вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"20" серпня 2018 р. Справа№ 910/5233/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Пашкіної С.А.
секретар судового засідання Кравченко Х.С.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2018р.
у справі №910/5233/18 (суддя Якименко М.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль"
до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"
про визнання правочинів недійсними,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання недійсними правочинів:
- договору фінансового лізингу №DNH2FLO6410 від 30.03.2016р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк";
- договору добровільного страхування наземного транспорту №DNH0UA-162U6BW від 30.03.2016р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль", Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах".
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за договором фінансового лізингу №DNH2FLO6410 від 30.03.2016р. банк придбав у власність у ТОВ "Новофарм" майно та передав його лізингоодержувачу (позивачу). За умовами договору лізинга, лізингоодержувач зобов'язувався укласти зі страховою компанією ПрАТ "СК "Інгосстрах" та за участю банку, договір страхування майна.
За твердженням позивача, на дату укладення договору фінансового лізингу банком та і з відома страхової компанії було завідомо внесені умови, які не відповідали дійсності, тож підписуючи вказані правочини, позивач був введений в оману з боку відповідачів, оскільки зміст договорів по окремим позиціям не відповідає дійсності та є незаконним, у зв'язку з чим правочини укладені з порушенням вимог ст. 230 ЦК України та Закону України "Про фінансовий лізинг".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2018р. у справі №910/5233/18 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на неповне дослідження судом першої інстанції усіх обставин справи, порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги про визнання недійсними договору фінансового лізингу №DNH2FLO6410 від 30.03.2016р. та договору добровільного страхування наземного транспорту №DNH0UA-162U6BW від 30.03.2016р. об'єднані в одному складі учасників, права та обов'язки сторін за договорами пов'язані між собою, стосуються одного й того ж того ж самого предмету лізингу, та несуть покладену на позивача незаконну відповідальність, і тому, об'єднання позовних вимог за такими договорами є можливим.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2018р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2018р. відкрито апеляційне провадження, роз'яснено сторонам, що розгляд оскаржуваної ухвали підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018р., у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, змінено та сформовано колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді Смірнова Л.Г., Пашкіна С.А.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2018р. у справі №910/5233/18 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто позивачу на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України, у зв'язку з порушенням позивачем приписів частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основних та похідних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 47 ГПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів; кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
Частиною 2 статті 47 ГПК України визначено, що участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги; похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
В силу пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Утім, сторонами за договором фінансового лізингу, а отже суб'єктами цих відносин, є лізингодавець і лізингоодержувач, тоді як в силу договору страхування правовідносини виникають між страховою організацією (страховиком) і страхувальником.
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між різними сторонами, а з огляду на місцезнаходження відповідачів - і різними місцевими господарськими судами. Під час їх розгляду підлягають встановленню обставини щодо відповідності вимогам Закону кожного договору окремо, а сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, що, в свою чергу, призведе до суттєвого утруднення і своєчасного вирішення господарського спору, адже подані в обґрунтування позовних вимог документи є різними по вказаним договорам.
Отже, обумовлені статтею 173 Господарського процесуального кодексу України підстави об'єднання позовних вимог - відсутні, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно повернуто позовну заяву на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятої судом першої інстанції ухвали у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2018р. у справі №910/5233/18 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2018р. у справі №910/5233/18 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/5233/18 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст складено 20.08.2018р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Л.Г. Смірнова
С.А. Пашкіна