22.08.2018 року м.Дніпро Справа № 904/10011/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В.
судді: Білецька Л.М., Кузнецов В.О. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.08.2018 р.)
секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Русанова В.В., нотаріально-посвідчена довіреність №1786 від 26.10.2017 р., представник;
представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018, прийняте суддею: Красота О.І., повне рішення складено 27.02.2018р., у справі № 904/10011/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень", м.Кривий Ріг
до Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами в сумі 43 781,64 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 847,56 грн., -
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" в особі Структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" (далі-Позивач) звернулось до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 43 781,64 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 847,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що Позивачем було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", які були затримані через зайнятість колій на станції призначення Інгулець з вини Відповідача - у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу Відповідачем на свою під'їзну колію.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 43 781,64 грн., збір за зберігання вантажу у сумі 847,56 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 600,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що з урахуванням положень наведених в рішенні норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме своєчасного повідомлення Відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів Відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, суд вважає правомірним нарахування залізницею плати за користування вагонами у розмірі 43 781,64 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 847,56 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Приватне акціонерне товариство "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування та не доведенні обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- позивач навмисно створює ситуацію для проведення нарахувань плати за користування вагонами та стягнення додаткових платежів;
- позивач завчасно залишив вагони на станції підходу з підстав, що не залежать від відповідача, а тому простій даних вагонів в подальшому не може бути покладений на ПрАТ. Зокрема, позивачем не направлено жодного документу, який підтвердив намір направлення порожніх вагонів на станцію призначення в період затримки на станції призначення;
- подавання залізницею вагонів у кількості більшою ніж передбачено планом перевезень, унеможливило своєчасне забирання відповідачем вагонів, що прибули на його адресу;
- на момент отримання відповідачем повідомлення про затримку вагонів на станціях підходу на самій станції призначення Інгулець були вільні колії, а деякі колії були зайняті вагонами, що оброблялися залізницею. Тобто, затриманні позивачем вагони могли бути доставлені відповідачу, а не затримуватися на станціях підходу, а колії станції були зайняті вагонами з причин, що залежали від залізниці. Про наявність вільних колій та зайнятість колій з причин, що залежали від залізниці, представниками відповідача були зроблені відповідні застереження в самих повідомленнях про затримку.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що рішення суду першої інстанції обрятоване, прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги вважає безпідставними та необґрунтованими. Зокрема позивачем зазначено, що несвоєчасне вивільнення відповідачем колії станції Інгулець від вантажу, який прибув на йог адресу, спричинив ситуацію з якою залізниця не мала можливості виконати свої зобов'язання за договором на перевезення по накладним та довести власні вагони на станцію призначення. При цьому, через затримку вагонів на станції призначення і на її підходах до неї з вини відповідача була знижена пропускна спроможність перевезення і інших поїздів.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 у справі №904/10011/17.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2018р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 у справі № 904/10011/17 зупинено до вирішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №904/7360/17.
У зв'язку з поданням позивачем до Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання про поновлення провадження у справі №904/10011/17, ухвалою суду від 23.07.18р. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 року у справі №904/10011/17 поновлено. Розгляд справи призначити у судовому засіданні на 22.08.2018р.
22.08.2018 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутнього представника учасника справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.
02.06.2014 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі-Позивач, залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-власник колії, Відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець ДП "Придніпровська залізниця" №ПР/М-14-2/12-14757/НЮдч (далі-Договір) (т. 2 а.с.211,212) за умовами якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станцій Інгулець ДП "Придніпровська залізниця": стрілкою №5 до продовження станційної колії №3 та стрілкою №23 до продовження станційної колії №2. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено на продовженні колії №3 біля вхідного сигналу "Н-І", на продовжені колії №2 біля вхідного сигналу "Н-ІІ".
Відповідно до п. 4 Договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
Здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожні під навантаженням концентрату залізорудного - через інтервал часу 1,5 години; інші - за повідомленням, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2. (п.5. Договору).
Вагони для під'їзної колії Власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюється передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п.6. Договору).
Пунктом 7 Договору встановлено, що вісі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тонн.
Відповідно до п. 8 Договору, про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії прийомоздавальник зміни залізничного цеху ПАТ "ІнГЗК" повідомляє по телефону прийомоздавальника станції примиканння Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним настанням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113.
Згідно п. 10 Договору, час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
В п.14 Договору сторони погодили, що власник колії сплачує залізниці: за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництва №1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії , після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки ( на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи та послуги , які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами; збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ Залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.
Пунктом 19 вказаного Договору передбачено, що останній укладається терміном на п'ять років і діє з моменту його підписання сторонами.
15.12.2015 між сторонами укладена Додаткова угода №3 до Договору (т.2 а.с.213), якою у зв'язку з проведенням реєстрації ПАТ "Укрзалізниця", яке згідно з Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", назву договору викладено в новій редакції: "Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець філії "Придніпровська залізниця " ПАТ "Укрзалізниці".
У червні 2017 залізницею було прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача ПрАТ "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК" за накладними (т.1 а.с.111-250, т.2 а.с.1-180).
Однак, на станції призначення Інгулець ці вагони були затримані, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу Відповідачем на свою під'їзну колію.
На станції призначення Інгулець, Відповідача було повідомлено залізницею про прибуття на його адресу вантажу та готовність подавання під навантаження. Але, ці вагони своєчасно не забиралися на під'їзну колію одержувачем, про що були складені Акти загальної форми ГУ-23 №893 від 01.06.2017р., №894 від 01.06.2017р., №897 від 02.06.2017р., №898 від 02.06.2017р., №899 від 02.06.2017р., №901 від 03.06.2017р., №902 від 03.06.2017р., №913 від 04.06.2017р., №912 від 04.06.2017р., №918 від 05.06.2017р., №919 від 05.06.2017р., №921 від 05.06.2017р., №923 від 06.06.2017р., №924 від 06.06.2017р. (т.2 а.с.181-194).
За наказами про затримку вагонів №867 від 01.06.2017р., №876 від 03.06.2017р., №880 від 05.06.2017р., №881 від 05.06.2017р. затримувалися порожні власні вагони, які прямували на адресу Відповідача.
За наведеним фактом станцією затримки Марганець, Апостолове, Тік складено Акти про затримку вагонів ГУ-23а №22 від 01.06.2017р., №18 від 03.06.2017р., №45 від 05.06.2017р., №23 від 05.06.2017р.; Акти загальної форми ГУ-23 №251 від 01.06.2017р., №34 від 03.06.2017р., №1792 від 05.06.2017р., №1793 від 05.06.2017р., № 256 від 05.06.2017р.,
Згідно з абзацом першим статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.
Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на під'їзну колію відповідача, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника, про що свідчить відповідний запис у книзі повідомлень ф. ГУ-2 (т.2 а.с.195-210).
За час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№07069415, 06069405, 06069408, 06069403, 06069409, 06069402, 05069396, 05069397, 07069414, 09069422, 07069417, 05079468, 07069412, 07069416, 05069398, 05069399, 07069413, 06069407, 06069406, 03079465, 08069419, 08069418, 08069421, 08069420 у розмірі 43 781,64 грн. та збір за зберігання вантажу на підставі накопичувальної картки ф. ФДУ-92 № 04069018 у розмірі 847,56 грн.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем заявленої до стягнення плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно зі статтею 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458), встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Згідно з пунктами 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Порядок нарахування плати за зберігання вантажу залізницею визначено з урахуванням Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила зберігання).
Так, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється:
- якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;
- при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;
- при затримці - з моменту її затримки (п. 8 Правил зберігання).
Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року № 317 (далі - Збірник тарифів).
Після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах) нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн за одну тонну вантажу.
Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 грн за добу.
У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 року №13 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 106/26551, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002.
За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки Марганець, Апостолове, Тік та станцією призначення Інгулець були оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки Марганець, Апостолове, Тік відповідно до наказів №867 від 01.06.2017р., №876 від 03.06.2017р., №880 від 05.06.2017р., №881 від 05.06.2017р. розрахована відповідно до Тарифного керівництва №1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356) плата за користування спірними вагонами у загальній сумі 43 781,64 грн. та збір за зберігання вантажу - 847,56 грн.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Акти загальної форми на віднесення відповідальності вантажовласника охоплюють період дії наказів №867, №876, №880, №881.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Приписами п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 №507, передбачено, що приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). Крім того, відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів відповідача, його контрагентів.
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що вбачається зі складених на станції призначення Інгулець актів загальної форми ф. ГУ-23, підписаних сторонами.
Між тим, навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні.
Окрім того, в підпункті 4.1. пункту 4 Правил обслуговування під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №875/5096, визначений порядок подачі та забирання вагонів, а саме: подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленням або через установлені інтервали часу.
Таким чином, у разі передачі вагонів по інтервалам залізниці згідно ст.42 Статуту залізниць України, залізниця повідомляє одержувача про прибуття вагонів тільки по прибуттю, тобто згідно п.5. договору вантажоодержувач через 1,5 години повинен забрати на свою під'їзну колію вантаж "Порожні власні вагони", які прибули на його адресу.
Згідно з п. 6 договору залізниця своїм локомотивом подає вагони на одну з передавальних колій станції Інгулець. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника під'їзної колії, вагони та час їх передачі залізницею самостійно не визначаються.
Отже, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження вживання відповідачем передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, вбачається вина останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
Відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів того, що він мав можливість прийняти спірні вагони, а також не доведено наявності обставин, які б могли бути підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Отже, вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами у сумі 43781,64грн. та збору за зберігання вантажу - 847,56 грн. є правомірними та вірно задоволені судом першої інстанції.
За викладених обставин рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не знаходить.
Крім того, апеляційний суд бере до уваги, що Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.06.2018 у справі №904/7360/17 щодо подібних правовідносин зробив висновок, що одночасне стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є правомірним з огляду на положення пункту 15 Договору, яким передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах - у разі їх затримки з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів. При цьому порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою перевізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову; оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права; підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 у справі №904/10011/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня прийняття.
Повний текст постанови складений 23.08.2018 року.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя Л.М. Білецька
Суддя В.О. Кузнецов