23 серпня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2693/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Прилуцьке ОУ ПФУ) про: визнання протиправними дій Прилуцького ОУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії, обчисленої у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210; зобов'язання Прилуцького ОУ ПФУ провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.10.2017, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, згідно з частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, з урахуванням проведених виплат.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що він у період з 10.09.1986 по 03.11.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, а отже має право на перерахунок та виплату пенсії, обчисленої відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з тим, листом від 04.06.2018 № 139/10/К-3 відповідач протиправно відмовив йому у перерахунку призначеної пенсії з підстав, що позивач приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, разом з тим на момент участі у ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції строкову військову службу не проходив, а працював в Линовицькій лікарні.
Прилуцьким ОУ ПФУ, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на той факт, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції не під час проходження дійсної строкової служби, у зв'язку з чим відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.07.2018, з метою підготовки справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), у Прилуцького ОУ ПФУ витребувано належним чином засвідчені копії документів, додані позивачем до матеріалів адміністративного позову.
Разом з тим відповідачем не надано до суду витребувані документи, а тому суд, згідно з частиною 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.05.1983 по 24.05.1985 проходив дійсну строкову військову службу, а з 10.09.1986 по 03.11.1986 був призваний Прилуцьким військкоматом на спеціальні збори та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується військовим квитком позивача від 18.05.1983 серії НОМЕР_1 , довідками Прилуцького об'єднаного міського військового комісаріату від 24.04.1998 № 1/824 та від 26.12.1995 № 1-636, довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.10.1999 № 51/1/14028 (а.с.14,15,16-17,34).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), серія НОМЕР_2 та вкладкою № НОМЕР_3 до посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_4 , виданими Чернігівською обласною державною адміністрацією 17.12.2009 (а.с.13).
Також позивач, згідно з посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим 07.12.2009 Прилуцьким районним управлінням праці і соціального захисту населення Чернігівської області, є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с.12).
Відповідно до довідки Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії від 02.12.2009 серії МСЕ-ЧНВ № 059972 ОСОБА_1 під час повторного огляду встановлено третю групу інвалідності безстроково у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.18).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Прилуцькому ОУ ПФУ та отримує пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до Прилуцького ОУ ПФУ із заявою про проведення з 01.10.2017 перерахунку та виплати його пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.19).
Листом від 04.06.2018 № 139/10/К-3 відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з підстав, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби та в зазначений період працював у Линовицькій лікарні (а.с.20-21).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).
Статтею 1 Закону № 796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Отже метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Відповідно до статті 59 Закону № 796-XII (у редакції Закону України від 05.10.2006 № 231-V) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже частина 3 статті 59 Закону № 796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» статтю 59 Закону викладено у новій редакції:
«Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3 статті 59 Закону № 796-XII свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дія статті 59 Закону № 796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом в ухвалах від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 у справі № 816/1159/18 (провадження № Пз/9901/37/18), від 11.06.2018 у справі № 820/2589/18 (провадження № Пз/9901/39/18), від 11.06.2018 у справі № 825/1922/18 (провадження № Пз/9901/41/18) та від 13.06.2018 у справі № 812/1094/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/43/18).
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 з 18.05.1983 по 24.05.1985 проходив дійсну строкову військову службу, а з 10.09.1986 по 03.11.1986 був призваний Прилуцьким військкоматом на спеціальні збори та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується військовим квитком позивача від 18.05.1983 серії НОМЕР_1 , довідками Прилуцького об'єднаного міського військового комісаріату від 24.04.1998 № 1/824 та від 26.12.1995 № 1-636, довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 14.10.1999 № 51/1/14028 (а.с.14,15,16-17,34).
Відповідно до записів подання для призначення пенсії з витягу трудової книжки позивач з 16.07.1986 по 10.10.1987 працював у Линовицькій лікарні (а.с.32-33).
Отже позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Пунктом 1 Порядку № 1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону № 796-XII.
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (пункт 9 Порядку № 1210).
15.11.2017 (після внесення змін до статті 59 Закону № 796-XII) постановою Кабінету Міністрів України № 851 внесено зміни до Порядку № 1210, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено Порядок № 1210 пунктом 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що пункт 9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини 3 статті 59 вказаного Закону.
За таких обставин та з урахуванням встановлення судом факту, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що дія норм частини 3 статті 59 Закону № 796-XII та пункту 9-1 Порядку № 1210 на нього не поширюються.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що частину третю статті 59 Закону № 796-XII необхідно застосовувати з урахуванням контекстного зв'язку з іншими її положеннями та положеннями статті 10 Закону № 796-XII.
Так, статтею 10 Закону № 796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до примітки до статті 10 Закону № 796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Суд зауважує, що стаття 59 має назву «Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», отже її положеннями врегульовано порядок призначення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків ЧАЕС саме під час проходження військової служби.
Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, приписи статті 59 Закону № 796-XII не врегульовують питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.
Пункт 9-1 Порядку № 1210 повністю повторює зміст частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, зі встановленням механізму обчислення пенсії за відповідною формулою.
Отже пунктом 9-1 Порядку № 1210 встановлено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі статті 59 Закону № 796-XII, тобто особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби.
За таких обставин та враховуючи, що за змістом статті 10 Закону № 796-ХІІ до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці та що стаття 59 Закону № 796-ХІІ регулює пенсії саме військовослужбовців, суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
Отже суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ) - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Падій