08 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1360/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
представника позивача - Барковської І.П.,
представника відповідача - Захаренка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
24 квітня 2018 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава" (надалі - позивач або ТОВ "Агрозахист") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач або ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2018 № 0000331401, № 0000341401, 0000361401, 0000351401, від 29.03.2018 № 0000351401.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками документальної планової виїзної перевірки ГУ ДФС України в Полтавській області, викладеними у акті від 11.12.2017 № 1657/16-31-14-01-10/38276813, щодо порушення підприємством податкового законодавства у зв'язку із віднесенням до витрат та включенням до податкового кредиту у жовтні 2015 року коштів не пов'язаних із господарською діяльністю позивача - витрати на компенсацію послуг по проведенню мотиваційної поїздки менеджерів підприємства до Німеччини для участі в конференції для збільшення обсягів продажу продукції компанії Bayer. Пояснювали, що контролюючим органом помилково визначено означені витрати додатковим благом, сплаченим підприємством на користь окремих працівників, з якого належало б утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Одночасно вказували на безпідставність висновків перевіряючих ревізорів про неправомірність включення підприємством до складу інших витрат операційної діяльності у 2015 році сум штрафів самостійно нарахованих та сплачених до бюджету у зв'язку із самостійно виявленими помилками при складанні податкових декларацій з ПДВ за квітень - липень 2014 року, грудень 2014 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 816/1360/18, вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.06.2018.
Ухвалою від 11.07.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на висновки вищевказаного акту перевірки, просив відмовити в задоволенні даного позову. В поданому письмовому відзиві (т. 2 а.с.205 - 208), зокрема, вказували, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 201.1, 201.10 ст. 201, п. 189.1 ст. 189 та п. 198.5, ст. 198 ПКУ, а саме не нарахування податкових зобов'язань за жовтень 2015 на суму 175 500 грн. по отриманих послугах проведення конференції, які відповідно до п. 198.5 (г) статті 198 ПКУ не є господарською платника податку. А також підприємством завищено інші витрати операційної діяльності за 2015 рік за рахунок здійснення витрат, які не підтверджені наданими первинними документами та не відповідають вимогам п. 14.1.36 ст. 14 ПКУ, оскільки за даними підсистеми «Облік платежів» ІС «Податковий блок», а саме «Інтегрованої картки платника» по податках за 2015 (у тому числі за серпень 2015 року) донарахування штрафних санкцій на суму 175 452 грн. підприємству не здійснювалося.
08.06.2018 позивачем подано письмову відповідь на відзив (т. 2 а.с. 221 - 224), де останній вказує, що обґрунтовуючи подібними висновками податкові повідомлення - рішення, фіскальний орган виходить за межі своєї компетенції, оскільки оцінка розглядуваних витрат (витрати на організацію конференції) з точки зору їх раціональності, ефективності для економічної діяльності платника не охоплюється предметом податкового контролю. Платник здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, володіє у сфері господарювання самостійністю та широкою дискрецією, а тому самостійно вирішує, які саме витрати йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності. В рамках податкової перевірки податковий орган лише з'ясовує реальність виконання господарських операцій, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів, наявність у платника оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціями, однак без оцінювання їх доцільності, ефективності та практичного впливу на результат діяльності платника. Щодо доводів відповідача про включення штрафів до інших витрати операційної діяльності за 2015 рік, пояснювали, що насправді первинних документів, актів, податкових повідомлень - рішень на сплату штрафних санкцій з ПДВ і не може бути, оскільки підприємством самостійно виявлено помилки при складанні «Податкових декларацій з податку на додану вартість» за квітень 2014 р., травень 2014 р., червень 2014, липень 2014, грудень 2014 р., внаслідок чого у серпні 2015 р. бухгалтерською довідкою від 01.08.2015 № 155 обрахувало ПДВ та нарахувало штраф за самостійно виявлену помилку на загальну суму 725 452 грн. та в порядку норми 50.1 ПКУ подало «Уточнюючі розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок». При цьому, звертали увагу суду, що податковим органом із усієї суми самостійно нарахованих штрафних санкцій 725 452 грн. чомусь не визнається лише частина на суму 175 452 грн.
19.06.2018 ГУ ДФС у Полтавській області подано письмові заперечення на відповідь на відзив (т.2 а.с. 251 - 252), де відповідач наполягав на висновку перевірки про заниження підприємством ПДВ на суму 175 500 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту за жовтень 2015 р. ПДВ від затрат на проведення конференції в м. Дюссельдорф Німеччина для покупців препаратів компанії Bayer, оскільки ці витрати не пов'язані із господарською діяльністю підприємства, а є додатковим благом окремих фізичних осіб - працівників товариства позивача (менеджерів), які приймали участь у цій конференції, а тому із виплаченої їм суми додаткового блага підприємство мало нарахувати ПДФО та військовий збір.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Полтава» (ідентифікаційний код юридичної особи 38276813) зареєстровано юридичною особою 02.07.2012, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань здійснено запис № 1 588 102 0000 010733 (т.2 а.с. 13-14), перебуває на податковому обліку в ДПІ м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області з 03.07.2012 за № 103502 та є, зокрема, платником ПДВ з 10.09.2012, номер запису в реєстрі 200182118.
Основним видом діяльності ТОВ «Агрозахист Полтава» за КВЕД 46.75 «Оптова торгівля хімічними продуктами» (т.2 а.с. 27).
У період з 14.11.2017 по 04.12.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку податкового законодавства ТОВ «Агрозахист Полтава» за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 11.12.2017 № 1657/16-31-14-01-10/38276813 (т. 2 а.с. 66 - 117).
Порядок та підстави проведення вищевказаної перевірки не оскаржуються позивачем.
Перевіркою задекларованих у рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» показників за 2015 рік встановлено заниження фінансового результату до оподаткування, зокрема, на суму 877 500 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Агрозахист Донбас», а саме завищено задекларовані показники у рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати (Ф № 2) за 2015 рік на вищевказану суму за рахунок включення до складу витрат на збут компенсацію послуг по проведенню конференції.
Так, 12.10.2015 між ТОВ «Агрозахист Полтава» (Замовник) та ТОВ «Агрозахист Донбас» (Виконавець) укладено договір № 9006 (т. 1 а.с. 124 -125), предмет якого визначено в редакції додаткової угоди від 13.10.2015 (т.1 а.с. 126) п.п. 1.1 - «Замовник» доручає, а «Виконавець» бере на себе зобов'язання з організації та проведення ділової зустрічі (мотиваційна поїздка) згідно з програмою, обов'язком Виконавця визначено організацію проведення мотиваційної поїздки в період з 08 по 13 листопада 2015 р. для покупців препаратів ТОВ «Байєр» (п.п. 2.1.1 в редакції додаткової угоди від 13.10.2015), п.п. 3.1 та 2.2.1 обумовлено, що Замовник оплачує витрати за участь в конференції кожного з учасників на загальну суму договору 1 053 000 грн., у тому числі ПДВ - 175 500 грн.
Наказом ТОВ «Агрозахист Полтава» від 12.10.2015 № 2015-12/10-3 направлено для участі у конференції у м. Барі менеджерів зі збуту ТОВ «Агрозахист Полтава» згідно списку (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.) строком на 6 днів з 14 по 19 жовтня 2015 року включно з метою вивчення закордонних технологій в розробці та застосуванні засобів захисту рослин від компанії Байєр (т.1 а.с. 127).
Оскільки в ході переговорного процесу щодо дати та місця проведення цієї мотиваційної поїздки відбулися зміни, то наказом ТОВ «Агрозахист Полтава» від 16.10.2015 № 2015-16/10-1 попередній наказ від 12.10.2015 № 2015-12/10-3 визнано таким, що втратив чинність, направлено ту саму групу менеджерів для участі в конференції у м. Дюссельдорф (Німеччина) терміном на 6 днів з 08 по 13 листопада 2015 року включно згідно затвердженої програми (т.1 а.с. 128-130).
На підтвердження реальності участі у цій конференції менеджерів товариства на перевірку надано:
- копії квитків (маршрутних листів) на переліт літаком за маршрутом Київ - Франкфурт - Київ, видані на ім'я всіх співробітників товариства згідно списку, затвердженого наказом від 16.10.2015, з нотаріально посвідченим перекладом з англійської мови на українську (т.1 а.с. 131 - 158),
- картки - білети на відвідування виставки «Агрітехніка», що тривала з 10 по 14 листопада 2015 р. у м. Ганновері, видані на ім'я співробітників товариства із зазначенням ПІБ власника квитка на назву підприємства, яку дана особа представляє з нотаріально посвідченим перекладом з англійської мови на українську (т.1 а.с. 159 - 170) (така поїздка була обумовлена затвердженою програмою мотиваційної поїздки на дату - 10.11.2015 - т.1 а.с. 130),
- ксерокопії відміток про візи у закордонних паспортах працюючих на момент проведення перевірки працівників товариства (т.1 а.с. 172-173),
- звіти про проведення ділової зустрічі (конференції) у мотиваційній поїздці (т.1 а.с. 171, 185, 186).
На виконання вищевказаного договору Виконавцем було виставлено рахунки на оплату замовлення від 12.10.2015 № 9007 (компенсація послуг проведення конференції) на суму 683 000 грн. (з ПДВ) та 370 000 грн. (з ПДВ), які були оплачені позивачем 16.10.2015 та 19.10.2015 відповідно, що підтверджується випискою про рух коштів із відміткою банку ПАТ «Креді Агріколь Банк» (т.3 а.с. 36 - 37).
У відповідності до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України ТОВ «Агрозахист Донбас» по першій події «дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню» виписано на адресу ТОВ «Агрозахист Полтава» податкові накладні з номенклатурою товарів/послуг продавця «компенсація послуг по проведенню конференції» від 16.10.2015 № 526 на загальну суму 683 000 грн., в т.ч. ПДВ - 113 833,33 грн. (т.1 а.с. 174) та від 19.10.2015 № 557 на загальну суму 370 000 грн., в т.ч. ПДВ - 61 666, 67 грн. (т.1 а.с. 175).
ТОВ «Агрозахист Полтава» вартість вищевказаних послуг включено до складу витрат на збут в сумі 877 500 грн. та до складу податкового кредиту за жовтень 2015 року на суму 175 500 грн.
У бухгалтерському обліку дані операції відображено бухгалтерською проводкою: Дт 93 «Витрати на збут» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 877 500 грн.
На підтвердження надання/отримання обумовлених послуг сторонами підписано акти надання послуг від 31.10.2015 № 15077 та № 15078 (т. 1 а.с. 180-181).
За результатами проведеного аналізу наданих на перевірку документів ревізорами встановлено, що метою даної поїздки було проведення ділової зустрічі з представниками провідної компанії - партнера ТОВ «Байєр», яка пов'язана з обговоренням комерційної політики, проведенням спільних маркетингових заходів, мотивації менеджерів з продажу при досягненні певної долі та обсягу продажу препаратів. При цьому, відповідно до наступних наданих документів та даних інформаційних систем і баз, а саме:
- первинних документів підприємства (видаткових накладних, податкових накладних, актів приймання - передачі, актів виконаних робіт (послуг), укладених договорів та угод) з період з 01.01.2015 по 30.06.2017;
- АІС «Податковий блок» - «Співставлення обсягів податкових зобов'язань та податкового кредиту» (ІС) за період з 01.01.2014 по 30.06.2017;
- АІС «Податковий блок» - «Єдиний реєстр податкових накладних за період з 01.01.2014 по 30.06.2017;
- АІС «Податковий блок» - «Митниця» за період з 01.01.2014 по 30.06.2017;
ревізорами встановлено відсутність безпосередніх взаємовідносин ТОВ «Агрозахист Полтава» з підприємством ТОВ «Байєр» (код 22911794) та компанією Bayer, зовнішньоекономічна діяльність не здійснювалася, імпортні операції з придбання ТМЦ у нерезидента - компанії Bayer.
Таким чином, перевіряючі дійшли висновку, що ТОВ «Агрозахист Полтава» у період до дати проведення конференції та після її проведення не являлося безпосереднім покупцем ТОВ «Байєр». Крім цього за даними бази співставлення обсягів податкових зобов'язань та податкового кредиту (ІС «Податковий блок») та даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 встановлено, що ТОВ «Байєр» (код 22911794) є постачальником ТОВ «Агрозахист Донбас», яке являється організатором даної конференції. Отже витрати на участь менеджерів зі збуту ТОВ «Агрозахист Полтава» у конференції стосовно комерційної політики, мотиваційної програми менеджерам для збільшення обсягів продажу продукції компанії Bayer не відносяться до витрат підприємства ТОВ «Агрозахист Полтава», а є витратами ТОВ «Агрозахист Донбас».
На підставі наведеного, ревізорами в акті перевірки складено висновок про порушення позивачем п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Агрозахист Донбас» за 2015 рік на загальну суму 877 500 грн. та занижено фінансовий результат до оподаткування на вищевказану суму.
Крім того, перевіркою встановлено включення до складу інших витрат операційної діяльності за 2015 рік витрати на послуги готелю на суму 138 225 грн., які сплачені позивачем ФОП ОСОБА_13
Так, відповідно до наданих на перевірку документів (договір про надання послуг готелю, наказ на проведення семінару, кошторис на проведення семінару, звіт про виконання кошторису проведення семінару, рахунок-фактура) встановлено, що підприємству позивача надано послуги готелю на суму 138 225 грн. Програма семінару містить перелік учасників: ТОВ «Агрозахист Донбас», ТОВ «Уніфер Інтернешнл ГмбХ», ТОВ «РАЖТ Семенс-Україна», ПрАТ «Агро-Союз», ТОВ «Октан».
Фактично у наданих підприємством документах наведено лише найменування статті затрат, які надані ФОП ОСОБА_13 (смт. Велика Багачка, Полтавська область), а саме «послуги готелю», які не містять обґрунтованого розрахунку (кошторису) вартості отриманих послуг та понесених витрат по проведенню семінару, переліку осіб, які проживали з 03 по 07 липня 2017 року у готелі «Козацький стан», та які приймали участь у даному семінарі.
Таким чином, перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», П(С)БО 16 «Витрати», у результаті чого підприємством завищено інші витрати операційної діяльності за 2015 рік на суму 138 225 грн.
Також, за висновками перевірки в порушення вищенаведених норм до складу інших операційних витрат за серпень 2015 року позивачем завищено витрати операційної діяльності за рахунок включення штрафних санкцій на суму 175 452 грн. відповідно до бухгалтерської проводки: Дт 94 «Інші затрати операційної діяльності» Кт 6412 «Розрахунки по податках».
При цьому, перевіркою не виявлено відповідних документів (актів, податкових повідомлень - рішень) на підтвердження нарахування штрафних санкцій на суму 175 452 грн. За даними підсистемами «Облік платежів» ІС «Податковий блок», а саме «Інтегрованої картки платника» по податках за 2015 рік (у тому числі за серпень 2015 р.) нарахування штрафних санкцій на вказану суму позивачу не здійснювалося.
Отже, всього перевіркою встановлено завищення витрат позивачем у перевіряємому періоді на загальну суму 1 191 177 грн. (877 500 грн. + 138 225 грн. + 175 452 грн.), з яких донараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 214 412 грн. (157 950 грн. + 24 880,50 грн. + 31 581,36 грн.).
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення - рішення від 09.01.2018 № 0000351401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 214 412 грн. (т. 1 а.с. 88-89).
Далі перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період, охоплений перевіркою, встановлено, що вищеописане порушення стосовно включення до бухгалтерського та податкового обліку витрат на компенсацію за організацію конференції в м. Дюссельдорф мало вплив на правомірність формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ.
Так, проведеною перевіркою відображеного показника на підставі таких документів: податкові декларації з податку на додану вартість, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, головні книги, оборотно-сальдові відомості, журнали - ордери по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 644 «Податковий кредит» встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 175 500 грн., в тому числі за жовтень 2015 р. на суму 175 500 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту за жовтень 2015 р. компенсації послуг контрагенту ТОВ «Агрозахист Донбас» по проведенню конференції згідно договору від 12.10.2015 № 9006.
За результатами висновків акту щодо виявлених порушень в частині заниження зобов'язання з ПДВ ГУ ДФС в Полтавській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.01.2018 № 0000361401, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 219 375,00 грн., з них за основним платежем 175 500 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 43 875 грн (25%) (т.1 а.с. 90 -91).
Тож за висновками перевіряючих ревізорів ці витрати спрямовані на провадження господарської діяльності іншого суб'єкта господарювання і не відповідають вимогам п. 14.1.36 ст. 14 ПКУ «господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи».
Таким чином при перевірці доходів платника податків - фізичних осіб (ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.) встановлено отримання ними доходу у 2015 році у вигляді поїздки на конференцію в м. Дюссельдорф, яка є додатковим благом на загальну суму 1 053 000,00 грн. (в тому числі для кожного на суму 150 428,57 грн.) відповідно п.п. 164.2.17 (е) п. 164.2 ст. 164 ПКУ у вигляді вартості безоплатно отриманих послуг, індивідуально призначеної для такого платника.
В наказі по підприємству ТОВ «Агрозахист Полтава» від 16.10.2015 № 2015-16/10-1 наведено конкретний перелік осіб, які приймали участь у конференції. Даний наказ підписаний директором підприємства ОСОБА_4, а інші учасники конференції ознайомлені під підпис. Все це, на думку контролюючого органу, дає можливість персоніфікувати отримані доходи фізичними особами, а особливо суттєвим підтвердженням перебування працівників підприємства в м. Дюссельдорф є надані роздруківки електронних квитків маршрутом Київ - Франкфурт - Київ з нотаріально засвідченим перекладом з англійської мови на українську.
Зокрема, ревізорами було обраховано недоутриманого ПДФО за вказаним порушенням за жовтень 2015 р. по оплаті від 16.10.2015 - в сумі 157 940,75 грн. та від 19.10.2015 - в сумі 85 560,90 грн.
Крім цього при перевірці звітів про використання коштів наданих на відрядження або під звіт перевіркою встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. До звітів про використання коштів наданих на відрядження або під звіт додані документи, що не в повному обсязі підтверджують витрату готівкових коштів підприємства на загальну суму 1 017,17 грн. (детальний список на аркуші акту 33, т. 2 а.с. 98).
Відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 строку, є особа, що видала таку суму.
З перерахованої суми податок з доходів фізичних осіб не утримано, чим порушено п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в результаті чого підприємством недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 186,48 грн.
За наслідками висновків акту щодо виявлених порушень в частині заниження грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб ГУ ДФС в Полтавській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.01.2018 № 0000331401, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в загальному розмірі 536 261,83 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 243 688,13 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 182 732,11 грн, пеня в сумі 109 841,59 грн. (т.1 а.с. 93), детальний розрахунок штрафних санкцій (25%, 50% та 75%) і пені (т. 1 а.с. 94 - 95).
Одночасно з тих самих підстав контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем «е» п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170, п. 176.2 ст. 176 ПКУ в частині не нарахування на суми отриманого доходу у вигляді додаткового блага грошового зобов'язання з військового збору, у зв'язку з чим ГУ ДФС в Полтавській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.01.2018 № 0000331401, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в загальному розмірі 34 792,39 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 15 810,26 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11 854,81 грн., пеня в сумі 7 127,32 грн. (т.1 а.с. 92), детальний розрахунок штрафних санкцій (25%, 50 та 75%) і пені (т. 1 а.с. 94 - 95).
Рішенням ДФС України від 21.03.2018 № 9933/6/99-99-11-01-01-25 скарга ТОВ «Агрозахист Полтава» (від 22.01.2018 вх. 16542/6) та лист (від 26.01.2018 № 17773/6) на податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС в Полтавській області від 09.01.2018 № 0000331401, № 0000341401, № 0000351401, 0000361401 частково задоволені (т.1 а.с. 109-117).
Щодо зменшення перевіркою витрат по взаємовідносинам із ТОВ «Агрозахист Донбас» та ФОП ОСОБА_13, ДФС України зазначила, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена.
Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.
Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
Окрім того, виходячи із специфіки послуги як предмета господарської операції, акт наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг за напрямами, вказаними в договорах, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.
Статтями 138 - 140 Податкового кодексу України встановлений перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, які б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, що не пов'язані з господарською діяльністю платника податків.
Враховуючи вищевикладене, ДФС України дійшла висновку, що висновки акту перевірки стосовно порушень п.п. 134.1.1 п. 13.1 ст. 134 ПКУ, у результаті чого перевіркою збільшено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок виключення зі складу витрат, що не пов'язані з господарською діяльністю по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_13 та ТОВ «Агрозахист Донбас» на загальну суму 1 015 725 грн. не відповідають вимогам розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ, а отже підлягають скасуванню.
На підставі наведеного, ДФС України скаргу ТОВ «Агрозахист Полтава» частково задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення від 09.01.2018 № 0000351401 в частині збільшення позивачу податку на прибуток на 182 831 грн. (18 % ставки податку від 1 015 725 грн.), а в іншій частині (не оскарженій у скарзі) зазначене податкове повідомлення - рішення та податкові повідомлення рішення ГУ ДФС в Полтавській області від 09.01.2018 № 0000331401, № 0000341401, 0000361401 залишено без змін.
У зв'язку зі зменшенням ДФС України позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за результатами адміністративного оскарження ГУ ДФС в Полтавській області винесло податкове повідомлення - рішення від 29.03.2018 № 0000351401 на суму, що залишилася не скасованою внаслідок такого оскарження, а саме збільшено позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 31 581 грн. (прим. суду - 18% ставки податку від завищеної суми витрат операційної діяльності за рахунок включення штрафних санкцій на суму 175452 грн.)
У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПКУ, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями від 09.01.2018 № 0000331401, № 0000341401, 0000361401, а також від 29.03.2018 № 0000351401 позивач звернувся до суду із даним позовом про їх оскарження.
Надаючи оцінку оскаржуваним ППР суд виходить із такого.
Щодо податкового повідомлення - рішення від 09.01.2018 № 0000361401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 219 375 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 175 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 43 875 грн., суд приходить до таких висновків.
У перевіряємому періоді порядок обчислення і сплати податку на додану вартість та правила формування податкового кредиту визначалися Податковим кодексом України (в редакції, що була чинною на момент вчинення спірних правовідносин) (надалі - ПКУ).
Так, згідно з абзацом "а" пункту 198.1 статті 198 ПКУ (у вказаній редакції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит, за змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).
З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як слідує із змісту акту перевірки реальність участі співробітників ТОВ «Агрозахист Полтава» у мотиваційній поїздці до м. Дюссельдорф (Німеччина) не заперечується контролюючим органом, доводів про дефектність первинних документів, якими було оформлено сторонами виконання договору від 12.10.2015 № 9006, як і доводів стосовно неповноти відображення підприємством позивача витрат на цю поїздку у бухгалтерському та податковому обліках висновки акту не містять.
Вирішальним питанням для надання правової оцінки висновкам акту перевірки, за наслідками яких відповідачем винесено оскаржуване ППР, є питання пов'язаності із господарською діяльністю ТОВ «Агрозахист Полтава» операції з придбання послуг на організацію конференції (мотиваційної поїздки) менеджерів підприємства, що проводилася у м. Дюссельдорф (Німеччина) у період з 08 по 13 листопада 2015 року для покупців препаратів компанії Bayer.
Відповідно до п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами
Як слідує із змісту виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «Агрозахист Полтава» (ідентифікаційний код юридичної особи 38276813) основним його видом діяльності за КВЕД є 46.75 - «Оптова торгівля хімічними продуктами» (т. 2 а.с. 27).
ТОВ «Агрозахист Полтава» є суб'єктом малого підприємництва.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є сертифікованим дилером ТОВ «Байєр» в Україні з продажу захисту рослин та має право реалізовувати зареєстровані в Україні препарати виробництва компанії «Байєр» (т. 1 а.с. 195-196).
Bayer є міжнародною інноваційною компанією сфокусованою на природничо-наукових напрямках. Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті http://www.bayer.ua, Байєр в Україні є частиною глобального концерну Байєр АГ (Bayer AG) зі штаб-квартирою в Леверкузені, Німеччина. В Україні компанія Байєр веде бізнес з 1992 року і здійснює свою діяльність у відповідності до принципів, визначених Корпоративною політикою етичного ведення бізнесу.
У відповідь на запит позивача щодо підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Байєр» надано відповідь від 19.04.2018 № 3719 (т.1 а.с. 194), де повідомлено, що останнім здійснюється реалізація продукції аграрного підрозділу на підставі договорів поставки продукції, які товариство укладає виключно з тими суб'єктами господарської діяльності, які відповідають критеріям, що їх висуває Товариство до власної дистриб'юторської мережі («Дистриб'ютори Товариства»).
Дистриб'ютори Товариства, у свою чергу, можуть здійснювати реалізацію продукції Товариства або безпосередньо кінцевим споживачам продукції, або із залученням інших суб'єктів господарювання («Дилерів»).
Таким чином, Товариство не має прямих господарських відносин із Дилерами та не здійснює реалізацію продукції аграрного підрозділу Товариства Дилерам напряму.
У той же час Товариство висуває певні вимоги до Дилерів, відповідність яким засвідчує сертифікатом дилера.
Згідно вказаних вимог щодо співпраці з Товариством, ТОВ «Агрозахист Полтава» був сертифікованим дилером, що підтверджується відповідними сертифікатами дилера за 2015, 2016, 2017 роки, а тому здійснював придбання необхідної продукції через офіційну дистриб'юторську мережу Товариства.
ТОВ «Агрозахист Донбас» є офіційним дистриб'ютором ТОВ «Байєр» (т.1 а.с. 192).
На звернення позивача про офіційне підтвердження щодо дилерських відносин ТОВ «Байєр» в Україні листом від 20.12.2017 № 8 (т.1 а.с. 197) підтвердили, що ТОВ «Байєр» співпрацює зі своїми покупцями згідно відповідних комерційних критеріїв. Основним серед критеріїв набуття статусу Дилера ТОВ «Байєр» є умова щодо придбання продукції виробництва «Байєр Кроп Сайєнс» лише через офіційну дистриб'юторську мережу. ТОВ «Агрозахист Донбас» є одним серед офіційних дистриб'юторів ТОВ «Байєр» в Україні.
Враховуючи стратегію розвитку ТОВ «Агрозахист Полтава», географію продажів, а головне - показники товарообігу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Полтава» відповідає показникам, які встановлені для дилерів ТОВ «Байєр», а тому дотримуючись комерційної політики виробника, придбаває продукцію «Байєр Кроп Сайєнс» у ТОВ «Агрозахист Донбас».
Той факт, що позивачем у перевіряємому періоді придбавалася продукція ТОВ «Байєр» у ТОВ «Агрозахист Донбас» підтверджено в тому числі і матеріалами оскаржуваної перевірки ГУ ДФС в Полтавській області.
Листом від 21.12.2017 № 3425 на запит позивача (т.1 а.с. 191) ТОВ «Байєр» підтвердило, що у 2015 році ТОВ «Байєр» разом із ТОВ «Агрозахист Донбас» проводили мотиваційні заходи. А оскільки ТОВ «Агрозахист Полтава» відповідає вимогам до дилера засобів захисту рослин ТОВ «Байєр», зазначених на сайті товариства за посиланням: http://www.cropscience.bayer.ua/uk-UA/About/Distributors.aspx, то умови мотиваційних заходів розповсюджувалися і на представників ТОВ «Агрозахист Полтава». Остаточний перелік учасників мотиваційного заходу був визначений ТОВ «Агрозахист Донбас».
Суд погоджується із доводами позивача, що реалізація продуктів агрохімічного призначення потребує специфічної кваліфікації, яка в умовах появи повсякчас нових інноваційних технологій у цій галузі повинна постійно підвищуватися.
За змістом письмових пояснень позивача, викладених у позовній заяві, для того щоб той чи інший засіб захисту рослин, по - перше, правильно був підібраний під існуючу проблему загрози росту росили, а, по-друге, «запрацював» на полі і надав необхідний ефект треба знати та розуміти ряд особливостей використання препарату, а саме: коли (пора року), стан дозрівання рослини, в які погодні умови, на яких ґрунтах росте рослина, які межуючі культури, на підставі яких менеджер зі збуту повинен прийняти правильне рішення щодо продукту, який треба порадити споживачу. Для цього менеджери зі збуту засобів захисту рослин зобов'язані постійно вдосконалювати свої знання, проводити аналітику впливу продуктів на рослини та ґрунти, випробовувати зразки препаратів на демонстраційних ділянках і т.д. Крім спеціальних знань, менеджерам зі збуту необхідно постійно збільшувати число своїх контактів серед виробників с/г продукції, налагоджувати нові ділові зв'язки. Саме під час таких мотиваційних заходів менеджери зі збуту отримують додаткові знання та нові знайомства, тим самим створюючи переваги у конкурентній боротьбі на ринку збуту агрохімічної продукції для підприємства, на якому працюють, серед маси інших торгових компаній в галузі постачання засоби захисту рослин, кількість яких постійно зростає внаслідок скасування ліцензування даного виду господарської діяльності.
ТОВ «Агрозахист Полтава» як дилер у відповідному регіоні безумовно зацікавлене у підвищенні знань працівників відділу збуту саме щодо специфіки та переваги продукції, яку виробляє ТОВ «Байєр».
Крім того, позивач наголошував на тому, що компанія Bayer входить до п'ятірки світових лідерів у виробництві засобів захисту рослин - і відвідування у Німеччині потужностей такого виробника - це складний організований захід для певного кола осіб, на який не кожен може потрапити. Безперечно, що відвідування такого рівня конференцій впливає на престиж і ділову репутацію господарюючого суб'єкта і, як наслідок, на збільшення прибутку як в короткочасній так і довготривалій перспективі.
Далі представник позивача пояснював, що у 2016 році (після відвідування конференції) ТОВ «Агрозахист Полтава» закупило продукцію виробника ТОВ «Байер» (країна виробництва Німеччина) у офіційного дистриб'ютора ТОВ «Агрозахист Донбас» на суму 12 670 304,55 грн., реалізувало дану продукцію на суму 18 226 181, 43 грн. та в результаті отримало прибуток у розмірі 5 555 876,88 грн. Даний факт підтверджували бухгалтерською довідкою від 18.01.2018 № 1 (т.1 а.с. 184). За підсумками діяльності товариства у 2016 році працівники відділу збуту, які досягли високих показників продажу продукції компанії виробника ТОВ «Байєр» (країна виробництва Німеччина) були премійовані (т.1 а.с. 187-188).
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про доведеність ТОВ «Агрозахист Полтава» зв'язку витрат на компенсацію послуг по проведенню вищевказаної конференції у Німеччині із господарською діяльністю позивача, а також наявністю розумної (економічної) причини для понесення таких витрат.
При цьому, суд погоджується із доводами позивача, що економічна ефективність витрат відображає лише ступінь умілості ведення господарської діяльності та є якісним показником, а оцінка витрат з точки зору ефективності та раціональності не охоплюється сферою податкового контролю.
За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 09.01.2018 № 0000361401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 219 375 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 175 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 43 875 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Тож витрати на компенсацію послуг по проведенню вищевказаної конференції у Німеччині є витратами ТОВ «Агрозахист Полтава», пов'язаними із його господарською діяльністю, а не додатковим благом фізичних осіб - працівників, яке обкладається ПДФО та військовим збором.
Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
Та обставина, що в результаті надання особі оплачених благ у певній мірі задовольняються і особисті потреби такої особи, не є достатньою для висновку про належність таких благ до додаткового блага.
Додаткове благо пов'язане із виробничими силами і яке не має економічну мету в якості задоволення особистих потреб фізичної особи, а по суті є витратами на утримання підприємства не підпадає під оподаткування податком з доходів фізичних осіб, військовим збором та на нього не нараховується єдиний соціальний внесок.
Це саме стосується і висновків відповідача щодо коштів виданих працівникам під звіт на загальну суму 1017,17 грн. (детальний список на аркуші акту 33, т. 2 а.с. 98), оскільки ці кошти видавалися для господарських потреб підприємства, а тому такі працівники не отримували доходу, а, відтак, об'єкт оподаткування з податку на доходи фізичних осіб та військовий збір відсутній.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 по справі № 826/2226/15.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність висновків перевірки щодо встановлення порушення ТОВ «Агрозахист Полтава» п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170, п. 176.2 ст. 176 ПКУ в частині не нарахування на суми отриманого доходу у вигляді додаткового блага грошового зобов'язання ПДФО та військового збору.
У зв'язку з цим, податкові повідомлення - рішення від 09.01.2018 № 0000331401, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в загальному розмірі 536 261,83 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 243 688,13 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 182 732,11 грн, пеня в сумі 109 841,59 грн. (т.1 а.с. 93), та № 0000341401, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в загальному розмірі 34 792,39 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 15 810,26 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11 854,81 грн., пеня в сумі 7 127,32 грн. (т.1 а.с. 92), є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо податкового повідомлення - рішення від 29.03.2018 № 0000351401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 31 581,00 грн., суд приходить до таких висновків.
Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у вищевказаному розмірі став висновок перевірки про завищення ТОВ «Агрозахист Полтава» інших витрат операційної діяльності за 2015 рік за рахунок здійснення витрат, які не підтверджені наданими первинними документами та не відповідають вимогам п. 14.1.36 ст. 14 ПКУ, оскільки за даними підсистеми «Облік платежів» ІС «Податковий блок», а саме «Інтегрованої картки платника» по податках за 2015 (у тому числі за серпень 2015 року) донарахування штрафних санкцій на суму 175 452 грн. підприємству не здійснювалося.
Однак позивач і не заперечує, що донарахування штрафних санкцій на суму 175 452 грн. контролюючим органом підприємству не здійснювалося.
За змістом пояснень представника ТОВ «Агрозахист Полтава» останнім було самостійно виявлено помилки при складанні «Податкових декларацій з податку на додану вартість» за квітень 2014 р., травень 2014 р., червень 2014, липень 2014, грудень 2014 р., внаслідок чого у серпні 2015 р. бухгалтерською довідкою від 01.08.2015 № 155 товариством обраховано ПДВ та нараховано штраф за самостійно виявлені помилки на загальну суму 725 452 грн. та в порядку норми 50.1 ПКУ подано «Уточнюючі розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (т. 1 а.с. 198-262).
Так, згідно довідки за підписом головного бухгалтера ТОВ «Агрозахист Полтава» (т.1 а.с. 198) згідно регістрів бухгалтерського обліку 01.08.2015 головним бухгалтером товариства було створено у бухгалтерському програмному забезпеченні « 1С: Управління торговим підприємством» довідку за номером 155. Зміст операції - нарахування штрафних санкцій по ПДВ, рахунок 949 «Дебетовий рахунок»; рахунок 5412 «Кредитовий рахунок» на суму 725 452 грн.
Матеріалами справи підтверджується (т. 3 а.с. 1 - 51), що донараховані самостійно суми ПДВ та штрафи були оплачені ТОВ «Агрозахист Полтава» у періоди подання уточнюючих розрахунків (які були прийняті ДФСУ) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок 31117029700002 УДКСУ згідно платіжних доручень:
1) від 19.08.2015 № 171 на суму 550 000 грн.,
2) від 02.09.2015 № 178 на суму 54 432 грн.,
3) від 04.12.2015 № 2798 на суму 21 000 грн.,
4) від 30.12.2015 № 2870 на суму 100 020 грн.
Пунктом 20 П(С)БО 16 «Витрати» передбачено, що до інших операційних витрат включаються, зокрема, визнані штрафи, пені, неустойка.
При цьому позивач, звертав увагу суду, що податковим органом із усієї суми самостійно нарахованих штрафних санкцій 725 452 грн. чомусь не визнається лише частина на суму 175 452 грн.
Обґрунтованих пояснень представником відповідача з даного приводу суду не надано.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що висновки перевірки в частині вищеописаного порушення не відповідають дійсним обставинам справи, тобто є безпідставними, а відтак податкове повідомлення - рішення від 29.03.2018 № 0000351401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 31 581,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що при зверненні із даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 12 330,15 грн., а доказів понесення сторонами інших витрат у справі суду не надано, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава" судові витрати у розмірі 12 330,15 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава" (вул. Половка, буд.64-Д, м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 38276813) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 09.01.2018 № 0000331401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в загальному розмірі 536 261,83 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 243 688,13 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 182 732,11 грн, пеня в сумі 109 841,59 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 09.01.2018 № 0000341401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в загальному розмірі 34 792,39 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 15 810,26 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11 854,81 грн, пеня в сумі 7 127,32 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 09.01.2018 0000361401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу 14010100 в загальному розмірі 219 375,00 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 175 500,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 43 875 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 29.03.2018 № 0000351401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 31 581,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава" ( вул. Половка, буд.64-Д, м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 38276813) судові витрати у розмірі 12 330,15 грн (дванадцять тисяч триста тридцять гривень п'ятнадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до вимог підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 20 серпня 2018 року.
Суддя Л.О. Єресько