27 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1546/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути податковий борг з платника податків ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) для погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, отримувач: УК у м. Херсоні / м. Херсон/11010500, код отримувача - 37959779, МФО банку - 899998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - 33117341021002 код бюджету - 11010500 (зведений бюджет) в сумі 52 041,44 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами річного декларування за відповідачем, станом на 29.05.2018 року, з урахуванням переплати в сумі 340,00 грн. обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 52 041,44 грн., який виник починаючи з 28.04.2017 р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань.
Відповідач жодних заяв по суті справи до суду не надав, тому висновок про його правову позицію по справі зробити неможливо.
Ухвалою суду від 08.08.2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання призначено на 22.08.2018 року.
В судове засідання, призначене на 22.08.2018 року відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
Вказане підтверджено наявним в матеріалах справи поштовим відправленням з ухвалою про відкриття провадження у справі, надіслане за місцем проживання відповідача, повернулось до суду не врученим з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», що згідно ч. 4 ст .124 КАС України є свідченням належного вручення стороні зазначеного відправлення.
Також, 22.08.2018 р. до суду від позивача надійшли клопотання: про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження та про приєднання до матеріалів справи додаткових документів .
Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 205 КАС України суд вважає, що подання позивачем заяви про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження та неявка без поважних причин відповідача є підставою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.
Так, платник податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1), займається підприємницькою діяльністю на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого виконавчим комітетом Херсонської міської ради від 24.10.2007 № 24990000000022230, взято на податковий облік до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 29.10.2007 № 43989.
За результатами річного декларування за відповідачем, станом на 29.05.2018 року, з урахуванням переплати в сумі 340,00 грн. обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 52 041,44 грн., який виник починаючи з 28.04.2017 р. за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань.
Вказана сума податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 52 041,44 грн. виникла за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 07.02.2017 р. № 0002681305 на суму 38953,18 грн. та податкового повідомлення-рішення від 07.02.2017 р. № 0002671305 на суму 850,00 грн., прийнятих на підставі акту перевірки від 14.12.2016 р. № 873/21-03-13-05/2974704775 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (НОМЕР_1), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р .»
Згідно п. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI нарахована пеня в сумі 12578,26 грн.
Залишок непогашеного податкового боргу становить 52041,44 грн.
Перевіряючи правомірність вимог позивача на предмет їх узгодженості з фактичними обставинами, вимогами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ( далі - ПК України), суд встановив наступне.
Статтею 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст.. 20 ).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
14.12.2016 р. податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 (НОМЕР_1), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014р., за результатами проведення якої було складено акт від 14.12.2016 р. 873/21-03-13-05/2974704775.
Вказаний акт 23.12.2016 р. був надісланий відповідачу за адресою його місця проживання.
На підставі висновку, вказаного в акті позивачем, прийнято:
- податкове повідомлення-рішення № 0002681305 від 07.02.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 38953,18 грн, з яких за податковим зобов'язанням - 31162,54 грн, за штрафними санкціями - 7790,64 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0002671305 від 07.02.2017 р., яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 850,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.;
Вказані рішення 27.02.2017 р. були направлені відповідачу за адресою його місця проживання.
Згідно з п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження платником податків вказаних податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування фінансових санкцій. При цьому, відповідач не скористався правом надати такі докази до суду, що дає підстави вважати грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями такими, що набули статусу узгодженості.
У зв'язку з цим у ОСОБА_1 виникає обов'язок щодо сплати визначеного в них грошових зобов'язань відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу № 717-17 від 26.06.2017 р., в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 25.06.2017 року становить 52041,44 грн.
Податкова вимога була направлена відповідачу за адресою його місця проживання. Поштове відправлення повернуто відправнику за закінченням строку зберігання, що згідно п.п. 4.6, 4.8 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №576 (чинним на час формування зазначеної податкової вимоги) є свідченням належного вручення її платнику податків.
Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення із позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.
За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Як передбачено п.1 Розділу І "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016 р. наказом Міністерства фінансів України № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - Порядок № 422), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з п.2 Розділу І цього Порядку терміни в ньому вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Внаслідок дослідження судом зворотного боку інтегрованої картки платника податків станом на дату судового засідання сума податкового боргу, яка є предметом стягнення в даній справі, залишається не погашеною, а саме, за кодом класифікації доходів бюджету 11010500 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування обліковується недоїмка в сумі 39463,18 грн. та пеня на суму 12578,26 грн.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Згідно вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частиною 1 ст. 77 КАС України, в редакції Закону України № 2147 - VІІІ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного, та враховуючи, що дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, а також приймаючи до уваги факт не надання відповідачем до суду доказів погашення податкової заборгованості, чи будь-яких доказів, які б спростовували наведені доводи позивача, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, отримувач: УК у м. Херсоні / м. Херсон/11010500, код отримувача - 37959779, МФО банку - 899998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку - 33117341021002 код бюджету - 11010500 (зведений бюджет) в сумі 52 041,44 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 8.2.3