22 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1418/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути кошти з рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) у банках, що його обслуговує та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по адміністративним штрафам та іншим санкціям (код платежу 21081103) до УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області, код отримувача - 37959779, банк отримувача - ГУДКСУ у Херсонській області, МФО банку - 852010, номер рахунку - 31116106700002, код бюджету - 21081103 (державний бюджет) в сумі 34 000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за відповідачем станом на 23.04.2018 року обліковується податковий борг на загальну суму 34 000,00 грн., який включає в себе борг по адміністративним штрафам у розмірі 34 000,00 грн.
Відповідач жодних заяв по суті справи до суду не надав, тому висновок про його правову позицію по справі зробити неможливо.
Ухвалою суду від 23.07.2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання призначено на 13.08.2018 року.
В судове засідання, призначене на 13.08.2018 року відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
Вказане підтверджено наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення - ухвали про відкриття провадження у справі. Вказане поштове відправлення, надіслане за місцезнаходженням відповідача, повернулось до суду не врученим з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», що згідно ч. 4 ст .124 КАС України є свідченням належного вручення стороні зазначеного відправлення.
Також, 13.08.2018 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.
Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 205 КАС України суд вважає, що подання позивачем заяви про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження та неявка без поважних причин відповідача є підставою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.
Так, ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) здійснює господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні від 15.05.2001 року №9264С, взято на податковий облік до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС 15.05.2001 року.
За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у відповідача, станом на 23.04.2018 року обліковується податковий борг на загальну суму 34 000,00 грн.
Вказана сума податкового боргу по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в сумі 34 000 грн. виникла за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно податкових повідомлень - рішень про застосування штрафних санкцій від 04.10.2016 р. № 0005061405 на суму 17 000 грн. та від 08.08.2016 року № 0003311405 на суму 17000 грн. (акти перевірки від 20.07.2016 р. №236/21/22/РРО/НОМЕР_1 та №306/21/22/РРО/НОМЕР_1 від 12.08.2016 року.
Перевіряючи правомірність вимог позивача на предмет їх узгодженості з фактичними обставинами, вимогами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ( далі - ПК України), суд встановив наступне.
Статтею 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст.. 20 ).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
12.08.2016 року та 20.07.2016 року податковим органом було проведено фактичну перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 20.07.2016 р. № 236/21/22/РРО/НОМЕР_1 та акт від 12.08.2016 р. № 306/21/22/РРО/НОМЕР_1.
На підставі висновків вказаних актів позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0003311405 від 08.08.2016 року та №0005061405 від 04.10.2016 року, якими за порушення у вигляді проведення розрахункової операції з продажу алкогольних напоїв (пива) без застосування РРО та роздрібного продажу алкогольних напоїв без придбання відповідної ліцензії до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн.
Вказані акти та рішення про застосування фінансових санкцій надіслані відповідачу в передбаченому законом порядку.
Згідно з п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження платником податків вказаних податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування фінансових санкцій. При цьому, відповідач не скористався правом надати такі докази до суду, що дає підстави вважати грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями такими, що набули статусу узгодженості.
У зв'язку з цим у ФОП ОСОБА_1 виникає обов'язок щодо сплати визначеного в них грошових зобов'язань відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 31.10.2017 року становить 17 014,50 грн.
Податкова вимога була направлена на адресу відповідача та вручена їй особисто 07.12.2017 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №73040 0090146 0.
Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення із позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.
Застосовані ГУ ДФС заходи для погашення податкового боргу не призвели до погашення виниклого податкового боргу.
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім'я ФОП ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, з якого може проводитись стягнення податкового боргу.
Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 41.2. ст. 41 ПК органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На підставі вищевикладеного, та враховуючи, що дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, а також приймаючи до уваги факт не надання відповідачем до суду доказів погашення податкової заборгованості, чи будь-яких доказів, які б спростовували наведені доводи позивача, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення поову в повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) у банках, що її обслуговує та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по адміністративним штрафам та іншим санкціям (код платежу 21081103) до УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області, код отримувача - 37959779, банк отримувача - ГУДКСУ у Херсонській області, МФО банку - 852010, номер рахунку - 31116106700002, код бюджету - 21081103 (державний бюджет) в сумі 34 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 8.2.3