконавця по оцінці майна та визнання неправомірною оцінки нерухомого майна, оформленої відповідним висновком.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 343 ГПК України суд першої інстанції правомірно зобов'язав державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), спричинене оцінкою нерухомого майна, а саме: шляхом звернення до ДП "СЕТАМ" з метою зняття з реалізації будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Альб-Інвест", та шляхом проведення оцінки майна належним чином у відповідності до вимог законодавства.
Переглядаючи в апеляційному порядку дану справу, суд приймає до уваги ті обставини, що суд першої інстанції неодноразово (ухвали суду від 31.05.2018, 08.06.2018, 15.06.2018) витребовував у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України матеріали виконавчого провадження, проте такі матеріали так і не були надані на вимоги суду. З урахуванням викладеного, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції при винесенні рішень керувалися матеріалами, наявними у справі.
У суді апеляційної інстанції представником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (представництво інтересів Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судовому засіданні здійснювала головний спеціаліст сектору з питань забезпечення діяльності урядового уповноваженого у справах Європейского суду з прав людини Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чорнодуб М.А. на підставі довіреності) надано копію звіту з незалежної оцінки майна (згідно акту опису і арешту майна від 19.03.2015) щодо будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ТОВ "Альб-Інвест", відповідно до якого оцінювачем був проведений особистий зовнішній огляд будівлі, в якій розташований об'єкт оцінки, описаний в дійному звіті; у зв'язку з тим, що оцінювачу не було забезпечено доступ до внутрішніх приміщень оцінюваного об'єкту, він не може гарантувати відповідності конструктивних та планувальних рішень даним технічної документації, а також висновкам щодо стану внутрішнього оздоблення приміщень; зв'язку з чим, визначити стан внутрішнього оздоблення приміщень на дату оцінки є неможливим; висновки було зроблено на основі представлених замовником фотоматеріалів неналежної якості; у випадку, якщо внутрішній стан приміщень об'єкту згідно матеріалів, наданих замовником, не відповідає дійсності, оцінка не може вважатись достовірною та використовуватися безпосередньо за призначенням.
Відповідач та третя особа у судовому засіданні заперечували щодо прийняття такого нового доказу судом апеляційної інстанції. Враховуючи заперечення щодо прийнятності нового доказу, а також враховуючи відсутність обґрунтування причин поважності неможливості його своєчасного подання до суду першої інстанції у встановлений судом строк з незалежних від органу державної виконавчої служби підстав та вимоги ч. 9 ст. 80 ГПК України, вказаний доказ не може бути прийнято судом апеляційної інстанції.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи позивача щодо неналежного повідомлення його судом про призначені у справі судові засідання та відсутність у нього достатнього часу для підготовки відзиву на скаргу, подання доказів.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2018 прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альб-Інвест" на дії державного виконавця до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 08.06.2018. Зазначена ухвала направлена усім учасникам справи, у тому числі і позивачу.
07.06.2018 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги, мотивоване неотриманням ним ухвали про призначене судове засідання. У клопотанні позивач посилається, що дізнався про призначене судове засідання лише 07.06.2018 з Єдиного державного реєстру судових рішень. У свою чергу, позивач до клопотання надає копію першої сторінки отриманої ним скарги, зі штампу вхідної кореспонденції якої вбачається, що скарга отримана банком 01.06.2018.
У судовому засіданні 08.06.2018 розгляд скарги відкладено у судове засідання на 15.06.2018. Зазначену ухвалу про відкладення розгляду скарги в копії направлено учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні.
У судовому засіданні 15.06.2018 розгляд скарги відкладено у судове засідання на 18.06.2018 з направленням копії ухвали учасникам справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач хоч і з запізненням, однак, отримував направлені на його адресу ухвали суду першої інстанції в період розгляду скарги (а.с. 216, 219, т. 1).
Ухвали суду першої інстанції у справі були надіслані за належною адресою позивача; усі ухвали були оприлюднені в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який знаходиться у вільному доступі. При цьому суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Позивач обізнаний про слухання даної справи та повинен слідкувати за її розглядом, а тому забезпечення ним явки представника у судове засідання, так само як і подання відзиву, залежало виключно від волевиявлення та дій позивача, який обізнаний про скорочені процесуальні строки, визначені для розгляду скарги. Процесуальна бездіяльність позивача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом першої інстанції відповідно до вимог процесуального закону. Як вказано вище, позивач знав про подання до суду скарги 01.06.2018, а про призначення скарги до розгляду 07.06.2018, тобто до першого судового засідання. У випадку неможливості подання відзиву у строки визначені судом, позивач не був позбавлений права звернутися до суду з заявою продовження встановленого судом процесуального строку (ч. 2 ст. 119 ГПК України).
Апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання позивача та відповідача на інші оцінки спірного нерухомого майна, проведені в межах даного виконавчого провадження, оскільки вони не є предметом оскарження у даному випадку та не спростовують обставин, у зв'язку з якими суд дійшов висновку про порушення порядку проведення оцінки. Те ж саме стосується і доводів позивача щодо чинення боржником перешкод щодо проведення експертизи нерухомого майна за ухвалою суду. Матеріалами справи не підтверджуються обставини чинення відповідачем перешкод для огляду приміщень нерухомого майна при проведенні спірної оцінки.
Також суд відхиляє посилання позивача на положення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, оскільки остання затверджувалась з метою визначення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз, проте, оцінка, проведена у даній справі, не є судовою експертизою, окрім того пункти 3.5, 3.6 цієї Інструкції, на які посилається позивач, стосуються технічної експертизи документів, а не оцінки вартості нерухомості.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За викладеного, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги відноситься на Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк".
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2018 у справі № 23/5005/11403/2012 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2018 у справі № 23/5005/11403/2012 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 27.08.2018
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Н.В. Пархоменко