вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"21" серпня 2018 р. Справа№ 910/30306/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Алданової С.О.
Мартюк А.І.
секретар судового засідання: Іванов О.О.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від ВДВС не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 22.05.2018
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД"
на дії начальника ВДВС та постанову старшого державного виконавця
Святошинського районного відділу
Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві
у справі №910/30306/15 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД"
до Державного підприємства "УКРШАХТГІДРОЗАХИСТ"
про стягнення 92 900, 14 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/30306/15 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" (скаржник) на дії начальника ВДВС та на постанову старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві залишено без розгляду.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що скаржником пропущено десятиденний строк, встановлений у ст. 341 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, скаржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/30306/15 та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стягнути з Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу неправомірною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, а також такою, що підлягає скасуванню.
Зокрема скаржник в апеляційній скарзі наголошує на тому, що не отримавши у встановлений законодавством строк постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу у справі №910/30306/15, Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" 21.10.2016 звернулося з відповідним запитом №1320 від 21.10.2016 до відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції, в якому просило направити постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача та повідомити про стан виконання вказаного наказу. Запит позивача відділ Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції отримав 27.10.2016, однак відповіді не надав.
01.02.2017 на адресу позивача надійшов лист за підписом старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві С.В. Колодчука №918/33 від 19.09.2016 з копією постанови ВП №51474454 від 19.09.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві, якою наказ Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 по справі №910/30306/15 повернуто стягувачеві без виконання.
У лютому 2017, керуючись законодавством України, позивач оскаржив дії державного виконавця до начальника Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві, подавши відповідну скаргу №94 від 02.02.2017. Однак, позивач відповіді щодо результатів розгляду скарги не отримав. Лише 15.05.2018 на адресу позивача надійшов лист за підписом начальника Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві М.С. Сувало №32302/15-8-27 від 08.05.2018 про надання інформації, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав.
Оскільки саме з 15.05.2018 позивач дізнався про порушення своїх прав, після отримання листа Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві №32302/15-8-27 від 08.05.2018, а скаргу було подано до місцевого господарського суду 22.05.2018, відповідно строк, встановлений в ст. 341 Господарського процесуального кодексу України позивачем не пропущений.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2018 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" було сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/30306/15 та роз'яснено відповідачу, ВДВС право на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Однак відповідач, Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі № 910/30306/15 призначено на 12.07.2018.
10.07.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, оскільки повноважний представник не може бути присутнім у судовому засіданні призначеному на 12.07.2018.
12.07.2018 розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді Зубець Л.П. на лікарняному.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" було призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2018.
21.08.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, також зазначено про те, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.
Представники сторін та Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві у судове засідання 21.08.2018 не з'явилися. Відповідач, Святошинський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Господарське судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
Оскільки явка представників сторін та Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві в судове засідання не була визнана обов'язковою, в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення представників сторін та Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розглядати дану справу у відсутності представників сторін та Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 21.08.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.02.2016 у справі №910/30306/15 позов задоволено повністю, Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 58 059, 40 грн. основного боргу, 2 962, 66 грн. 3% річних, 31 878, 08 грн. інфляційних втрат та 1 393, 50 грн. витрат по сплаті судового збору (том справи - 1, аркуші справи - 103-107).
На виконання вказаного судового рішення було видано наказ від 15.02.2016 (том справи - 1, аркуш справи - 110).
У травні 2018 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії начальника Святошинського районного управління юстиції Державної виконавчої служби м. Києва та на постанову старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві, в якій просив:
- визнати незаконною бездіяльність начальника Святошинського районного управління юстиції Державної виконавчої служби м. Києва щодо неналежного розгляду скарги позивача від 02.02.2017 №94;
- визнати незаконною бездіяльність начальника Святошинського районного управління юстиції Державної виконавчої служби м. Києва щодо неналежного здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень;
- визнати незаконною та скасувати постанову ВП №51474454 від 19.09.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві;
- зобов'язати Святошинське районне управління юстиції Державної виконавчої служби м. Києва відкрити виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 у справі №910/30306/15 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у справі №910/30306/15.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що керуючись законом України "Про виконавче провадження", позивач листом №509 від 24.05.2016 направив на примусове виконання рішення суду наказ Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 у справі №910/30306/15 до відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції. Однак постанову про відкриття виконавчого провадження позивач у встановлений законодавством строк не отримав. У зв'язку з чим 21.10.2016 звернувся з відповідним запитом №1320 від 21.10.2016 до відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції, в якому просив направити постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу позивача та повідомити про стан виконання вказаного наказу щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 по справі №910/30306/15.
01.02.2017 на адресу позивача надійшов лист відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції №918/33 від 19.09.2016 з копією постанови ВП №51474454 від 19.09.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві, якою наказ Господарського суду міста Києва від 15.02.2016 по справі №910/30306/15 повернуто стягувачеві без виконання.
Згідно відмітки на поштовому конверті, в якому була надіслана зазначена постанова, її копія була відправлена на адресу позивача лише 26.01.2017, що на думку позивача є грубим порушенням вимог закону України "Про виконавче провадження".
Окрім того, дана постанова була винесена у зв'язку з відсутністю боржника за місцем реєстрації та відсутністю у нього майна. Проте, відповідно до даних ЄДРПОУ засновником боржника є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, отже державний виконавець не знайшовши боржника за місцем його реєстрації, мав звернутися до засновника боржника з проханням надати інформацію щодо місця знаходження боржника. Однак цього зроблено не було.
У лютому 2017, позивач оскаржив дії державного виконавця до начальника відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції, подавши відповідну скаргу №94 від 02.02.2017. Отримавши 15.05.2018 лист за підписом начальника Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві М.С. Сувало №32302/15-8-27 від 08.05.2018 про надання інформації, позивач вбачає не дослідження матеріалів виконавчого провадження належним чином та про покриття з боку начальника неправомірних дій його підлеглих.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/30306/15 вищевказану скаргу позивача залишено без розгляду (том справи - 1, аркуші справи - 162-163).
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають як чинному законодавству, так і фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
У відповідності до ст. 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як вбачається з матеріалів справи (том справи - 1, аркуш справи - 135) відповідно штампу вхідної кореспонденції, копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві надійшла на адресу скаржника - 01.02.2017. Отже перебіг строку на оскарження дії органів державної виконавчої служби з урахуванням вихідного дня закінчився відповідно 13.02.2018.
Однак, до суду з означеною скаргою скаржник звернувся лише 22.05.2018, тобто з пропуском встановленого 10-денного строку та без клопотання про його поновлення та вказівок на поважність причин пропуску вказаного строку.
За таких обставин, скаржником пропущено встановлений ст. 341 Господарського процесуального кодексу України строк для подання скарги.
Місцевим господарським судом вірно зазначено, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.
Частиною 2 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" на дії начальника відділу Державної виконавчої служби та на постанову старшого державного виконавця Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у місті Києві була подана без відповідної заяви про поновлення встановленого законом процесуального строку.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на пропуск скаржником встановленого законом процесуального строку на подання скарги на дії державного виконавця та відсутність відповідної заяви скаржника про поновлення даного строку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо залишення без розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД".
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Скаржником не надано доказів на спростування висновків місцевого господарського суду.
Згідно зі ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесенні ухвали від 22.05.2018 у справі №910/30306/15 місцевим господарським судом було дотримано норм процесуального права, повно та всебічно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника (Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД").
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 76, 86, 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281, 282, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/30306/15 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 у справі №910/30306/15 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/30306/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді С.О. Алданова
А.І. Мартюк
Повний текст постанови складено 27.08.2018.