Справа № 822/2215/18
іменем України
22 серпня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.
за участю:секретаря судового засідання Страхарської М.В. позивача: ОСОБА_1, представника позивача: ОСОБА_2, представника відповідача: Ратушної Т.С.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не застосування для визначення основного розміру пенсії 76% грошового забезпечення, на які ОСОБА_1 набув право при перерахунку на підставі отриманої від Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області довідки від 23.03.2018 року №48/121/49-2018 пенсії, та застосування для визначення строків виплати належної ОСОБА_1 доплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яка не була чинною на час виникнення в ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області від 23.03.2018 року №48/121/49-2018 перерахунок з 01.01.2016 року та з 01.05.2018 року ОСОБА_1 пенсії у розмірі 76% відповідної суми грошового забезпечення, вказаної у зазначеній довідці;
- здійснити виплату єдиним платежем належної ОСОБА_1 доплати з 01.01.2016 по 31.12.2017, та доплати з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року з урахуванням раніше виплаченої пенсії та її обчислення з 76% відповідного грошового забезпечення.
В обгрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив, що з 02.06.2003 року є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України. Відповідно до висновку від 19.06.2003 року про призначення пенсії за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року та Постановою Кабінету Міністрів України №12 від 08.01.2000 року, йому призначено пенсію у розмірі 76% грошового забезпечення.
Вказав, що при розрахунку доплати до його пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та встановлення строків виплати належної ОСОБА_1 доплати за вказаний період відповідач застосував п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яка не була чинною на час виникнення в ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року.
Не погодившись із застосуванням відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016 року та з 01.05.2018 року 70% від грошового забезпечення для визначення її основного розміру, 21.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та з 01.05.2018 року у розмірі 76% грошового забезпечення та виплатити йому дораховану пенсію за вказаний період.
У відповідь на свою заяву отримав лист від 25.06.2018 року №19721/07, у якому відповідач відмовив позивачу провести перерахунок та виплату з 01.01.2016 року пенсії у розмірі 76 % грошового забезпечення, зазначивши, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області довідки від 23.03.2018 року №48/121/49-2018 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 70% від суми грошового забезпечення.
Вважає, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на яку посилається відповідач, в частині порядку виплати перерахованої пенсії не була чинною на час виникнення в ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, а тому її застосування в цій частині є неправомірним.
Зважаючи на це, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою від 06.07.2018 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, та надали пояснення посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та у відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду пояснення згідно відзиву поданого на позов та заперечень, також зазначила, що ознак протиправності у діях відповідача немає, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.
Відповідно до висновку від 19.06.2003 року про призначення пенсії за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року та Постановою Кабінету Міністрів України №12 від 08.01.2000 року, позивачу призначено пенсію у розмірі 76% грошового забезпечення.
З 01.01.2016 року та з 01.05.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії позивача та обмежено її максимальний розмір 70% від грошового забезпечення.
21.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та з 01.05.2018 року у розмірі 76% грошового забезпечення та виплатити йому дораховану пенсію за вказаний період.
Листом №19721/07 від 25.06.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачу, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області довідки від 23.03.2018 року №48/121/49-2018 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 70% від суми грошового забезпечення. Пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" перерахована відповідно до вимог діючого законодавства, підстав для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 76% грошового забезпечення, у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області немає.
Позивач вважає, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на яку посилається відповідач, в частині порядку виплати перерахованої пенсії не була чинною на час виникнення в ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ) зокрема, визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, які мають право на пенсію за цим Законом. Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
В дану статтю Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям війсьовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13.
Отже, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу - ОСОБА_1 протиправно здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та з 01.05.2018 року із розрахунку 70% суми грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018р. №103, на підставі наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області довідки від 23.03.2018 року №48/121/49-2018.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17).
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не застосування для визначення основного розміру пенсії 76% грошового забезпечення, на які ОСОБА_1 набув право при перерахунку на підставі отриманої від Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області довідки від 23.03.2018 року №48/121/49-2018 пенсії, та застосування для визначення строків виплати належної ОСОБА_1 доплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яка не була чинною на час виникнення в ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області від 23.03.2018 року №48/121/49-2018 перерахунок з 01.01.2016 року та з 01.05.2018 року ОСОБА_1 пенсії у розмірі 76% відповідної суми грошового забезпечення, вказаної у зазначеній довідці підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача про здійснення виплати єдиним платежем належної ОСОБА_1 доплати з 01.01.2016 по 31.12.2017, та доплати з 01.01.2018 року по 01.07.2018 року з урахуванням раніше виплаченої пенсії та її обчислення з 76% відповідного грошового забезпечення, суд зазначає, що остання задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною та може бути реалізована лише після здійснення перерахунку пенсії позивача та чіткого визначення відповідних сум, які були недоплачені позивачу, після набрання законної сили даного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.
Оскільки, позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 23.03.2018 року №48/121/49-2018 Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області з 01.01.2016 року та з 01.05.2018 року у розмірі 76% відповідної суми грошового забезпечення, вказаної у зазначеній довідці.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27 серпня 2018 року
Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.М. Майстер