вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"21" серпня 2018 р. Справа№ 910/2058/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Пашкіної С.А.
Смірнової Л.Г.
за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,
представників сторін:
від позивача Мальченко Д.В.
від відповідача Дрозд Т.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко"
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 (повний текст складено 01.06.2018)
по справі №910/2058/18 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Ульяненко Наталії Олегівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"
про стягнення 149 945,98 грн, -
Фізична особа-підприємець Ульяненко Наталія Олегівна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про стягнення 149 945,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору № 06/10/2016 про надання послуг від 06.10.2016, відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати наданих йому послуг, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 83 212,80 грн. Крім того, за неналежне виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути пеню у розмірі 38 802,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 16 617,63 грн. та проценти згідно зі ст. 625 ЦК України в розмірі 4 313,55 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 по справі №910/2058/18 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" на користь Фізичної особи-підприємця Ульяненко Наталії Олегівни основну суму боргу в розмірі 83212,80 грн, пеню в розмірі 25063,37 грн, інфляційні втрати в розмірі 16587,63 грн, 3 % річних в розмірі 4313,55 грн, судовий збір в розмірі 1937,66 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач всупереч умов договору та положень ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, не в повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг, здійснивши лише часткову оплату на суму 120 000,00 грн, в зв'язку з чим в останнього, станом на момент розгляду спору, існує непогашена перед позивачем заборгованість у розмірі 83 212,80 грн. Крім того, місцевий господарський суд визнав обґрунтованим розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних. Проте, здійснив перерахунок пені, з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та частково задовольнив зазначену вимогу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що не був повідомлений про дату час та місце розгляду справи, оскільки в судовому засіданні 23.05.2018 оголошено перерву до 30.06.18, а фактично засідання відбулось 30.05.2018. Крім того, апелянт зазначає, що обов'язок по оплаті в останнього не настав, оскільки позивач не направляв акти приймання-передачі наданих послуг. Також, що електронне листування не є належним доказом по справі та суперечить чинному законодавству. При цьому, судом безпідставно відмовлено в клопотанні відповідача про витребування доказів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Чорногуз М.Г., Смірнова Л.Г. поновлено строк на апеляційне оскарження рішення. Відкрите апеляційне провадження по справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду 21.08.2018.
Розпорядженням від 20.08.2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018, в зв'язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г., який не є головуючим суддею у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Смірнова Л.Г., Пашкіна С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 колегією суддів, в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 по справі №910/2058/18 до свого провадження.
31 липня 2018 року представником позивача, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти доводів апеляційної скарги.
13 серпня 2018 року представником відповідача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, подано клопотання про витребування доказів.
В судове засідання 21.08.2018 з'явились представники позивача та відповідача.
Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про витребування доказів, прийшла до висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. 2. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. 3. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. 4. Суд може витребувати докази також до подання позову, як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 110 - 112 цього Кодексу. 5. Суд може уповноважити на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану сторону. 6. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. 7. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. 8. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. 9. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем заявлялось вищезазначене клопотання в ході розгляду справ місцевим господарським судом. Так, в задоволенні останнього судом відмовлено.
Під час розгляду апеляційним судом відповідачем заявлено клопотання про витребування доказів, а саме: сценарій проведення рекламних заходів, акт прийому-передачі наданих послуг та документи, що підтверджують сплату коштів контрагентами.
Проте, заявником не обґрунтовано причини неможливості самостійного отримання зазначених доказів, а також не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, з огляду на наявні в матеріалах справи докази.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.
Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
06 жовтня 2016 року між Фізичною особою-підприємцем Ульяненко Наталією Олегівною (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (замовник) укладено договір №06/10/2016 (Е) про надання послуг.
Відповідно до умов Договору виконавець зобов'язався за завданням замовника власними силами, на свій ризик, якісно і вчасно на умовах договору надати послуги з просування товарів, що реалізуються в магазинах замовника, шляхом організації рекламних заходів в місцях продажу товарів (рекламні послуги). В свою чергу замовник зобов'язувався прийняти та оплатити надані йому за договором рекламні послуги в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 1.2. Договору місце надання послуг, строки надання, вартість рекламних послуг та порядок їх оплати погоджуються сторонами договору у Додаткових угодах за кожним замовленням замовника, які після підписання сторонами є невід'ємною частиною договору.
В період дії договору між сторонами укладено Додаткові угоди до договору №06/10/2016 (Е) від 06.10.2016, зокрема, Додаткова угода № 2 від 05 грудня 2016 року, згідно з умовами якої сторони погодили види рекламних послуг, що надавалися позивачем - Організація новорічного розважального заходу в супермаркетах "Еко-маркет", територію надання рекламних послуг - торгівельні зали супермаркетів мережі "Еко-маркет" за адресою: м. Київ, вул. Закревського б. 12, м. Київ, вул. Радунська, б.40, м. Київ, вул. маршала Малиновського, 12, м. Київ, пр-т. Маяковського, 17, м. Чернігів, пр-т. Миру, 49 та строки надання рекламних послуг: проведення рекламного заходу в період з 17 грудня 2016 по 7 січня 2017; строк завершення надання рекламних послуг 7 січня 2017 року.
На підставі укладеної додаткової угоди №2 затверджено відповідні кошториси по кожним вищезазначеним торгівельним залам супермаркетів мережі "Еко-маркет" на загальну суму 203212,80 грн. Зі змісту кошторисів вбачається, що у статтях витрат включено аніматора - Санта Клаус (10800,00 грн.), аніматора - Ельф (10800,00 грн.), координатора заходу (4500,00 грн.), костюм Санти (3200,00 грн.) та костюм Ельфа (1900,00 грн.).
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що після підписання Додаткової угоди сторонами договору вона є обов'язковою до виконання сторонами договору. Виконавець приступає до виконання замовлення замовника у строки, погоджені сторонами у додатковій угоді.
Відповідно до п. 2.13. Договору замовник вправі відмовитися від надання виконавцем рекламних послуг у строк не пізніше ніж за 7 (сім) днів до початку надання рекламних послуг без виникнення у замовника зобов'язання сплатити виконавцеві понесені останнім в зв'язку з прийняттям замовлення, витрат.
Пунктом 1.3. Договору встановлено, що рекламні послуги, відповідно до положень договору, вважаються наданими виконавцем і прийнятими замовником у разі підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих рекламних послуг та надання виконавцем підтверджуючих надання рекламних послуг документів.
Так, згідно з п. 4.1. Договору, виконавець в останній день строку, визначеного відповідно до умов договору як строк надання рекламних послуг, направляє замовникові два примірники акту приймання-передачі наданих послуг, підписаних з боку виконавця. Крім того, якщо для надання рекламних послуг виконавцеві передавався від замовника рекламний матеріал, виконавець надає замовникові звіт про використання одержаних від останнього рекламних матеріалів.
Замовник, який отримав від виконавця примірники акту приймання-передачі наданих рекламних послуг приступає до приймання наданих рекламних послуг та здійснює приймання впродовж 5 (п'яти) робочих днів .
У випадку, якщо в результаті приймання наданих виконавцем рекламних послуг замовник не виявить недоліків, замовник підписує примірники акту приймання-передачі наданих рекламних послуг і один примірник акту направляє виконавцеві, а у випадку виявлення недоліків, в результаті наданих послуг, замовник в той же строк направляє виконавцеві мотивовану письмову претензію з переліком виявлених недоліків.
Неотримання виконавцем впродовж 5 (п'яти) робочих днів, плюс 5 (п'ять) днів на поштовий пробіг, з дати передачі замовнику примірників акту приймання-передачі наданих рекламних послуг, письмової мотивованої претензії замовника з переліком виявлених у переданих за актами приймання-передачі наданих рекламних послуг результатах надання рекламних послуг недоліків підтверджує прийняття замовником наданих виконавцем рекламних послуг без зауважень, при цьому такі наслідки настають у випадку, якщо замовник не доведе, що ним належним чином та у строк було відправлено на адресу виконавця, зазначену останнім у договорі чи іншим погодженим сторонами способом, мотивовану письмову претензію (п. 4.2. Договору).
Відповідно до п. 7.1. Договору, вартість послуг за цим договором визначається сторонами, виходячи з тарифів виконавця, обсягів замовлених рекламних послуг, умов надання послуг, інших суттєвих умов та зазначається у Додатковій угоді по кожному замовленню, яка після підписання сторонами договору стає невід'ємною частиною договору.
Згідно з умовами п. 3.2. додаткової угоди №2 вартість надання рекламних послуг складає 203212,80 грн. у т.ч. ПДВ 33868,80 грн.
Оплата рекламних послуг здійснюється у національній валюті, шляхом безготівкового банківського переказу на рахунок виконавця, вказаний у рахунку-фактурі, що виставляється виконавцем на погоджену сторонами вартість послуг (п. 7.3. Договору).
Строки та порядок оплати рекламних послуг за кожним замовленням зазначаються сторонами у Додатковій угоді, та, як правило, передбачають оплату наданих рекламних послуг Змовником не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих рекламних послуг (п. 7.4. Договору).
Пунктом 3.3. додаткової угоди №2 сторони встановили порядок оплати вартості рекламних послуг: 100% вартості послуг до 27.12.2016.
Відповідно до 5.2.3 Договору, після погодження сторонами додаткової угоди, виконавець зобов'язаний приступати до надання рекламних послуг та виконувати їх вчасно, якісно та у повному обсязі, у строки та в порядку, погодженому сторонами в додатковій угоді та у затвердженому замовником сценарію рекламного заходу.
При цьому, замовник зобов'язаний здійснювати оплату наданих виконавцем рекламних послуг в порядку, у розмірах та у строки, погоджені сторонами у додаткових угодах (п. 5.4.5. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов додаткової угоди №2 до договору позивачем надано послуги організації новорічно-розважального заходу в супермаркетах відповідача на загальну суму 203212,80 грн.
Відповідач свої зобов'язання за Договором, в частині повної та своєчасної оплати, належним чином не виконав, а саме оплатив за отримані послуги суму в розмірі 120000,00 грн, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 83 212,80 грн.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.3. додаткової угоди №2 сторони передбачили порядок оплати вартості рекламних послуг: 100% вартості послуг до 27.12.2016.
Таким чином, відповідно до умов п. 5.4.5 договору, п. 3.3. додаткової угоди та вимог ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був здійснити оплату послуг згідно з виставленим позивачем рахунком на суму 203 212,80 грн, в строк до 27.12.2016 року.
Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта щодо ненастання строку оплати, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки умови договору не ставлять в залежність обов'язок оплати за надані послуги після отримання відповідачем актів-приймання передачі робіт.
При цьому, з наявного у матеріалах справи електронного листування, що проводилось з електронної адреси відповідача (домен @eko.com.ua) та електронної адреси позивача, вбачається факт направлення відповідачу Актів приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою №2, а саме: №62 від 31.12.2016 на суму 135475,20 грн. (з ПДВ) та № 01 від 09.01.2017 на суму 67737,60 грн. (з ПДВ).
Так, факт надання послуг підтверджується, зокрема, копіями податкових накладних, які зареєстровані сторонами та якими підтверджено надання даних послуг перед фіскальним органом, скрін-копіями електронної переписки між відповідачем стосовно виконання умов договору, надсилання підтверджуючих документів, фото звітів, копіями документів, які підтверджують залучення позивачем до надання послуг третіх осіб.
Зауважень відповідача щодо неналежного надання послуг матеріали справи не містять.
Крім того, часткову оплату за додатковою угодою №2 в розмірі 120 000,00 грн здійснено відповідачем після проведення позивачем рекламного заходу, а саме: 13.05.2017, 23.05.2017, 06.06.2017 та 15.06.2017.
Відповідно до статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З огляду на викладене та оцінюючи подані позивачем докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем доведено належне виконання останнім умов Договору. Проте, доказів сплати боргу відповідачем не надано.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.4. договору встановлено, що за порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період допущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день порушення виконання.
Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені, з врахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до стягнення підлягає пеня в розмірі 25063,37 грн.
Посилання апелянта на те, що позивачем неправомірно нараховано пеню на суму коштів за які придбано костюми та які залишились у власності позивача, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки, відповідач підписав без жодних зауважень та заперечень вищезазначені угоди на суму 203212,80 грн., яка визначена згідно з кошторисом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок здійснений місцевим господарським судом, 3 % річних на суму 4313,55 грн та інфляційних втрат на суму 16587,63 грн прийшла до висновку про його обґрунтованість.
Розмір зазначених сум сторонами не оспорюється.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З метою належного захисту прав позивача та надання професійної правничої допомоги в господарському суді, 30 січня 2018 року між ФОП Ульяненко Н.О. (Замовник) та ТОВ "Юридично-консалтингове об'єднання "Експрес груп" (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг № 51 (надалі-договір № 51), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати юридичні послуги Замовнику на умовах та в обсязі визначених цим договором. В свою чергу Замовник за надані юридичні послуги зобов'язується здійснити оплату на користь виконавця.
Відповідно до п. 2.1. договору № 52 Виконавець зобов'язується:
2.1.1. Надати Замовнику наступні юридичні послуги:
- скласти та подати до Господарського суду м. Києва позовну заяву про стягнення заборгованості з ТОВ "ЕКО" (код за ЄДРПОУ 32104254) за Договором від 06.10.2016 року № 06/10/2016 (Е);
- представляти інтереси Замовника в Господарському суді м. Києва по справі про стягнення заборгованості з ТОВ "ЕКО" (код за ЄДРПОУ 32104254) за Договором від 06.10.2016 року № 06/10/2016 (Е) на користь Замовника.
Згідно з п. 3.1. договору № 52 замовник зобов'язується за надані виконавцем послуги, оплатити йому грошові кошти у розмірі 7000,00 грн. без ПДВ. Оплата здійснюється у безготівковому вигляді на поточний рахунок Виконавця.
На виконання умов вищезазначеного договору, видано ордер серія СМ № 51 на надання правової допомоги Мальченком Денисом Володимировичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № СМ 00476 від 27.07.2017).
Факт надання професійної правничої допомоги підтверджується наявним у матеріалах справи меморіальним ордером № 154 від 06.02.2018 на суму 7000,00 грн, з призначенням платежу: оплата за надання юридичних послуг згідно рах. №2 від 30.01.2018.
З огляду на викладене враховуючи ціну позову, складність справи, послуги надані адвокатом (складання документів участь в судових засідання), ступінь вини відповідача, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 7000, 00 грн компенсації вартості витрат, які позивач має сплатив за надання професійної правничої допомоги.
Враховуючи вищевикладене Господарським судом міста Києва надано вірну правову оцінку обставинам справи та правовідносинам між сторонами, зроблено вірний висновок про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, з врахуванням перерахунку сум пені та інфляційних втрат.
В той же час, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Як зазначає апелянт, в судовому засіданні 23.05.2018 місцевим господарським судом оголошено перерву до 30 червня 2018 року. Проте, фактично засідання проведено 30.05.2018, про що свідчить дата ухвалення судового рішення. В зв'язку з чим, останній зазначає, що не повідомлений належним чином про дату, час і місце засідання суду.
Колегія суддів, перевіривши технічний запис судового засідання від 23.05.2018 встановила, що в судовому засіданні 23.05.2018 дійсно оголошувалась перерва до 30 червня 2018 року 12:20.
В той же час, судове засідання 30.06.2018 не відбулось, а рішення ухвалено 30.05.2018.
При цьому, дата оголошеної перерви (30.05.2018), зазначена в протоколі судового засідання від 23.05.2018, не відповідає дійсній даті оголошеної перерви (30.06.2018). При цьому, виправлення дати засідання в розписці про оголошення перерви (том 1 а.с. 236) з 30.05.2018 на 30.06.2018 не спростовує оголошення суддею перерви до 30.06.2018, про що свідчить технічний запис судового засідання від 23.05.2018.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 21.08.2018 представник відповідача підтвердив, що в судовому засіданні 23.05.2018 суддею місцевого господарського суду оголошено перерву до 30 червня 2018. Представник позивача не спростував зазначених тверджень.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, місцевим господарським судом ухвалено рішення по справі в день. На який розгляд справи не призначався.
Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п.2 ч.1 ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 по справі №910/2058/18 задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 по справі №910/2058/18 скасувати. Постановити нове.
3.Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (03039, м. Київ, пр. Науки 8, ідентифікаційний код 32104254) на користь Фізичної особи-підприємця Ульяненко Наталії Олегівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основну суму боргу у розмірі 83 212 (вісімдесят три тисячі двісті дванадцять) грн. 80 коп., пеню у розмірі 25 063 (двадцять п'ять тисяч шістдесят три) грн. 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 16 587 (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 63 коп., 3 % річних у розмірі 4 313 (чотири тисячі триста тринадцять) грн. 55 коп., судовий збір у розмірі 1 937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн. 66 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
4. В іншій частині позову відмовити.
5.Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6.Матеріали справи №910/2058/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27.08.2018.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.А. Пашкіна
Л.Г. Смірнова