справа№813/2337/18
27 серпня 2018 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач має податковий борг перед бюджетом по орендній платі фізичних осіб. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, позивач просить стягнути таку у судовому порядку.
Ухвалою суду від 27.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Поштовий конверт, направлений відповідачу за адресою, наданою відділом адресно-довідкової роботи ГУДМС України у Львівській області, повернувся на адресу суду з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення". Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідач у строк, передбачений частиною першою статті 261 КАС України, відзив суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою від 25.04.2018 року №15481/10/13-01-17-09, за фізичною особою ОСОБА_1 станом на 25.04.2018 року рахується податковий борг перед бюджетом в сумі 17794,99 грн. (по орендній платі фізичних осіб).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Вирішуючи спір у даній адміністративній справі, суд керувався, зокрема, наступними нормами ПК України.
Згідно зі статтею 16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до статті 41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.
Згідно з пунктом 14.1.156 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг ОСОБА_1 виник внаслідок винесених податкових повідомлень-рішень по орендній платі (форми «Ф»):
№ 22465-13 від 27.04.2016 року на суму 3527,26 грн., термін сплати 21.09.2016 року;
№ 22464-13 від 23.07.2016 року на суму 3860,01 грн., термін сплати 21.09.2016 року;
№ 6030973-13 від 26.08.2017 року на суму 9780,90 грн., термін сплати 25.10.2017 року.
Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п.41.2 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
У п. 57.1 ст. 57 Кодексу зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Кодексу, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.
Усупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін).
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання ст.59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Львівській області виставлено податкову вимогу №1416-17 від 12.04.2017 року.
У матеріалах справи наявні докази скерування відповідачу зазначеної вище податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.
Згідно з пунктами 95.1-95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 ПК України).
Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VІІІ внесено зміни до Податкового кодексу України та ст.19-1 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої функції з погашення податкового боргу закріплено за ГУ ДФС у Львівській області.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Станом на день розгляду справи у суді, відповідач жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо судових витрат, то відповідно до статті 139 КАС України, такі стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 73, 77, 90, 139, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути до бюджету з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг в сумі 17 794 (сімнадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 99 коп.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Сакалош