ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
14 серпня 2018 року м. Київ№ 826/8487/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Семеняці А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотранссервіс"
до третя особаФонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ " Златобанк" Славкіна М.А.
провизнання протиправними дій
за участю представників сторін:
представник позивача, Салов О.Г.,
представник відповідача, Коворотний М.А.,
представник відповідача, Шилець А.Р.,
представник відповідача 2, не прибув,
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотранссервіс» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб УО ФГВФО на ліквідацію ПАТ « Златобанк» Славкіна М.А. (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати неправомірними та незаконними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ « Златобанк» Славкіної Марини Анатоліївни щодо передачі дл я проведення електронних торгів лоту, що складається з права вимоги за кредитним договором № 72/13/13-KL та за договорами забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2017 року. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 24 жовтня 2017 року.
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання про закриття провадження, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
В обґрунтування заявленого клопотання про закриття провадження у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що Постановою Верховного суду у складі Великої палати від 16.05.2018р. по справі № 910/17448/16 встановлено відсутність компетенції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його уповноважених осіб визнавати або встановлювати правочини нікчемними, що унеможливлює порушення прав позивача, а також правова позиція Великої Палати Верховного суду, викладеною в постанові від 18.04.2018 року у справі № 910/8132/17.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (стаття 3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Так, Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, цивільних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, зокрема, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (пункт 8 частини другої статті 4 цього Закону).
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема, щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків.
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що в даному випадку оскаржуються дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не як суб'єкта владних повноважень, а як органу управління банком, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та грошових коштів.
Враховуючи наведене, Суд приходить до висновку, що даний спір не є публічно-правовим.
Дана позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.05.2018 р. № 910/17448/16, та з правовою позицією Великої палати Верховного Суді, викладено в постанові від 18.04.2018 року у справі « 910/9132/17.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер спірних правовідносин в адміністративній справі №826/8487/17, та враховуючи позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, щодо доцільності закриття провадження у справі №826/8487/17.
Також, на виконання вимоги, зазначеної у частині першій статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, є необхідним роз'яснити позивачу, що розгляд позовної заяви останнього має здійснюватися у порядку господарського судочинства, із врахуванням правил територіальної підсудності відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 238, 242, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Закрити провадження в адміністративній справі №826/8487/17.
2. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Технотранссервіс», що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції відповідного господарського суду із врахуванням правил територіальної підсудності.
3. Попередити Позивача, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук