про залишення позовної заяви без руху
27 серпня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4172/18
категорія 6.1
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства "Квітень" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Приватне підприємство "Квітень" звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з"ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України №68 від 03.08.2017 "Про скасування реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЖТ 061171800244 від 29.06.2017 "Будівництво комплексу будівель та споруд по обробці каменю за адресою: 11330, Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул.Звягельська, 25"".
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зміст зазначених вимог свідчить про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом.
За приписами ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 6 ст.161 КАСУ у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, у своєму адміністративному позові позивач не зазначив та не обґрунтував поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а також не надав будь-яких доказів на підтвердження цих обставин.
Суд вважає, що без усунення вказаного вище недоліку, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Таким чином, позивачу слід обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду, із наданням відповідних доказів, шляхом надання окремої заяви про поновлення пропущеного строку з відповідними доказами.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.160 КАСУ у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно ч.5 ст.160 КАСУ в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно п.8 ч.5 ст.160 КАС України перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем у порушення вимог п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України до позовної заяви не додано та у ній не зазначено доказів, що підтверджують викладені у ній обставини, а також відсутній перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів на які посилається позивач у позовній заяві.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.160 КАСУ якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
У п.2 ч.5 ст.160 Кодексу зазначено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти
В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАСУ позовна заява підписана представником за довіреністю ОСОБА_1, однак у ній відсутні вищевказані відомості про представника.
Також, Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом приписів підпункту першого пункту третього частини 2 статті 4 Закону, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюються у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2018 року складає 1762 гривні.
Таким чином, ураховуючи ціну даного позову і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, ставка судового збору за подання до суду цього позову управлінням Держпраці у Житомирській області становить 1762,00 грн.
Разом з тим, позивачем разом з позовом документу про сплату судового збору в розмірі 1762,00 грн. до суду надано не було.
За наведених обставин, суд вважає, що при поданні позову до суду позивачем не дотримано вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом:
- надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з урахуванням вказаних недоліків, доказів на підтвердження своїх вимог;
-обгрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вказаним позовом та наданням відповідних доказів;
- надання до суду доказу сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн., із призначенням платежу: судовий збір, за позовом ___________ (назва позивача, код ЄДРПОУ), Житомирський окружний адміністративний суд (рахунок отримувача - 34310206084009, код ЄДРПОУ - 38035726, код класифікації доходів бюджету 22030101)
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву Приватного підприємства "Квітень" залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Капинос