вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"21" серпня 2018 р. Справа№ 910/12204/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Алданової С.О.
Мартюк А.І.
секретар судового засідання: Іванов О.О.
за участю представників:
від позивача: Коломієць Є.В.;
від відповідача 1: Гудзера Т.С.;
від відповідача 2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Комунального підприємства
"Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 24.05.2018 (повний текст складено 31.05.2018)
про призначення судової експертизи та зупинення провадження
у справі №910/12204/17 (судя Головіна К.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Концерн "Київпідземшляхбуд"
до 1) Комунального підприємства "Інженерний центр"
виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації)
2) Комунального підприємства
"Дирекція будівництва шляхо- транспортних споруд м. Києва"
про стягнення збитків у сумі 131 702 335, 09 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/12204/17 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експерту Побеленській Ніні Андріївні.
Провадження у справі №910/12204/17 зупинено до отримання висновку судової економічної експертизи.
Задовольняючи клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи у справі, місцевий господарський суд зазначив наступне.
Під час розгляду даної справи суду необхідно встановити обсяги підрядних робіт по кожному договору, реальний розмір господарського зобов'язання, дослідити та проаналізувати документи про економічну діяльність підприємства (організації), здійснити аналіз документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди, щоб установити наявність та розмір збитків.
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів, призначення експертизи у даній справі не спрямоване на затягування розгляду, а є засобом для встановлення доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору.
Отже, для повного та вичерпного з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, виникла необхідність у спеціальних знаннях в галузі економіки та фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій, за допомогою яких можливо і необхідно встановити обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, зокрема, щодо дійсного розміру невиконаного зобов'язання відповідачами перед позивачем, якими суд не володіє.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/12204/17 та направити дану справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, прийнятою з недодержанням норм процесуального права.
Так, відповідач 1 зазначає, що позивач міг самостійно замовити проведення експертизи у даній справі. Попередня експертиза призначалася для встановлення документального підтвердження розрахунків упущеної вигоди позивача, однак останній ухилився від проведення попередньої оплати експертизи, у зв'язку з чим експертиза проведена не була.
Призначення повторної експертизи з аналогічних питань з огляду на ухилення позивача від виконання вимоги суду щодо оплати попередньо призначеної експертизи є порушенням принципу змагальності господарського судочинства.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2018 для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/12204/17. Розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 12.07.2018.
Також роз'яснено учасникам апеляційного провадження право на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
12.07.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив про те, що твердження відповідача 1 щодо права позивача подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення є хибним та безпідставним, оскільки суд або відповідачі по справі могли не визнавати висновки експерта на підставі обмеження у справі поставити експерту власні питання.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.10.2017 про призначення судової експертизи чітко встановив експерту питання у власній редакції, а саме в частині встановлення дійсного розміру суми втраченої вигоди за кожним із договорів підряду. Однак позивач не зміг сплатити кошти за призначене експертне дослідження у зв'язку зі значною вартістю зазначеної експертизи, визначеною ТОВ "Сова".
Окрім того позивач зазначив, що виставлений рахунок на оплату проведення судової експертизи призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/12204/17 повністю сплачений, тобто позивачем виконані покладені, як на ініціатора проведення експертизи обов'язки.
Відповідач 2 своїм правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу у законодавчо встановлений судом строк не подав.
12.07.2018 розгляд апеляційної скарги не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді Зубець Л.П. на лікарняному.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.08.2018.
В судове засідання 21.08.2018 з'явилися представники позивача, відповідача 1.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 21.08.2018 вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити. Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/12204/17 - без змін як таку, що була ухвалена з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права. Окрім того, представником позивача було наголошено, що виставлений рахунок на оплату проведення судової експертизи призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/12204/17 повністю сплачений.
Представник відповідача 2 у судове засідання 21.08.2018 не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Оскільки явка представників сторін в судові засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача 2 про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу у відсутності представника відповідача 2 за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 21.08.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення з відповідачів 1, 2 збитків за договорами підряду №16/11 від 16.12.2011, №15/11 від 16.12.2011, №19/13 від 12.04.2013, №11/09 від 03.08.2009 та №18/13 від 12.04.2013 на загальну суму 44 465 127, 55 грн. Як зазначає позивач, він є виконавцем будівельних робіт, свої зобов'язання за названими угодами він виконав належним чином, на замовлення відповідача 1 здійснив обумовлені сторонами будівельні роботи. Проте, відповідач 1 у червні 2017 відмовився від цих договорів та робіт, що спричинило позивачу (як виконавцю) збитки та позбавило позивача вигоди, на яку він розраховував у майбутньому, укладаючи вказані угоди, але у зв'язку з відмовою від них замовника - втратив.
У той же час, відповідачі 1, 2 не визнали позовні вимоги ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд", зокрема, відповідач 1 вказував на те, що позивачем не доведено розміру збитків, при цьому зв'язку між порушенням зобов'язання замовником та завданими позивачу збитками немає.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд, з метою встановлення правомірності заявлених вимог, а також повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору, дійшов висновку про необхідність залучення спеціальних знань експерта задля встановлення обставин, що входять в предмет доказування у даній справі.
Зокрема, на вирішення експертного дослідження було поставлено наступні питання: чи підтверджується документально розрахунок втраченої (упущеної) вигоди в сумі 11 486 914, 80 грн. за договором, укладеним між ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" та КП "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації №16/11 від 16.12.2011 року; чи підтверджується документально розрахунок втраченої (упущеної) вигоди в сумі 10 528 312, 75 грн. за договором, укладеним між ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" та КП "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації №15/11 від 16.12.2011; чи підтверджується документально розрахунок втраченої (упущеної) вигоди в сумі 2 258 895, 60 грн. за договором, укладеним між ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" та КП "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації №19/13 від 12.04.2013; чи підтверджується документально розрахунок втраченої (упущеної) вигоди в сумі 2 215 500, 00 грн. за договором, укладеним між ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" та КП "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації №11/09 від 03.08.2009; чи підтверджується документально розрахунок втраченої (упущеної) вигоди в сумі 17 975 504, 40 грн. за договором, укладеним між ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" та КП "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації №18/13 від 12.04.2013?
Згідно з ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Пунктами 1.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (далі - Інструкція) основними видами експертизи є економічна, зокрема, бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Пунктом 2.1 Розділу III Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 встановлено, що одним із основних завдань економічної експертизи по експертизі документів про економічну діяльність підприємств і організацій є визначення документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
За приписами статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
Згідно з п. 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98, експертиза проводиться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування.
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи (пункт 1.6 Інструкції).
Відповідно до п. 1.7 Інструкції експертизи та дослідження, що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України "Про судову експертизу".
Згідно з інформацією на офіційному сайті Міністерства юстиції України httр://гаse.miпjust.gоv.uа/sеагсh/getForm правом проведення економічної експертизи (бухгалтерського та податкового обліку, дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, фінансово-господарської діяльності, дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, фінансово-кредитних операцій, дослідження документів фінансово-кредитних операцій) по місту Києву наділено близько 15 акредитованих судових експертів.
Здійснивши аналіз відкритих джерел за всіма визначальними показниками щодо альтернативних судових експертів, місцевий господарський суд доручив проведення економічної експертизи у даній справі атестованому експерту Побелінській Н.А., який діє на підставі свідоцтва Міністерства юстиції України № 429 від 27.05.2016.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява N 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Європейський суд з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.
Рішеннями Європейський суд з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (п. 33) та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
При цьому, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Враховуючи вищевикладене, доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на те, що вони є не обґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Отже, оскільки судом обґрунтовано, із посиланням на норми ст. 99 ГПК України, призначено у справі судову економічну експертизу, враховуючи, що для проведення експертного дослідження матеріали справи направляються до експертної установи, а тому у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно скористався правом, наданим йому п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України, та зупинив провадження у даній справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи.
Крім того, Господарським процесуальним кодексом України відсутні обмеження щодо призначення ще одної експертизи у випадку не оплати стороною по справі раніше призначеної експертизи.
Водночас, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання експерта, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед ним ряд питань.
З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/12204/17 відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 99, 234, 236 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/12204/17 підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В ст. ст. 76-79 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Скаржником не надано доказів на спростування висновків місцевого господарського суду.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесенні ухвали від 24.05.2018 у справі №910/12204/17 місцевим господарським судом було дотримано норми процесуального права, повно та всебічно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідач 1 у справі).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76, 86, 129, 253-255, 269, 271, 275, 276, 281-284, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/12204/17 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/12204/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/12204/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді С.О. Алданова
А.І. Мартюк
Повний текст постанови складено 27.08.2018.