вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"22" серпня 2018 р. Справа№ 910/4482/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Сітайло Л.Г.
Калатай Н.Ф.
За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.
представників сторін:
від позивача : Антощук А.О. (довіреність б/н від 20.08.2018),
від відповідача : Жила М.І. (довіреність № 01/01/07-397/д від 07.05.2018),
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018
у справі № 910/4482/18 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт"
до Публічного акціонерного товариства " Укрнафта"
про стягнення заборгованості у розмірі 23 345, 14 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2018р. у справі №910/4482/18, з урахуванням ухвали від 18.07.2018р. про виправлення описки, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" - задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" дивіденди у розмірі 14 012,00 коп., 3% річних у розмірі 1261 грн. 08 коп., інфляційні у розмірі 8070 грн. 91 коп. та судовий збір у розмірі 1761 грн. 91 коп. В іншій частині позову - відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивач звернувся до суду з позовом в межах загального строку позовної давності, заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає. Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження виплати відповідачем дивідендів позивачу у розмірі 14 012,00 коп.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018р. та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що трирічний строк позовної давності у даному корпоративному спорі щодо стягнення дивідендів за 2011-2013 роки, що виник між позивачем та ПАТ «Укрнафта», обчислюється з 11 квітня 2015року та закінчується 10 квітня 2018 року. Висновок місцевого господарського суду про те, що 11 квітня 2018 року є останнім днем трирічного строку позовної давності для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача дивідендів за 2011-2013 роки, не ґрунтується на законі.
Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф.. від 13.08.2018р. відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 22.08.2018р., встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, письмових пояснень, заяв до 20.08.2018р.
21.08.2018р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018р. у справі - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що саме з 11 квітня 2015 року має місце порушення ПАТ «Укрнафта» права ТОВ «КУА «Всесвіт» на отримання 14 012 грн. 00 коп. дивідендів і тільки 11 квітня 2015 року позивачу стало відомо про вказаний факт, саме з цієї дати почав свій перебіг строк позовної давності. У спірних правовідносинах відбулося переривання строку позовної давності, адже ПАТ «Укрнафта» визнало факт заборгованості перед позивачем з виплати дивідендів за 2011-2013 роки та повідомило про вчинення дій з метою їх виплати.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.
Частина 1 ст. 167 Господарського кодексу України встановлює, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
При цьому, корпоративними правами, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину. Відповідно до ч.1 ст.154 Цивільного кодексу України установчим документом акціонерного товариства є його статут.
Згідно зі ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).
Підпункт "б" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" визначає, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
За змістом ст. ст. 88, 167 Господарського кодексу України, ст.ст. 116 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України "Про господарські товариства", корпоративні права складаються з двох самостійних прав: майнового права, яке носить економічний зміст та визначає у грошовому еквіваленті (право на отримання частки прибутку (дивідендів), вартості належної учаснику частки майна у статутному фонді тощо, та особистого немайнового права, яке не має економічного змісту (право участі в управлінні справами товариства, одержання інформації про діяльність товариства, виходу з товариства тощо).
Пунктом "д" частини 5 ст.41 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) віднесено до компетенції вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач обов'язаний надавати власнику цінних паперів.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до обмеженої виписки про стан розрахунку в цінних паперах станом на 20.10.2014 року, наданої Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" (Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "ВСІ") є власником 200 цінних паперів (акції іменні прості), емітентом яких є Публічне акціонерне товариство "УКPНAФТА".
Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА", оформленим протоколом №22 від 10.10.2014 року, вирішено, зокрема, затвердити наступний порядок розподілу прибутку:
- за 2011 рік: 2 181 892 000,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО)
2 181612957грн.30коп., що складає 99,99% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.
Встановлено дату виплати дивідендів - у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.,
- за 2012 рік: 1 428 110 724,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ)
1427836668грн.30 коп., що складає 99,98% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.
Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20 жовтня 2014 р. Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.
Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства"
- за 2013 рік: 189 886 355,00 грн. сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ)
189799785,00грн., що складає 99,95% чистого прибутку, спрямовано направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.
Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - 20 жовтня 2014 р.
Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.
Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч.5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства". (а.с.20-46)
Таким чином, сума нарахованих Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" (Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "ВСІ") дивідендів за 2011- 2013 роки становить 13 101 грн. 22 коп. (40,23 грн. х 200 шт. + 26,33 грн. х 200 шт. + 3,50 грн. х 200 шт., де 200 шт. кількість належних позивачу акцій). Строк виплати дивідендів-по 10.04.2015 року.
Доводи відповідача про те, що право на отримання частки прибутку - дивідендів має бути реалізоване акціонером шляхом направлення емітенту відповідного звернення з повідомленням необхідних для виплати дивідендів реквізитів, а зобов'язання емітента виникає під час реалізації акціонером наданого права, обгрунтовано відхилено місцевим господарським судом, оскільки отримання дивідендів - це право учасника, а чинним законодавством України не передбачено обов'язку акціонера звертатися з вимогою про виплату дивідендів до акціонерного товариства і не встановлено термінів такого звернення. Ні в статті 117 Цивільного кодексу України, а ні в статті 29 Закону України "Про акціонерні товариства" та Статуті ПАТ "Укрнафта" не закріплено такого обов'язку акціонера, як звернення до товариства з вимогою про виплату йому дивідендів після прийняття зборами рішення про виплату цих дивідендів.
З аналізу частини 2 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" також вбачається, що з моменту прийняття рішення загальними зборами виплата дивідендів акціонеру стає обов'язком цього товариства, належне виконання якого покладається саме на це товариство і не залежить від будь-яких дій акціонера.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" дивідендів за 2011 - 2013 року є обґрунтованими.
В процесі розгляду справи місцевим господарським судом та в апеляційній інстанції відповідач вказував ( в першій інстанції звертався з відповідною заявою) про пропуск позивачем строку позовної давності звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Судова колегія дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги з приводу зазначених доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності зазначає наступне.
Згідно з протоколом позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» №22 від 10.10.2014 останній календарний день виплати ПАТ «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" дивідендів за 2011-2013 року у сумі 14 012 грн. 00 коп. визначено 10 квітня 2015 року.
Тобто, строк для належного виконання ПАТ «Укрнафта» зобов'язання з виплати дивідендів за 2011-2013 роки тривав з 20.10.2014р по 10.04.2015р. включно.
Відповідно до ч.5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
З огляду на наведене, з 11 квітня 2015 року має місце порушення ПАТ «Укрнафта» права Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" на отримання 14 012 грн. 00 коп. дивідендів і з 11 квітня 2015 позивачу стало відомо про вказаний факт.
Згідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок.
Отже, строк позовної давності у спірних правовідносинах почав свій перебіг 11 квітня 2015 року.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що трирічний строк позовної давності у даному корпоративному спорі щодо стягнення дивідендів за 2011-2013 роки, що виник між позивачем та ПАТ «Укрнафта», обчислюється з 11 квітня 2015року та закінчується 10 квітня 2018 року.
З такими доводами апеляційної скарги судова колегія не погоджується з огляду на наступне.
Як встановлено вище, строк позовної давності у спірних правовідносинах почав свій перебіг 11 квітня 2015 року.
У Європейській конвенції про обчислення строків (ETS N 76) від 16 травня 1972 року, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, а саме в частині першій статті 3 вказано, що строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках, починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem ( для цілей цієї Конвенції "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає)
Таким чином, з урахуванням всього вищенаведеного вбачається, що законодавство пов'язує закінчення перебігу строку позовної давності виключно з календарною датою, в яку строк почав обраховуватись ( із відповідним календарним днем ), а не кількістю днів у відповідному періоді.
Відтак, якщо позовна давність, тривалістю три календарні роки розпочала свій перебіг 11 квітня 2015 року, то останній день її припадає на той самий календарний день та місяць, через три роки, тобто на 11 квітня 2018р.
Таким чином, останній день загального строку позовної давності для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача дивідендів за 2011-2013 є 11 квітня 2018 року.
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 11.04.2018 року, що підтверджується відповідним календарним штемпелем на поштовому конверті, тобто в межах загального строку позовної давності, а тому заява та доводи відповідача в апеляційній скарзі про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягають.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виплати відповідачем дивідендів Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Всесвіт" в розмірі 13 101 грн. 22 коп. , отже відповідач, в порушення вищезазначених норм законодавства, не здійснив виплату дивідендів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому судова колегія погоджується висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги щодо стягнення 13 101 грн. 22 коп. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 11.04.2015 р. по 10.04.2018 р. у розмірі 1262грн. 23коп. та інфляційні за загальний період прострочки з 11.04.2015 р. по 28.02.2018 р. у розмірі 8 070 грн. 91 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.10.2014 року по справі №6-113цс14 зазначено, що будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов'язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, в правовідносинах, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов'язане здійснити таку виплату, зобов'язання відповідача є грошовим, а тому до цих правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 625 Цивільного кодексу України.
Судова колегія, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки відповідачем виплати дивідендів за 2011 - 2013 роки за загальний період прострочки з 11.04.2015р. по 10.04.2018р. у розмірі 1262грн.23коп., погоджується з місцевим господарським судом про те, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком позивача. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 11.04.2015р. по 10.04.2018р. у розмірі 1179грн. 11 коп.
Судова колегія, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних по виплаті дивідендів за 2011 - 2013 роки за загальний період з 11.04.2015 року по 28.02.2018 року у розмірі 8070 грн. 91 коп. підлягають частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком позивача та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні за загальний період з 11.04.2015 року по 28.02.2018 року у розмірі 7 315грн. 51коп.
Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018р. не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018р. у справі № 910/4482/18 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/4482/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови підписано 27.08.2018р.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Л.Г. Сітайло
Н.Ф. Калатай