ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
27 серпня 2018 року м. Київ № 826/13181/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 (04201, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (01051, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16), в якому просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо припинення виплати позивачу пенсії з травня 2018 року протиправними;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві відновити належну позивачу пенсію з травня 2018 року на особистий банківський рахунок № НОМЕР_2, відкритий в Ощадбанку, у порядку передбаченому законом;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на користь позивача 204995,00 грн. моральної шкоди;
зобов'язати ПАТ «Державний ощадний банк України» надати безперешкодний доступ до рахунку № НОМЕР_2, відкритому на ім'я ОСОБА_2 для зняття грошових коштів перерахованих відповідачем, як представнику ОСОБА_3 так і самому позивачу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 2, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вимог вказаної норми, позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду відповідача та третьої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також не надано власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
При цьому, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Так, у позовній заяві позивач просить суд, зокрема, зобов'язати ПАТ «Державний ощадний банк України» надати безперешкодний доступ до рахунку № НОМЕР_2, відкритому на ім'я ОСОБА_2 для зняття грошових коштів перерахованих відповідачем, як представнику ОСОБА_3 так і самому позивачу.
Тобто, позивачем звернена вимога до ПАТ «Державний ощадний банк України», який не є відповідачем у справі.
Таким чином, зважаючи на викладене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги або уточнити суб'єктний склад учасників справи, вказавши належного відповідача.
Більш того, аналізуючи зміст позовної заяви, суд зазначає, що в ній взагалі відсутній виклад обставин та обґрунтування вимоги про зобов'язання ПАТ «Державний ощадний банк України» надати безперешкодний доступ до рахунку № НОМЕР_2, відкритому на ім'я ОСОБА_2 для зняття грошових коштів перерахованих відповідачем, як представнику ОСОБА_3 так і самому позивачу, чим порушено вимоги п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Також, відповідно до вимог ч.ч. 2, 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно ч. 5 цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Проте, позов не містить клопотання позивача про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки третьої особи може вплинути рішення у справі.
Більш того, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.
Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку (не зазначено прізвище та ініціали особи, яка засвідчила копії документів).
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
1) уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог, власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; із визначенням суб'єктного складу учасників справи, вказавши належного відповідача (відповідачів) або уточнення змісту позовних вимоги; із зазначенням ідентифікаційного коду відповідача та третьої особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) оригіналів або належним чином засвідчених копій, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, а також належним чином засвідчених доказів, на які позивач посилається у позовній заяві та не надає їх;
3) клопотання про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки третьої особи може вплинути рішення у справі.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.А. Кармазін