27.08.2018 року м.Дніпро Справа № 904/10108/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),
суддів: Антонік С.Г., Кузнецова І.Л.,
Секретар судового засідання Логвіненко І.Г.
Представники сторін:
від позивача : Артамонов А.А., довіреність № 2-712д від 06.06.2018 р., адвокат;
від відповідача: Васільєв В.О., довіреність №007.1Др-90-1217 від 01.12.2017 р., адвокат;
розглянувши матеріали апеляційної скарги акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018р. у справі №904/10108/17 (судддя Ліпинський О.В.), повний текст складено 03.05.18
за позовом акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування", м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 84 607,44грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018р. в задоволені позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2017р. у справі №904/10108/17 скасувати та задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі скаржник послався на те, що відповідно до положень п.11.1 договору - він набуває чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.07.2015р. та діє до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Крім того, скаржник зазначив, що підписана у двосторонньому порядку додаткова угода №3 від 31.12.2015р., якою змінено п. 5.1 договору щодо вартості послуг транспортування природного газу, жодним чином не впливає на строк дії договору та не передбачає «двох обов'язкових альтернативних дій». Пункти 11.1 та 11.2 договору №2/15-Б є незалежними та самостійними один від одного. Відтак, змінивши інші пункти договору шляхом укладення додаткових угод, порядок пролонгації залишився незмінним.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, заначивши про законну позицію суду при винесенні оскаржуваного рішення.
02.07.2018р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про заміну найменування, а саме: найменування публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» змінити на акціонерне товариство «Укргазвидобування» та зазначати в процесуальних документах найменування позивача: акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування".
До вказаного клопотання позивачем було надано копію рішення акціонера №237 ПАТ «Укргазвидобування», копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію відомостей з ЄДРПОУ, які підтверджують зміну назви позивача.
У судовому засіданні 27.08.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 30.05.2015 року між Позивачем (Газотранспортне підприємство) та Відповідачем (Замовником) укладено договір на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами № 2/15-Б. (надалі - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору Газотранспортне підприємство зобов'язується надати Замовнику послуги з транспортування внутрішньопромисловими трубопроводами природного газу замовника до пунктів призначення газорозподільних станцій (далі - ГРС) для задоволення потреб установ і організації, які фінансуються з державного і місцевого бюджетів, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.
Пунктом 1.2 Договору сторони визначили, що річний плановий обсяг транспортування природного газу (далі - газ) замовника становить 252,000 тис. куб. м., у тому числі по місяцях.
Відповідно до п. 3.1 Договору, послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу внутрішньопромисловими трубопроводами.
Згідно з пунктом 3.3 Договору, замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газотранспортному підприємству один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3.4 договору, до прийняття рішення судом відповідні розрахунки за вартість послуг з транспортування газу внутрішньопромисловими трубопроводами здійснюються відповідно до даних газотранспортного підприємства.
Пунктом 3.5 Договору Сторони визначили, що акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством.
Згідно з п. 5.1 даного Договору, вартість послуг з транспортування 1000 куб.м. природного газу внутрішньопромисловими газопроводами газотранспортного підприємства складає 209,50 грн., крім того ПДВ 20% - 41,90 грн., всього з ПДВ - 251,40 грн., відповідно до протоколу узгодження ціни.
Відповідно до п. 5.5 Договору, оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Згідно умов п. 11.1. Договору, цей договір набирає чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 липня 2015 року та діє до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно до п. 11.2 Договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
На виконання зазначених умов, за місяць до закінчення строку дії договору, сторони додатковою угодою від № 2 від 30.11.2015 року, змінили істотні умови спірного правочину і дійшли згоди про продовження договірних відносин до 31.03.2016 року, а не на весь 2016 рік.
Звертаючись з позовом до суду, позивач послався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за отримані послуги за договором № 2/15-Б від 30.06.2015, у зв'язку з чим позивач просив стягнути на його користь заборгованості в сумі 84607,44 грн.
Відмовляючи в задоволені позову, господарський суд послався на факт припинення дії договору від 30.05.2015 року № 2/15-Б з 01.04.2016 року, та, відповідно, відсутність у відповідача зобов'язань за таким правочином, крім тих, що виникли під час його дії.
Колегія суддів з таким висновком погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
За приписами статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Положеннями статті 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як вже було зазначено вище, за місяць до закінчення строку дії договору сторони додатковою угодою від № 2 від 30.11.2015 року, змінили істотні умови спірного правочину в частині продовження договірних відносин до 31.03.2016 року, а не на весь 2016 рік.
Вказана додаткова угода унеможливила продовження Договору на весь наступний календарний рік згідно пункту 11.2. Договору.
Тобто, укладення додаткової угоди свідчить про припинення зазначеного договору з 01.04.2016 року.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що сторони договору передбачили дві альтернативні умови, що виключають застосування пункту 11.2. договору та автоматичне поновлення зобов'язання на наступний календарний рік: 1) заявлено про припинення дії договору; 2) заявлено про перегляд його умов, тобто додатковою угодою переглянуті умови договору.
Позивачем заявлена до стягнення заборгованість яка виникла за період з липня по грудень 2016 року (а.с. 39), тобто, після закінчення строку дії договору.
Таким чином, господарським судом правомірно відмовлено в задоволені позову, оскільки строк дії договору був припиненим з 01.04.2016р.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного суду, висловленій в постанові від 28.02.2018р. у справі №917/1243/16.
Крім того, пунктом 1.1. Договору від 30.06.2015 року №1/15-П визначено обов'язок Позивача надати Замовнику послуги з транспортування внутрішньопромисловими трубопроводами природного газу Замовника до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС).
Пунктом 2.4 договору №1/15-П передбачено, що газотранспортне підприємство забезпечує на виході з ГРС подачу зазначеної в Договорі кількості газу з підтриманням робочого тиску згідно з технічними характеристиками регулюючого обладнання ГРС за умови, серед іншого, надходження газу Замовника у внутрішньопромислові трубопроводи Газотранспорного підприємства в обсягах, зазначений у п. 2.1. договору.
Тобто, газодобувне підприємство за умовами договору має надавати послугу з транспортування природного газу, який вже на момент надання цієї послуги має належати замовнику - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут".
Позивачем не було надано доказів надання послуг з транспортування природного газу, який вже на момент надання цієї послуги належав саме ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", а не іншим особам.
Ні під час розгляду справи судом першої інстнації, ні під час апеляційного перегляду рішення суду позивачем не було надано доказів надходження газу ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" у внутрішньопромислові трубопроводи Позивача в обсягах, зазначених у позовній заяві:
- 1,661 тис. м. куб. - у липні 2016 року;
- 1,57 тис. м. куб. - у серпні 2016 року;
- 1,644 тис. м. куб. - у вересні 2016 року;
- 29,147 тис. м. куб. - у жовтні 2016 року;
- 125,131 тис. м. куб. - у листопаді 2016 року;
- 222.703 тис. м. куб. - у грудні 2016 року.
Пунктом 3 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 (надалі - Положення № 758) покладено обов'язок господарського товариства, 100 відсотків акцій (паїв, часток) якого належать державі або іншому господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава (ПАТ "Укргазвидобування"), продавати природний газ господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава та яке має укладені договори купівлі-продажу природного газу з іноземними оптовими продавцями (Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України", та обов'язок НАК "Нафтогаз України" придбавати такий природний газ для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо- комерційної діяльності) та виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (далі - виробники теплової енергії) в обсязі, за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 5-8 цього Положення.
Позивачем не надано доказів того, що ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" закуповує газ у ПАТ "Укргазвидобування" в особі Газопромислового управління "Полтавагазвидобування", а також те, шо під час транспортування природного газу власного видобутку внутрішньопромисловими трубопроводами від точки видобутку до пунктів приймання- передачі (ГРС) у газотранспортну систему чи газорозподільну мережу, власником цього газу є саме відповідач.
У пункті 3.1. Договору сторонами встановлено, що послуги з транспортування газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування газу внутрішньопромисловими трубопроводами.
Якщо Замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу Замовнику та/або його споживачам (п. 3.1.2. Договору).
Таким чином, відповідач отримує газ з мережі газорозподільного підприємства (ТОВ "Дніпропетровськгаз"), у зв'язку з чим порядок оформлення актів наданих послуг з транспортування природного газу врегульовано саме п. 3.1.2. Договору, та даними для складання актів наданих послуг мають бути дані ТОВ "Дніпропетровськгаз".
Тобто, для належного підтвердження факту транспортування природного газу відповідачу повинні складатися акти між позивачемтаі ПАТ "Дніпропетровськгаз" про розподілення природного газу за періодз липня по грудень 2016р. на користь ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" на підставі договору від 30.06.2015 року №2/15-П.
Позивачем не було надано первинних документів, виданих ТОВ "Дніпропетровськгаз", які б підтверджували факт транспортування природного газу на користь ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" та на підставі яких позивачем було складено акти наданих послуг в односторонньому порядку за період липня - грудня 2016 року.
Оскільки ПАТ "Дніпропетровськгаз" протягом 2016 року було надано послуги з розподілу природного газу не лише відповідачу, а й іншим постачальникам, позивачем не доведено того факту, що природний газ.
Отже, недоведеність об'ємів протранспортованого газу також є підставою для відмови в задоволені позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до положень п.11.1 договору він, договір, набуває чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.07.2015р. та діє до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення, не приймаються судом до уваги, оскільки додатковою угодою від 30.11.2015р. № 2 сторони чітко визначили строк дії договору, а саме: до 31.03.2016р.
Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, позивач не надав.
У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що рішення господарського суду Дніпропетровської області 23.04.2018р. у справі №904/10108/17 постановлено з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи викладені норми процесуального закону та надані позивачем докази щодо зміни найменування публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на акціонерне товариство «Укргазвидобування», колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про зміну найменування.
Керуючись ст.ст.52, 129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Змінити назву публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на акціонерне товариство «Укргазвидобування».
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" залишити бекз задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2018р. у справі №904/10108/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений та підписаний 27.08.2018р.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя С.Г. Антонік