ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
23 серпня 2018 року № 826/16030/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
розглянувши у письмову провадженні адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд»
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
провизнання протиправними та скасування рішень
Третя особа на стороні позивача:
- Всеукраїнська громадська організація «Гільдія проектувальників у будівництві»;
Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, третя особа на стороні позивача Всеукраїнська громадська організація «Гільдія проектувальників у будівництві», в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову №З-2011/8-10/10-46/2011/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20 листопада 2017 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями норм чинного законодавства, а тому є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
У підготовчому судовому засіданні 15 лютого 2018 року за згодою позивача замінено неналежного відповідача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві на належного Державну архітектурно-будівельної інспекцію України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, визначених у відзиві на позов від 22 січня 2018 року. В даному відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що позивач передав замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкт, яка розроблена з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, будівельних норм, державних стандартів і правил, у томі числі за не створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, подав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. Письмові пояснення не надав.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі направлення для проведення планового заходу від 12 жовтня 2017 року №б/н 07 листопада 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного Департаменту ОСОБА_3 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва громадської будівлі багатофункціонального призначення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1, про що складено Акт №Т-0711/3.
Повідомлення про проведення планової перевірки №10/10-23/1310/06/02 направлялось позивачу, що підтверджується квитанцією №01036093502 від 17 жовтня 2017 року та описом вкладення у цінний лист.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що на земельній ділянці за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_4, підготовчі роботи або будівельні роботи не розпочато.
Власником земельної ділянки надано проектну документацію, зокрема Том 1 та Том 4, розроблену Державним підприємством «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд».
Під час розгляду наданої проектної документації встановлено, що проектантом Державним підприємством «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд» передано замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкт, яка розроблена з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за не створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
За наслідками перевірки, крім акту проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №Т-0711/3 від 07 листопада 2017 року, складено також протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-№-0711/7 від 07 листопада 2017 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил №С-0711/6 від 07 листопада 2017 року, яким встановлено строк для усунення недоліків до 07 грудня 2017 року.
У вищезазначених документах вказано, що вони складені у присутності ОСОБА_5 - ГАП, Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд». Від підпису та отримання документів ОСОБА_5 відмовився, у зв'язку з чим ці документи направленні за допомогою поштового зв'язку.
Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного Департаменту ОСОБА_3 20 листопада 2017 року винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-2011/8-10/10-46/2011/06/02.
Вважаючи, що відповідачем протиправно винесено Постанову №З-2011/8-10/10-46/2011/06/02 від 20 листопада 2017 року, позивач звернувся з відповідним позовом до адміністративного суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України «Про архітектурну діяльність».
Частиною 2 статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», до уповноважених органів містобудування та архітектури, зокрема, належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
Згідно із пунктами 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.
У відповідності до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (в рішенні - Порядок або Порядок № 553).
Згідно приписів Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю. Планові перевірки об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
З матеріалів справи вбачається, що перевірка здійснювалась на підставі направлення для проведення планового заходу від 12 жовтня 2017 року №б/н Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.
Пунктом 9 Порядку № 533 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
В протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1-Л-З-0711/7 зазначено, що протокол складений у присутності ОСОБА_5 - ГАП, Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд».
Позивач, не погоджуючись з даною обставиною, зазначив, що на час проведення перевірки ОСОБА_5 знаходився у щорічній відпустці з 06 листопада 2017 року по 12 листопада 2017 року. На підтвердження даного факту надав копію: записки №577 про надання відпустки, журналу реєстрації відпусток, особової картки №115, табелю обліку використання робочого часу за листопад місяць 2017 року, також заявив клопотання про виклик у судове засідання для надання показань в якості свідків:
- головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_3;
- фізичну особу ОСОБА_4;
- керівника бригади, головного архітектора проекту Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд» ОСОБА_5.
В судовому засіданні 05 квітня 2018 року свідок ОСОБА_4 зазначив, що він є власником земельної ділянки і 07 листопада 2017 року на об'єкт будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1 він прибув на прохання ОСОБА_3. На передодні ОСОБА_3 зателефонував, спитав чи ведуться роботи на вищезазначеному об'єкті, просив взяти на об'єкт усі документи для будівництва. ОСОБА_4 зауважив, що вважав дану перевірку формальною, у зв'язку з тим, що сплив 90-денний термін для перевірки декларації на початок виконання будівельних робіт та, в той же час, будівництво не було розпочато на момент проведення перевірки 07 листопада 2017 року. Свідок зазначив, що інформація про реєстрацію декларації на початок виконання будівельних робіт зникла з єдиного державного реєстру.
При проведенні перевірки ОСОБА_3 взяв для опрацювання 3 (три) томи проектної документації, які ОСОБА_4 привіз на його прохання. Через три неділі ОСОБА_4 запросили, за допомогою телефонного зв'язку, до ДАБІ для того, щоб він забрав документи.
ОСОБА_4 зазначив, що на момент проведення перевірки, розділ «Зовнішні інженерні мережі» не був розроблений, у зв'язку з тим, що даний розділ від нього ніхто не вимагав та тому, що для підключення об'єкту до зовнішніх інженерних мереж обов'язковою умовою є декларація про закінчення будівництва.
Свідок наголосив на тому, що ОСОБА_3 на місці перевірки жодного документу не складав.
В судовому засіданні 31 травня 2018 року свідок ОСОБА_5 зазначив, що 07 листопада 2017 року був у щорічній відпустці, яка тривала з 06 листопада 2017 року по 12 листопада 2017 року, а тому не міг бути присутнім при проведенні перевірки ОСОБА_3, з ним не знайомий та його не бачив.
З приводу порушення норм при розрахунку паркомісць, зазначив наступне, що враховуючи щільну забудову навколо земельної ділянки, де планується нове будівництво, та кількість постійно працюючих у даній будівлі то 10 паркомісць є достатньою кількістю паркомісць, з урахуванням 1 машино-місця для транспорту осіб з обмеженими можливостями.
Щодо порушення норм, встановлених ДБН 2.2.3-2014, звернув увагу на ту обставину, що розділ «Зовнішні інженерні мережі» не розроблено у зв'язку з тим, що в завданні на проектування, яке укладено між замовником та проектувальником, позначено окремий пункт, яким передбачено, що всі зовнішні інженерні мережі виконуються окремим проектом. На думку ОСОБА_5 наявний проект є незакінченим. Наголосив на тому, що проект замовлений ОСОБА_4 не переданий йому, як замовнику та не може бути використаний для проведення будівельних робіт.
Викликаний в якості свідка Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.
Відповідно до пункту 2 статті 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; дотримання порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також здійснення заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації; законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; додержання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Відповідно до пункту 9 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У відповідності до пункту 11 Порядку № 533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 533, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У пункті 17 Порядку № 533 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Здійснивши оцінку поданих сторонами документів, заслухавши пояснення свідків, суд приймає до уваги наведені пояснення свідків та доводи викладені в позовній заяві та вважає їх достатніми для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає, що викладені Відповідачем у Акті висновки про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті: «Будівництво громадської будівлі багатофункціонального призначення по вулиці Райдужна, 173 в селі Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області» спростовуються наведеними позивачем доказами та поясненнями свідків.
За приписами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду даної справи, Відповідачем не спростовані доводи позивача, зазначені у позовній заяві та доданих до неї матеріалах. Правомірність своєї позиції Відповідачем не підтверджена іншими будь-якими доказами, окрім акту, припису та постанови про штраф, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи наведені правові норми, суд приходить до висновку, що встановлені Відповідачем порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил спростовуються наданими Позивачем вичерпними доказами, які заявлені останнім в обґрунтування своєї правової позиції.
Таким чином, приймаючи до уваги встановлені судом обставини у їх сукупності, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови №З-2011/8-10/10-46/2011/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20 листопада 2017 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області є обґрунтованими.
За змістом частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких умов, судові витрати, здійснені Позивачем, стягуються відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі - Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Керуючись статтями 2, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд» задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №З-2011/8-10/10-46/2011/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20 листопада 2017 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) на користь Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд» (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 50, код ЄДРПОУ 02497683) 2273,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят три гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко