17 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1367/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гомельчука С.В.,
при секретарі Кукульник Я.В.,
за участю:
представника позивача - Ващука Я.В.,
представника відповідача - Козлова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного підприємства "Промжилбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування наказу № 675 від 10.07.2018 р.,
встановив:
Колективне підприємство «Промжилбуд» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати наказ №675 від 10.07.2018р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Промжилбуд» (код ЄДРПОУ 14117065)» та визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Промжилбуд» з питань повноти нарахування та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору при нарахуванні (виплаті, наданні) доходу фізичній особі ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1), з 01.07.2011 по 30.06.2018р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 30.06.2018р., результати якої оформлені актом перевірки від 24.07.2018р. №47/21-22-13-07/14117065.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.07.2018р. відповідачем прийнято наказ про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, який вручено останньому 12.07.2018р. при цьому, початок перевірки призначено з 11.07.2018р. протягом 5 робочих днів. Позивач вважає протиправним наказ про призначення вказаної перевірки та дії податкового органу по проведенню перевірки, посилаючись на порушення строків вручення наказу, відсутності підстав для проведення перевірки та порушення процедури проведення перевірки. Зокрема, зазначає, що, враховуючи допущені податковим органом порушення процедури призначення позапланової виїзної документальної перевірки, позивачем фактично не було допущено перевіряючих до її проведення, у зв'язку із чим було відмовлено у наданні будь-яких документів та на наступний день після ознайомлення з наказом було оскаржено його у судовому порядку. Однак, відповідач в порушення чинного законодавства склав акти про відмову в наданні документів та провів перевірку, за результатами якої склав акт. На підставі викладеного вважає вказані дії по проведенню перевірки та наказ про її призначення протиправним, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 16.07.2018р. відкрите провадження у справі. Розгляд справи призначено на 16.08.2018р. за правилами спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні 16.08.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що копію наказу про проведення перевірки та направлення від 10.07.2018р. були вручені директору підприємства 12.07.2018р. Таким чином, вважає, що перевірка, призначена з 11.07.2018р. протягом 5 робочих днів, розпочалась та проводилась з відома директора. Також представник відповідача пояснив, що під час виїзду за податковою адресою позивача 16 та 17 липня 2018р. через відсутність директора підприємства не було можливим вручити позивачу запит про надання документів, про що були складені акти. Крім того, відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування наказу про призначення перевірки, оскільки позивачем порушено п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, що полягає у ненаданні до перевірки первинної документації, облікових бухгалтерських регістрів, податкової звітності та інших документів з питань обчислення і сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.07.2015р. по 30.06.2018р. єдиного внеску за період з 01.01.2011р. по 30.06.2018р.
На підставі викладеного вважає, що позов є необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства України, судом встановлено наступне.
Колективне підприємство «Промжилбуд» зареєстроване з 18.12.1990р. та перебуває на обліку в контролюючих органах.
10.07.2018р. начальником Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято наказ №675 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Промжилбуд» (код ЄДРПОУ 14117065)», відповідно до якого головному державному ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Варезі В.О. на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, пп.78.1.2, пп.78.1.13 п.78.1 ст. 78 ПК України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку з 11.07.2018р. КП «Промжилбуд» з питань повноти нарахування та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору при нарахуванні (виплаті, наданні) доходу фізичній особі ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1), з 01.07.2011 по 30.06.2018р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 30.06.2018р., тривалістю 5 робочих днів.
Копію вказаного наказу та направлення на перевірку від 10.07.2018р. №416 вручено директору КП «Промжилбуд» 12.07.2018р., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін.
13 липня 2018р. позивачем подано до суду даний позов про оскарження наказу. Суд звертає увагу, що позов датований та підписаний 12.07.2018р., тобто саме в день вручення оскаржуваного наказу.
24 липня 2018р. співробітником податкового органу складено акт №47/21-22-13-07/14117065 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Комунально підприємства «Промжилбуд» з питань повноти нарахування та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору при нарахуванні (виплаті, наданні) доходу фізичній особі ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1), з 01.07.2011 по 30.06.2018р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 30.06.2018р.» (далі-акт №47).
Зі змісту акту №47 вбачається, що перевірка проводилась з 12.07.2018р. по 17.07.2018р., тобто саме з дня вручення оскаржуваного наказу.
В той же час судом встановлено, що 16.07.2018р. та 17.07.2018р. під час виїзду за податковою адресою позивача співробітнику податкового органу не вдалось вручити запити про надання документів, які пов'язані з предметом перевірки, що унеможливило проведення перевірки, про що були складні акти:
-акт від 17.07.2018 №1716/21-22-13-07/14117065 „Про відсутність посадової особи КП „Промжилбуд", код за ЄДРПОУ 14117065";
-акт від 17.07.2018 №1717/21-22-13-07/14117065 „Про ненадання документів посадовою особою КП „Промжилбуд", код за ЄДРПОУ 14117065";
-акт від 18.07.2018 №1731/21-22-13-07/14117065 „Про відсутність посадової особи КП „Промжилбуд", код за ЄДРПОУ 14117065";
-акт від 18.07.2018 №1732/21-22-13-07/14117065 „Про ненадання документів посадовою особою КП „Промжилбуд", код за ЄДРПОУ 14117065".
Позивач, вважаючи наказ про призначення перевірки протиправним, звернувся до суду з даним позовом та відмовив податковому органу у наданні будь-яких документів для проведення перевірки.
Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи чинного законодавства.
Статтею 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок закріплений статтею 78 ПК України.
Відповідно до положень вказаної статті документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
пп. 78.1.1 - отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
пп. 78.1.2 - платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;
пп.78.1.13 - у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Саме вказані підпункти статті 78 ПК України стали підставою призначення позапланової виїзної документальної перевірки.
Щодо посилань податкового органу на вищезазначені норми, як на підставу призначення перевірки позивача суд зазначає наступне.
Отже, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
З наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується статтею 73 Податкового кодексу України, Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245.
Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).
Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.04.2018р. у справі №813/4282/16.
Відповідно до підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.
При цьому, виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.
Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.
У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.04.2018р. у справі №813/4282/16 та в постанові ВСУ від 27.01.2015р. у справі №21-425а14.
У постанові від 20 лютого 2018 року по справі №826/12244/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.
В даному випадку судом встановлено, що наказ про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача датований 10.07.2018р., перевірка проводилась у період з 12.07.2018р. по 17.07.2018р. Дії щодо вручення запиту про надання документів були вчинені лише 16.07.2018р. та 17.07.2018р., тобто значно пізніше, ніж прийнятий наказ про проведення перевірки, а сам наказ вручений позивачу 12.07.2018р., тобто безпосередньо в день проведення перевірки (за змістом оскаржуваного наказу проведення перевірки призначено з 11.07.2018р.). В цей же день позивачем підготовлено позовну заяву щодо оскарження наказу про проведення перевірки, яку подано до суду на наступний день.
При цьому, з наданих письмових доказів та пояснень представниками сторін, судом встановлено, що запит про надання інформації на адресу позивача взагалі не направлявся. Тобто податковим органом не витребовувались пояснення та документальне підтвердження інформації, отриманої відповідачем, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Отже, відповідачем не дотримано обов'язкову вимогу податкового законодавства щодо направлення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, що виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки, оскільки відсутні підстави для її призначення.
Таким чином, судом встановлено факт відсутності підстави для призначення документальної перевірки та порушення вимоги щодо вручення наказу саме до початку проведення перевірки.
Щодо визначення пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України в якості однієї з підстав призначення перевірки позивача слід зазначити, що з огляду на мету призначення перевірки вказана норма взагалі є недоречною, оскільки визначає таку підставу для перевірки, як не подання платником податків в установлений законом строк податкової декларації, розрахунків, звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Стосовно визначеного в оскаржуваному наказі пп.78.1.13 п.78.1 ст.78 ПК України в якості підстави призначення перевірки суд зазначає наступне.
Згідно вказаної норми документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави, як отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.
Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Оцінка правомірності наказу про проведення документальної перевірки повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки.
Однак, зі змісту наказу про призначення перевірки вбачається, що в ньому міститься лише посилання на пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, пп.78.1.2, пп.78.1.13 п.78.1 ст. 78 ПК України, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати передбачену ПК України фактичну підставу для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
Також відповідачем не надано доказів та пояснень стосовно передумов для призначення позапланової документальної перевірки.
Викладені обставини свідчать про те, що наказ прийнято з порушенням визначеної ПК України процедури призначення, а саме за відсутності в наказі підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саму перевірку проведено без дотримання обов'язкових для цього умов, що є підставою для його скасування та визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення перевірки на підставі такого наказу.
Аналогічний висновок викладений у постанові ВС/КАС від 05.05.2018р. у справі № 810/3188/17.
Також, суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодних пояснень та доказів щодо додержання строків давності призначеної перевірки.
Так, за приписами п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Згідно п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
В даному випадку перевірка призначена з 01.01.2011 р. та документи витребовувались також з 01.01.2011р. З наведеного вбачається, що визначений строк у 1095 з дня подання податкової звітності сплив значно раніше, ніж призначена перевірка. Доказів протилежного відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано.
Щодо доводів відповідача про відсутність права оскарження підстав призначення податкової перевірки, оскільки перевірка вже відбулась і перевіряючого було допущено до проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Зі змісту акту перевірки та актів від 17.07.2018 №1717/21-22-13-07/14117065 „Про ненадання документів посадовою особою КП „Промжилбуд", код за ЄДРПОУ 14117065", від 18.07.2018 №1732/21-22-13-07/14117065 „Про ненадання документів посадовою особою КП „Промжилбуд", код за ЄДРПОУ 14117065" вбачається, що позивачем не було надано жодних документів для проведення перевірки. З вказаного вбачається, що позивачем фактично не було допущено контролюючий орган до проведення перевірки. Вказаний факт також підтверджується оскарженням наказу про проведення перевірки в судовому порядку відразу після ознайомлення з ним.
Крім того, суд відмічає, що з системного аналізу норм Податкового кодексу України випливає, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення:
встановлення підстав для проведення перевірки:
прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу доходів і зборів;
допуск до перевірки;
вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів;
оформлення результатів перевірки.
Реалізація зазначених етапів означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та винести податкове повідомлення-рішення.
Всі ці етапи мають самостійне правове значення, а відтак підлягають дослідженню при розгляді та вирішенні спорів даної категорії.
Отже, у кожному конкретному випадку при розгляді спорів зазначеної категорії суду слід ретельно аналізувати підстави для проведення перевірки, на що вказав Верховний Суд у своїй постанові від 02.03.2018 року у справі №820/2762/17.
Таким чином, посилання відповідача на неможливість оскарження проведеної перевірки є помилковим.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, в ході розгляду даної справи, судом встановлено, що оскаржуваний наказ №675 від 10.07.2018р. прийнято з порушенням визначеної ПК України процедури призначення, а саме за відсутності в наказі підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а саму перевірку призначено та проведено без дотримання обов'язкових для цього умов, що є підставою для його скасування та визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення перевірки на підставі такого наказу.
Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП «Промжилбуд» (код за ЄДРПОУ 14117065) від 10.07.2018 року №675.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Колективного підприємства «Промжилбуд» (код ЄДРПОУ 14117065 , 75000, Херсонська обл., смт Білозерка, пров.Харченко,28/1), результати якої оформлені актом перевірки від 24.07.2018 року № 47/21-22-13-07/14117065.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) на користь Колективного підприємства «Промжилбуд» (код ЄДРПОУ 14117065 , 75000, Херсонська обл., смт Білозерка, пров.Харченко,28/1) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 серпня 2018 р.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 8