ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
23 серпня 2018 року № 826/4414/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
розглянувши у письмову провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Глевахівської селищної Ради Васильківського району Київської області
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Глевахівської селищної Ради Васильківського району Київської області, у якому просила, з урахуванням уточнень позовної заяви:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2.4 Рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, №877-26-VI від 12 лютого 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Глевахівської селищної ради від 12.02.2014 № 877-26-VI їй було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, орієнтовною площею 0,12 га, що розташована в межах населеного пункту селища Глеваха по провулку Богдана Хмельницького, 6-а. Крім того вказаним рішенням, пунктом 2.4, було встановлено, що в разі не представлення на розгляд сесії селищної ради проектно-технічної документації щодо передачі у власність зазначеної земельної ділянки протягом трьох років, дане рішення втрачає силу. Так, на виконання вимог зазначеного рішення позивач уклала договір з землевпорядною організацією про розробку проекту землеустрою. Після отримання проекту та погодження його в архітектурній службі, позивач, направила його на погодження до Управління Держземагенства у Васильківському районі, однак, в погодженні їй було відмовлено у зв'язку з тим, що у Державному фонді документації із землеустрою Управління Держземагенства у Васильківському районі відсутній проект землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту селища Глеваха, розробленого ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та рішення Київської обласної ради від 22.07.2004 №197-15-IV, яке його затверджує. На виконання пункту 2.4 вищезазначеного рішення, у лютому 2017 року позивач звернулась до відповідача з проханням поновити термін дії рішення від 12.02.2014 № 877-26-VI, оскільки пропуск строку стався не з її вини, однак рішенням від 09.11.2017 їй було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, позаяк відповідно до статті 22 Закону України «Про землеустрій» рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою має необмежений строк дії, а тому за захистом своїх прав звернулась до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У призначених судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, заявив клопотання про закінчення розгляду справи у порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судові засіданні не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника чи відкладення розгляду справи не надходило. Відзив на позовну заяву в термін, визначений судом, не наданий.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Глевахівської селищної ради від 12.02.2014 № 877-26-VI ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, орієнтовною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2
Пунктом 2.4 вищезазначеного рішення встановлено, що в разі не представлення на розгляд сесії селищної ради проектно-технічної документації щодо передачі у власність зазначеної земельної ділянки протягом трьох років, дане рішення втрачає силу.
На підставі вказаного дозволу, землевпорядною організацією за замовленням позивача був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2
В подальшому, зазначений проект землеустрою був погоджений в архітектурній службі.
Для погодження проекту землеустрою, на відведену, рішенням Глевахівської селищної ради земельну ділянку, позивач неодноразово зверталась до Управління Держземагенства у Васильківському районі Київської області, однак у погодженні їй було відмовлено:
- 13.11.2014 та 23.03.2014 на підставі того, що відповідно до проекту формування території та встановлення меж Глевахівської селищної ради народних депутатів і селища Глеваха Васильківського району Київської області розробленого Українською академією аграрних наук, земельна ділянка, що відводиться у власність гр. ОСОБА_1 знаходиться за межами населеного пункту селища Глеваха;
- 24.07.2015 - відповідно до довідки Державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, проектована земельна ділянка відноситься до земель загального користування;
- 22.09.2015 - у зв'язку з тим, що у Державному фонді документації із землеустрою Управління Держземагенства у Васильківському районі відсутній проект землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту селища Глеваха, розробленого ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та рішення Київської обласної ради від 22.07.2004 №197-15-IV, яке його затверджує. Також повідомлено, що Управління направило лист від 15.09.2015 за № 8-1009-0.3-4114/2-15 до Глевахівської селищної ради та ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" щодо надання завіреної копії графічних матеріалів та землевпорядної документації щодо встановлення меж населеного пункту селища Глеваха до Державного фонду документації із землеустрою Управління. Крім того позивачу було роз'яснено, що після надходження проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту селища Глеваха, буде визначено склад угідь та місце розташування земельної ділянки, що відводиться їй у власність відповідно до рішення від 12.02.2014 №877-26-VI.
У подальшому, на виконання вимог пункту 2.4 рішення від 12.02.2014 №877-26-VI, позивач, листом від 03.02.2017, звернулась до відповідача з проханням поновити термін зазначеного рішення, оскільки він був пропущений у зв'язку з не отриманням Державним фондом документації із землеустрою Управління Держземагенства у Васильківському районі проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту селища Глеваха, а не з її вини.
Розглянувши звернення позивача, Глевахівська селищна рада прийняла рішення від 09.11.2017 № 531-23-VII, яким відмовила гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, орієнтовною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2
15 листопада 2017 року позивач повторно звернулась до відповідача з заявою про поновлення терміну дії рішення від 12.02.2014 №877-26-VI, до якої додала всі наявні в неї документи, які підтверджують факт того, що строк пропущений не з її вини. Однак, відповіді на заяву, на час звернення до суду з даним позовом, не отримала.
Вважаючи, що встановлення терміну дії дозволу на розробку проекту землеустрою не ґрунтується на вимогах закону, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначається статтею 118 Земельного кодексу України.
Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до обласних державних адміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельним кодексом України передбачений порядок звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування для отримання земельної ділянки державної чи комунальної власності у власність та підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Частиною 8 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною 6 статті 186-1 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
Відповідно до частини 8 статті 186-1 Земельного кодексу України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Глевахівської селищної ради від 12.02.2014 № 877-26-VI ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, орієнтовною площею 0,12 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2
На підставі зазначеного рішення землевпорядною організацією на замовлення позивача був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який в подальшому був погоджений в архітектурній інспекції.
Разом з тим, Управлінням Держземагенства у Васильківському районі було неодноразово відмовлено позивачу, в погоджені проекту землеустрою для відведення бажаної земельної ділянки, в обґрунтування відмов, зокрема, зазначалось, що у Державному фонді документації із землеустрою Управління Держземагенства у Васильківському районі відсутня землевпорядна документація щодо встановлення меж населеного пункту селища Глеваха, проект буде затверджено після отримання копій відповідних документів від Глевахівської селищної ради та ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".
Оскільки, вказані документи не надходили, а пунктом 2.4 рішення від 12.02.2014 № 877-26-VI був встановлений трьох річний термін на подання погодженого проекту для затвердження проекту землеустрою, позивач звернулась до Глевахівської селищної ради з проханням поновити термін дії рішення, однак останнім було прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що розташована за адресою АДРЕСА_2
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач виконала всі передбачені чинним законодавством вимоги для отримання у власність бажаної земельної ділянки, а пропуск строку на затвердження проекту стався через обставини які від неї не залежали.
Водночас, відповідач, приймаючи нове рішення, яким відмовив ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою виходив з того, що термін дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зазначений в рішенні від 12.02.2014 № 877-26-VI, закінчився, з приводу чого суд зазначає наступне.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою врегульовано Законом України «Про землеустрій».
Відповідно до статті 1 вказаного Закону, землеустрій це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України (стаття 21 Закону України «Про землеустрій»).
Статтею 22 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій здійснюється на підставі:
а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;
б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;
в) судових рішень.
Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.
Таким чином, прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з мотивів закінчення строку дії дозволу на розробку документації із землеустрою та встановлення такого строку з самого початку є протиправним та таким що прямо суперечить нормам закріпленим в Законі України «Про землеустрій».
На підставі наведеного, суд убачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для визнання протиправним та скасування пункту 2.4 рішенні від 12.02.2014 № 877-26-VI.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що встановлення строку на розробку документації із землеустрою прямо суперечить нормам закріпленим в Законі України «Про землеустрій», та те, що жодних доказів на підтвердження законності свого рішення відповідачем суду надано не було, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2.4 рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 12 лютого 2014 року № 877-26-VI.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Глевахівської селищної Ради Васильківського району Київської області (смт. Глеваха, Васильківський район, Київської області, вулиця Вокзальна, 26) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 705, 00 грн. (сімсот п'ять гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко